Мы ВКонтакте

Стаття 214. Розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення

Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).

Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання.

 

Коментар:

Компетенція - це певний обсяг державної діяльності, покладений на конкретний орган, або коло питань, передбачених законодавством, іншими нормативно-правовими актами, які він має право вирішувати в процесі практичної діяльності.

Кожен орган виконавчої влади, діючи від імені та за дорученням держави, має певний правовий статус, є носієм відповідних повноважень юридично-владного характеру, реалізація яких забезпечує йому досягнення мети виконавчо-розпорядної діяльності. Органи виконавчої влади наділяються необхідною оперативною самостійністю, що виражається в їх компетенції - предметах відання, правах, обов'язках, територіальних межах діяльності кожного окремого органу. Одним із принципів адміністративного процесу є законність. Цей принцип виражає адміністративний процес як суто юридичну діяльність, що здійснюється тільки на основі спеціальних процесуальних норм. Державні органи діють у межах закріпленої за ними компетенції. Цей принцип закріплено також і в цій статті.

Конкретні повноваження суб'єктів адміністративної юрисдикції зафіксовано у главі 17 КпАП.

Значення стадії розгляду справ про адміністративні правопорушення визначаються тим, що саме тут приймається акт, в якому компетентний орган офіційно визнає громадянина винним або невинним і визначає міру його відповідальності. На етапі підготовки справи до розгляду орган зобов'язаний вирішити питання чи належить до його компетенції розгляд цієї справи.

При розгляді справи орган повинен керуватися нормами, передбаченими КпАП щодо місця, строків, порядку розгляду справи; вимоги до змісту постанови про адміністративне правопорушення; порядок і строки доведення постанови до заінтересованих осіб і т. д. (гл. 16, 17, 18, 22, 23 КпАП).

За характером компетенції виокремлюють:

1) органи, головним призначенням яких є розгляд справ про адміністративні правопорушення. Це - адміністративні комісії, які створюються відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 р. та ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.03.1997 р.; ст. 215 КпАП;

2) органи, які виконують юрисдикційну діяльність поряд з іншими функціями. Це -виконкоми сільських, селищних, міських рад; органи внутрішніх справ; військові комісаріати та інші.

За обсягом компетенції виокремлюють:

1) органи загальної компетенції - розглядають різноманітні категорії справ;

2) Органи спеціальної компетенції - розглядають справи однієї категорії.

До перших належать: адміністративні комісії, виконкоми сільських, селищних, міських рад, органи внутрішніх справ, суди загальної юрисдикції.

До інших: органи державного пожежного нагляду (ст. 223 КпАП), що розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог пожежної безпеки; органи повітряного транспорту (ст. 228 КпАП) та інші органи, що перелічені у главі 17 КпАП.

Компетенція адміністративних комісій міських рад з огляду на ст. 218 КпАП, значно ширше ніж адміністративних комісій при виконавчих органах сільських, селищних рад.

До відання адміністративних комісій, згідно з ч. 1 ст. 214 КпАП, віднесені усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених Кодексом до відання інших органів. Це свідчить про неповний перелік справ у ст. 218 КпАП.

На сьогодні немає спеціального нормативно-правового акта, що регулює порядок формування і діяльність адміністративних комісій. В деяких випадках при відповідному виконавчому органі ради не створюються адміністративні комісії. В такому разі КпАП передбачає розгляд справи іншим органом. Так, наприклад, у разі відсутності адміністративної комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад справу щодо порушення Правил охорони електричних мереж (ст. 99 КпАП), коли правопорушення вчинено громадянином, мають розглядати виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад; у разі відсутності адміністративних комісії при виконавчих органах міських рад справу про порушення правил охорони смуги відводу автомобільних шляхів (ст. 141 КпАП) може вирішувати адміністративна комісія при виконавчих органах сільських, селищних рад.

Також КпАП передбачає можливість вирішення справи різними органами. До того ж підвідомчість визначається:

- відсутність одного уповноваженого органу дає право іншому уповноваженому органу розглядати справу (так відбувається у прикладі зі справою, порушеною за ст. 141 КпАП);

- законодавством визначене первісне право одного з органів розглядати справу (наприклад, справу щодо незаконного виробництва, придбання речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ч. 1 ст. 44 КпАП) першочергово розглядає начальник органу внутрішніх справ, який має право передати справу на розгляд районного, районного у місті, міського чи міського районного суду (статті 221, 222 КпАП).

Що стосується ч. 2 ст. 214 КпАП, то компетенція виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад збігається з компетенцією їх адміністративних комісій. Компетенція інших органів, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, а саме: судів районних (міських) судів, органів внутрішніх справ, органів державних інспекцій та інших уповноважених органів (п. 5 ст. 213 КпАП) розглядається у відповідних статтях глави 17 КпАП.