Мы ВКонтакте

Стаття 116. Порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах

Керування судноводіями річковими або маломірними суднами, не зареєстрованими у встановленому порядку, або такими, що не пройшли технічного огляду, або не несуть бортових номерів і позначень, або мають несправності, з якими заборонено їх експлуатацію, або переобладнаними без відповідного дозволу, або з порушенням правил завантаження, норм пасажиромісткості, обмежень по району та умовах плавання - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення судноводіями річкових суден правил руху і стоянки суден у плесі, на рейдах і в портах, буксирування составів і плотів, подачі звукових і світлових сигналів, несення суднових вогнів і знаків, правил навантаження і розвантаження суден, а також пошкодження портових і гідротехнічних споруд та обладнання - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування судном на строк до одного року.

Перевищення судноводіями маломірних суден установленої швидкості руху, недодержання вимог навігаційних знаків, умисне зупинення або стоянка судна в заборонених місцях, пошкодження гідротехнічних споруд або технічних засобів і знаків судноплавної і навігаційної обстановки, порушення правил маневрування, подачі звукових сигналів, несення бортових вогнів і знаків - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування маломірним судном на строк до одного року.

Керування річковим або маломірним судном особою, яка не має права керування цим судном, або передача керування таким судном особі, яка не має права керування, - тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення судноводіями маломірних суден інших правил користування маломірними суднами - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під маломірними суднами участинах першій,третій,четвертійіп'ятій статті 116,частині другій статті 116-1,частині третій статті 116-2,частині першій статті 117,статті 118,частині третій статті 129,частині п'ятій статті 130цього Кодексу слід розуміти самохідні судна з головними двигунами потужністю менш як 75 к.с. (55 кВт) і несамохідні судна та парусні судна валовою місткістю менш як 80 регістрових тонн (або одиниць), а також моторні судна незалежно від потужності двигунів, але валовою місткістю не більш як 10 регістрових тонн (або одиниць) та несамохідні судна (гребні човни вантажопідйомністю 100 і більше кілограмів, байдарки - 150 і більше кілограмів та надувні судна - 225 і більше кілограмів), що належать громадянам.

 

Коментар:

Коментована стаття містить п'ять складів адміністративних правопорушень, об'єктом яких є порядок та безпека руху на річковому транспорті та маломірних судах.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 коментованої статті полягає у порушенні порядку допуску річкових та маломірних суден до плавання. Відповідно до Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16.02.2004 р. № 91, судно повинне мати такі основні суднові документи: свідоцтво про право плавання (судновий патент); свідоцтво про право власності на судно; свідоцтво про придатність до плавання; класифікаційне свідоцтво та інші свідоцтва класифікаційного товариства стосовно класу; свідоцтво про мінімальний склад екіпажу; пожежно-контрольний формуляр; суднова роль (список осіб суднового екіпажу); судновий журнал (вахтовий журнал, єдиний вахтовий журнал); машинний журнал (для суден з механічним двигуном); санітарний журнал; суднове санітарне свідоцтво; єдину книгу оглядів суден; дозвіл на право користування судновою радіостанцією; пасажирське свідоцтво (для пасажирських суден); мірильне свідоцтво (тільки для суден, призначених для перевезення вантажів). Маломірним суднам достатньо мати судновий білет, свідоцтво про придатність судна до плавання. Безекіпажному судну достатньо мати свідоцтво про право плавання, свідоцтво про право власності на судно, свідоцтво про придатність до плавання, класифікаційне свідоцтво та інші свідоцтва класифікаційного товариства стосовно класу. Реєстрація судів здійснюється відповідно до Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.1997 р. № 1069. Згідно з вимогами п. 12 цього нормативного акта реєстрації У Державному судновому реєстрі України підлягають: а) пасажирські, наливні судна, судна, призначені для перевезень небезпечних вантажів, а також буксири незалежно від потужності головних двигунів і валової місткості; б) самохідні судна, зокрема, риболовні, не зазначені в пп. «а» цього пункту, з потужністю головних двигунів 55 кВт і більше; в) судна, не зазначені в підпунктах «а» і «б» цього пункту, валовою місткістю 80 одиниць і більше. Реєстрація здійснюється на підставі погодженої в Інспекції, а для риболовних суден - Укрдержрибгоспу та Інспекції письмової заяви судновласника, зразок якої затверджується Мінтрансом, що подається капітанові морського порту. Правила експлуатації річкових та маломірних судів регламентуються низкою нормативних актів Міністерства транспорту України, зокрема, Правилами судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16.02.2004 р. № 91, відповідно до яких забороняється завантажувати судна так, щоб ватерлінія була над нижньою межею вантажної марки; завантаження має виконуватися так, щоб не порушувати остійності судна та міцності корпусу судна. До того ж воно має виконуватися таким чином, щоб зона, що не проглядається, попереду судна чи складу суден була не більше 350 метрів. Судна, призначені для перевезення пасажирів, повинні мати на борту кількість пасажирів не більшу, ніж це дозволено Регістром судноплавства України.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 коментованої статті, полягає у порушенні судноводіями річкових суден правил руху і стоянки суден у плесі, на рейдах і в портах, буксирування составів і плотів, подачі звукових і світлових сигналів, несення суднових вогнів і знаків, правил навантаження і розвантаження суден, а також пошкодження портових і гідротехнічних споруд та обладнання. Зазначені правила, зокрема, передбачають, що судна повинні вибирати місце стоянки якнайближче до берега, наскільки це дозволяють їх осадка і місцеві умови, щоб не перешкоджати судноплавству; судна на стоянці повинні бути поставлені на якір чи ошвартовані таким чином, щоб вони не могли змінити свого положення, а отже, створити загрозу для інших суден із урахуванням сили вітру, зміни рівня води, а також засмоктування і хвилювання. Якорі, віддані з суден і з'єднань плавучого матеріалу, а також плавучих споруд і наплавних мостів, не повинні створювати небезпеку для суден, які проходять. Місця для рейдів, порядок розстановки на них суден визначаються Держфлотінспекцією і повинні вказуватися у місцевих правилах. Судна не можуть ставати на стоянку: а) на ділянках судноплавного шляху, на яких стоянка заборонена; б) під мостами і під високовольтними лініями електропередач; в) на вузьких проходах, відповідно до вимог п. 6.7 Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16.02.2004 р. № 91, і на підходах до них, а також на тих ділянках, що у разі стоянки стали б вузькими проходами, а також на підступах до цих ділянок; г) на входах у притоки і виходах із них; ґ) на ділянках проходу поромів; д) на маршруті суден, що підходять до пристані чи відчалюють від неї; е) у районах повороту, позначених знаком В.2 (додаток 4 до Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16.02.2004 р. № 91); є) з бортового боку судна, що несе знак, зазначений у п. 3.33 Правил, на відстані не ближче відстані в метрах, позначеної в білому трикутнику цього знака. Правила буксирування, подачі звукових і світлових сигналів, несення судових вогнів і знаків та інші правила, за порушення яких передбачено відповідальність за ч. 2 коментованої статті, визначені у Законі України «Про транспорт», Кодексі торговельного мореплавства України, Водному кодексі України, у Порядку здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 р. № 204, Положенні про Держфлотінспекцію України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1998 № 2098 р., Положенні про Державний департамент морського і річкового транспорту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2000 р. № 584 та в інших нормативно-правових актах.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. З коментованої статті, полягає у перевищенні судноводіями маломірних суден установленої швидкості руху, недодержанні вимог навігаційних знаків, умисному зупиненні або стоянці судна в заборонених місцях, пошкодженні гідротехнічних споруд або технічних засобів і знаків судноплавної і навігаційної обстановки, порушенні правил маневрування, подачі звукових сигналів, несення бортових вогнів і знаків.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 4 коментованої статті є керуванням річковим або маломірним судном особою, яка не має права керування цим судном, або передача керування таким судном особі, яка не має права керування.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 коментованої статті полягає у порушенні судноводіями маломірних суден інших правил користування маломірними суднами. До зазначених правил належать Правила безпечної експлуатації баз для стоянки маломірних (малих) суден, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 16.07.2004 р. № 642, Інструкцією про огляд суден, які здійснюють плавання (експлуатуються) на внутрішніх водних шляхах України, затвердженою наказом Міністерства транспорту України від 19.04.2001 р. № 225 та іншими нормативно-правовими актами.

Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, є виною у формі умислу або необережності.

Суб'єктами правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 коментованої статті може бути особа, якій виповнилося 18 років (відповідно до вікових вимог надання права на самостійне керування судном), а також посадові особи підприємств, установ та організацій, які мають у своїй власності або оперативному управлінні судна, що підлягають реєстрації.

Суб'єктом правопорушення, передбачених ч. З і 5 коментованої статті, може бути лише судноводій, якому у встановленому порядку надано право керування судном.

Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 4 коментованої статті може бути як судноводій, так і будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.