Мы ВКонтакте

Стаття 46(2). Порушення встановлених законодавством вимог щодо заняття народною медициною (цілительством)

Порушення встановлених законодавством вимог щодо заняття народною медициною (цілительством)

- тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Коментар:

Об'єкт: здоров'я населення і встановлений порядок заняття народною медициною (цілительством).

Такий порядок встановлено Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», Указом Президента України від 31.07.1998 р. № 823/98 «Про заходи щодо врегулювання діяльності в сфері народної та нетрадиційної медицини», наказами Міністерства охорони здоров'я України № 195 від 10.08.2000 р. «Про надання спеціального дозволу на медичну діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини», № 324 від 23.08.2002 р. «Про затвердження Порядку визначення установ з проведення атестації та експертизи в галузі народної і нетрадиційної медицини», Порядком проведення атестації та експертизи цілительських здібностей осіб, які виявили бажання займатись медичною діяльністю в галузі народної і нетрадиційної медицини, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України № 195 від 10.08.2000 р., Положенням про організацію роботи цілителя, який здійснює медичну діяльність в галузі народної та нетрадиційної медицини, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я № 36 від 11.02.1998 р., Статутом державного підприємства «Комітет з питань народної і нетрадиційної медицини Міністерства охорони здоров'я України», затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.07.2006 р. № 522.

Народна медицина (цілительство), відповідно до визначення, що міститься у ст. 74і Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», - це методи оздоровлення, профілактики, діагностики і лікування, що ґрунтуються на досвіді багатьох поколінь людей, усталені в народних традиціях і не потребують державної реєстрації. Право на заняття народною медициною (цілительством) мають особи, які отримали спеціальний дозвіл на заняття народною медициною (цілительством), виданий Міністерством охорони здоров'я України або уповноваженим ним органом. Кваліфікаційні вимоги до осіб, які займаються народною медициною (цілительством), порядок заняття народною медициною (цілительством), порядок видачі та анулювання спеціального дозволу на заняття народною медициною (цілительством) встановлюються Міністерством охорони здоров'я України. Спеціальний дозвіл на заняття народною медициною (цілительством) може бути анульований за рішенням органу, що його видав, або за рішенням суду. Забороняється проведення цілительства на масову аудиторію, у тому числі з використанням засобів масової інформації. Спеціальний дозвіл - це документ, який підтверджує відповідність конкретної особи без спеціальної медичної освіти кваліфікаційним вимогам для провадження медичної діяльності в галузі народної і нетрадиційної медицини за умови контролю з боку лікаря. Для одержання спеціального дозволу особа, яка має намір здійснювати медичну діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини, подає до Комітету з питань народної і нетрадиційної медицини при Міністерстві охорони здоров'я України (з 27.07.2006 р. вказаний орган реорганізовано у Державне підприємство «Комітет з питань народної і нетрадиційної медицини Міністерства охорони здоров'я України», однак відповідні зміни до всіх наказів міністерства охорони здоров'я, які регулюють питання заняття народною медициною (цілительством), ще не внесено) заяву встановленого зразка. До заяви додаються копія атестаційно-експертного висновку закритого акціонерного товариства Української асоціації народної медицини (м. Київ) або інших організацій, визначених Міністерством охорони здоров'я України, про можливість здійснювати медичну діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини. Для розгляду заяв та вирішення питання щодо надання спеціального дозволу Комітет з питань народної і нетрадиційної медицини створює комісію в кількості не менше п'яти осіб, до складу якої залучаються провідні фахівці Міністерства охорони здоров'я і органів охорони здоров'я. Рішення комісії приймаються не менше 2/3 голосів від загальної кількості присутніх, оформлюються протоколами засідань та затверджуються наказами по Комітету. Рішення про надання спеціального дозволу приймається на засіданні комісії протягом десяти робочих днів з дати подання заяви. Спеціальний дозвіл особа може отримати не раніше п'яти робочих днів після засідання комісії.

У спеціальному дозволі зазначаються назва органу, що його видав, реєстраційний номер, дата видачі, прізвище, ім'я та по батькові, метод народної і нетрадиційної медицини, який буде використовуватись при здійсненні медичної діяльності, спеціальність лікаря, під контролем якого повинна здійснюватись медична діяльність, та інше. Він видається терміном на три роки.

До загальнодозволених видів медичної діяльності не відносяться: лікування онкологічних хворих; лікування хворих на інфекційні захворювання, у т.ч. венеричні та заразні шкірні, СНІД; лікування хворих на наркоманію; лікування психічно хворих, які потребують невідкладної госпіталізації; видавання висновку про психічний стан здоров'я; догляд та лікування ускладнень вагітності; хірургічні втручання, у т.ч. аборти; проведення розрахованих на масову аудиторію лікувальних сеансів та інших аналогічних їм заходів з використанням методу гіпнозу та інших методів психічного або біоенергетичного впливу.

Умови та організація роботи цілителя (особи, яка не має спеціальної медичної освіти, але володіє певним обсягом професійних знань та вмінь в галузі народної та нетрадиційної медицини) визначаються Положенням про організацію роботи цілителя, який здійснює медичну діяльність в галузі народної та нетрадиційної медицини, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я № 36 від 11.02.1998 р. У своїй роботі цілитель та лікар, під контролем якого цілитель здійснює медичну діяльність, керуються законодавством про охорону здоров'я, нормативно-правовими актами МОЗ України, а також цим Положенням. Цілитель надає допомогу населенню методами народної та нетрадиційної медицини під контролем лікаря або в умовах лікувального закладу.

Цілитель, який здійснює медичну діяльність в галузі народної та нетрадиційної медицини, зобов'язаний: займатися медичною практикою в галузі народної та нетрадиційної медицини за умови наявності спеціального дозволу (ліцензії) МОЗ України під контролем лікаря або в умовах лікувального закладу; здійснювати медичну практику, яка передбачена спеціальним дозволом (ліцензією) МОЗ України, в обсязі та порядку, встановлених законодавством; узгоджувати свої дії щодо надання консультативної та 'кувальної Допомоги пацієнтам з лікарем-спеціалістом; вести облікову документацію V Урнал обліку діагностично-лікувальних сеансів, процедур), де слід зазначати паспортні дані пацієнтів (ПІБ, вік, стать, місце проживання), діагностичний висновок, обсяг лікувальних процедур, спостереження за динамікою стану здоров'я та висновок щодо ефективності наданого лікування; у разі відсутності діагностичного або лікувального ефекту, виникненні будь-яких ускладнень від використання методів народної та нетрадиційної медицини - забезпечити консультацію лікаря-спеціаліста або направити пацієнта до лікувального закладу з метою надання кваліфікованої медичної допомоги; постійно підвищувати рівень кваліфікації у галузі основ медичних знань та володіння методами народної та нетрадиційної медицини за програмами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України; дотримуватись норм і правил санітарно-епідемічного режиму; знати принципи медичної етики та деонтології і неухильно дотримуватися їх.

Лікар, який контролює медичну діяльність цілителя в галузі народної та нетрадиційної медицини (крім виконання обов'язків, покладених на лікаря законодавством, кваліфікаційними вимогами за конкретною лікарською спеціальністю), зобов'язаний: визначати показання та протипоказання для призначення пацієнтам лікування методами народної та нетрадиційної медицини при наданні медичної допомоги в кожному конкретному випадку; організувати комплексний процес діагностики та лікування, складати план обстеження пацієнта з метою отримання в мінімальний термін повної та достовірної діагностичної інформації; вести медичну документацію (за формами N 025/у, N 003/у) згідно з вимогами Міністерства охорони здоров'я України та контролювати оформлення облікової документації цілителем; проводити об'єктивізований методами медичного контролю і статистики аналіз ефективності використання в медичній практиці методів народної та нетрадиційної медицини; забезпечити умови для запобігання виникненню ускладнень, які можуть призвести до погіршення стану здоров'я пацієнтів при лікуванні методами народної та нетрадиційної медицини; забезпечити своєчасну кваліфіковану допомогу пацієнту в разі виникнення будь-якого ускладнення стану здоров'я.

Лікар, який контролює медичну діяльність цілителя в галузі народної та нетрадиційної медицини (крім прав лікаря, обумовлених законодавством, кваліфікаційними вимогами за конкретною лікарською спеціальністю, ліцензією), має право: припинити або заборонити, за потреби, застосування методів народної та нетрадиційної медицини, які цілитель використовує при лікуванні хворого; вносити пропозиції щодо змін в організації роботи цілителя; виступати з пропозицією про анулювання або припинення дії спеціального дозволу (ліцензії) Міністерства охорони здоров'я України на медичну практику цілителя при наявності порушень, які могли призвести до погіршення стану здоров'я пацієнтів при лікуванні методами народної та нетрадиційної медицини.

Об'єктивна сторона виражається у:

1) вчиненні дій, які призвели до шкідливих наслідків для здоров'я пацієнта;

2) недостовірності облікових та звітних даних;

3) порушенні чинного законодавства щодо надання медичної допомоги та порядку здійснення підприємницької діяльності.

Суб'єктивна сторона: вина може бути як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктами правопорушення, передбаченого коментованою статтею, можуть бути як особи, які отримали у встановленому порядку спеціальний дозвіл на провадження медичної діяльності в галузі народної і нетрадиційної медицини, так і інші особи.