Мы ВКонтакте

Стаття 246. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

 

Коментар:

Провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися неабияк, а в певному порядку, який визначається КпАЩпри розгляді справ уповноваженими органами чи посадовими особами) або і КпАП, і іншими законами України (при розгляді справ судами). Таким законом є, наприклад, Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р., який регулює діяльність державних виконавців при здійсненні ними своїх повноважень у зв'язку з виконанням постанови про оплатне вилучення предмета або конфіскацію предмета, грошей.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення - це низка послідовних дій уповноважених органів (посадових осіб), а у деяких випадках інших суб'єктів, які згідно з нормами адміністративного законодавства здійснюють заходи, спрямовані на притягнення правопорушника до відповідальності і забезпечення виконання винесеної постанови. В адміністративно-правовій науці проваджувані дії за певним характером, спрямованістю, завданнями, особами, що їх здійснюють, підсумковими рішеннями, їхнім процесуальним оформленням об'єднують у відповідні стадії. Деякі з них прямо передбачені КпАП (глава 22, глава 24, розділ IV), інші витікають зі змісту. Кожній стадії притаманні свої особливості.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення складається з чотирьох стадій:

1) адміністративне розслідування: порушення справи, встановлення фактичних обставин, процесуальне оформлення результатів розслідування, направлення матеріалів для розгляду за підвідомчістю;

2) розгляд справи: підготовка до розгляду, аналіз зібраних матеріалів і обставин, прийняття постанови, доведення постанови до відома заінтересованих осіб;

3) перегляд постанови: оскарження або опротестування постанови, перевірка законності постанови, винесення рішення, реалізація рішення;

4) виконання постанови: звернення постанови до виконання, безпосереднє виконання.

Кожна з цих стадій закінчується оформленням відповідного документа, що відбиває результат проведення певних дій. Кожна наступна стадія розпочинається лише після того, як закінчена попередня. До того ж розпочинається вона саме на підставі процесуального документа попередньої стадії. Так, наприклад, перша стадія закінчується складанням протоколу про адміністративне правопорушення і надісланням протоколу органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення. Друга стадія розпочинається після одержання компетентним органом(посадовою особою) матеріалів справи. Провадженню в справах про адміністративні правопорушення відомий спрощений порядок, який передбачає, що всі стадії нібито поєднуються, ущільнюються, вміщуються у рамки нечисельних і досить простих дій компетентного представника органа державного управління. Це відбувається при стягненні штрафу та винесення попередження на місці (ст. 254, ст. 258).

Варто зазначити, що третя стадія є необов'язковою, факультативною. Лише невелика кількість справ розглядається у порядку контролю, тобто переглядається. Але наявність цієї стадії є гарантією законності і обґрунтованості застосування адміністративних стягнень, забезпечує більш відповідальне виконання своїх обов'язків особами, уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати стягнення.