Стаття 42(1). Виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, що містить хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації

Виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, що містить засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива та інші хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої.

 

Коментар:

Об'єкт: охорона здоров'я населення. Об'єктивна сторона виражається у:

- виробництві сільськогосподарської продукції, що містить засоби рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива та інші хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації;

- заготівлі такої продукції;

- та її реалізації.

Сільськогосподарська продукція - це продукти тваринництва та рослинництва. До такої продукції належить: м'ясо, яйця, молоко, сир, овочі, фрукти, картопля, зерно та інше. Засоби захисту рослин - препарати, які вміщують одну або декілька діючих речовин і використовуються з метою захисту рослини або продукції рослинництва від шкідливих організмів та знищення небажаних рослин або окремих частин рослин. Стимулятори росту рослин- хімічні речовини, які впливають на процеси росту і розвитку рослин.

Усі хімічні препарати повинні застосовуватися у певних межах задля охорони навколишнього середовища та охорони здоров'я населення. Гранично допустимі рівні концентрації хімічних препаратів у сільськогосподарській продукції встановлюється відповідно до законів України «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» та інших нормативно-правових актів. Затверджуються гранично допустимі рівні хімічних препаратів Головним санітарним лікарем України та Державним департаментом ветеринарної медицини.

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни у разі застосування хімічних речовин і матеріалів, продуктів біотехнології зобов'язані дотримуватися санітарних норм. Продовольча сировина, харчові продукти, а також матеріали, обладнання і вироби, що використовуються при їх виготовленні, зберіганні, транспортуванні та реалізації, повинні відповідати вимогам санітарних норм і підлягають обов'язковій сертифікації. Підприємства, установи, організації та громадяни, які виробляють, зберігають, транспортують чи реалізують харчові продукти і продовольчу сировину, несуть відповідальність за їх безпеку для здоров я і життя населення, відповідність вимогам санітарних норм. Виробник або постачальник зобов'язаний отримати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи до введення в обіг харчового продукту, продовольчої сировини та супутніх матеріалів. Розробка і виробництво нових видів харчових продуктів, впровадження нових технологічних процесів їх виробництва та обробки, а також матеріалів, що контактують з продовольчою сировиною чи харчовими продуктами під час виготовлення, зберігання, транспортування та реалізації, дозволяються головним державним санітарним лікарем на підставі позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Державний контроль і нагляд за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини під час їх виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, використання, утилізації чи знищення здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони здоров'я, захисту прав споживачів, стандартизації, метрології та сертифікації, ветеринарної медицини, карантину рослин, їхні органи в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі у межах їх компетенції.

У випадку, якщо сільськогосподарська продукція не відповідає встановленим вимогам (містить препарати понад гранично допустимі рівні концентрації) її за змогою використовують з іншою метою, в іншому разі - її безоплатно вилучають у порядку, що передбачений Інструкцією про порядок вилучення з реалізації (конфіскації) небезпечних для здоров'я продуктів харчування, хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів, затвердженою Наказом МОЗ від 14.04.1995 р. № 68. Під вилученням з реалізації розуміється адміністративно запобіжний захід у вигляді примусового вилучення з реалізації предметів, в яких можливо усунення небезпеки для здоров'я шляхом спеціальної обробки, сортування, зміни споживача або цільового призначення. Конфіскацією вважають адміністративно-запобіжний захід у вигляді примусового безоплатного звернення у власність держави з наступним знищенням (утилізацією) предметів, небезпеку для здоров'я яких ні за яких умов усунути неможливо.

Вилученню (конфіскації) підлягають предмети незалежно від належності, форм власності та наявності особи, чиєю власністю вони є, а також незалежно від терміну виявлення цих предметів.

У п. 1.7. зазначеної інструкції визначено посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби України, яким надано право застосовувати вилучення з реалізації (конфіскації) небезпечних для здоров'я продуктів харчування, хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів.

Суб'єкт: громадяни та посадові особи.

Суб'єктивна сторона: це правопорушення може бути вчинено як з умислом, так і з необережності.