Мы ВКонтакте

Стаття 148(3). Використання засобів зв'язку з метою, що суперечить інтересам держави, з метою порушення громадського порядку та посягання на честь і гідність громадян

Використання засобів зв'язку з метою, що суперечить інтересам держави, порушує громадський порядок та посягає на честь і гідність громадян, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Коментар:

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини в сфері зв'язку.

Об'єктивна сторона правопорушення полягає у використанні засобів зв'язку з метою, що суперечить інтересам держави, з метою порушення громадського порядку та посягання на честь і гідність громадян.

Засоби зв'язку - це технічне обладнання, що використовується для організації зв'язку. Згідно з тлумаченням, що міститься у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 р., державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Громадський порядок - це закріплена в нормативно-правових актах та у громадській думці сукупність громадських відносин, що склалися в державі і мають на меті створення сприятливих умов для суспільно корисної діяльності, відпочинку та побуту громадян.

Відповідно до Конституції України честь і гідність людини визнаються найвищою соціальною цінністю. Стаття 201 Цивільного кодексу України визнає честь та гідність особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством. Право на повагу до гідності та честі закріплене у ст. 297 цього Кодексу, яка визначає, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Поняття «честь» та «гідність» є оціночними Так, під гідністю найчастіше розуміють суб'єктивну оцінку особистістю своїх особистих якостей, здібностей, світогляду, виконаного обов'язку і свого суспільного значення. До того ж самооцінка ґрунтується на соціально значущих критеріях оцінки моральних та інших якостей особистості. Подібно до гідності, поняття честі розкриває ставлення людини до самої себе і до неї з боку суспільства. Але, на відміну від поняття гідності, моральна цінність людини в понятті честі пов'язується з конкретним суспільним станом людини, родом її діяльності та моральними якостями, що за нею визнаються.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.

Суб'єкт правопорушення: особа, якій виповнилося 16 років.