Мы ВКонтакте

Стаття 34. Тимчасове переведення на іншу роботу в разі простою

Простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Коментар:

1. Підставою для внесення змін до статті, що коментується, Законом від 24 грудня 1999 р. стали ті ж самі обставини, що вимагали зміни ст. 33 КЗпП - визнання переведення на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, примусовою працею. Тепер у разі простою для переведення працівника на іншу роботу вимагається його згода. Останнє означає, що відмова працівника від такого переведення не може бути підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності чи для позбавлення премії повністю або частково.

2. Ст. 34 КЗпП вперше у трудовому законодавстві України дає офіційне визначення простою як призупинення роботи, викликаного відсутністю організаційних і технічних умов для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Простій як призупинення роботи, що є підставою для тимчасового переведення працівників за їх згодою на іншу роботу, може бути викликаний будь-якою причиною як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. Переведення можливе як на тому ж самому підприємстві, в установі, організації, так і на інше підприємство, в установу, організацію, що знаходиться в тій же місцевості.

3. Що стосується строку переведення, то він, як і при тимчасовому переведенні на іншу роботу відповідно до ст. 33 КЗпП, обмежений строком один місяць. Що стосується обмеження кількості переведень протягом календарного року або їх загальної тривалості протягом року, то законодавством такі обмеження не встановлені.

4. Відомості про тимчасове переведення на іншу роботу в трудову книжку не заносяться. Хоча, на нашу думку, у трудову книжку варто занести відомості про тимчасове переведення працівника на таку роботу, з якою законодавство пов'язує надання будь-яких пільг, оскільки відповідно до ст. 48 КЗпП трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

5. Стаття, що коментується, не визначає розміру оплати праці при тимчасовому переведенні, вважаючи, що ці питання повинні вирішуватися колективними і трудовими договорами.