Мы ВКонтакте

Стаття 49(4). Зайнятість населення

Зайнятість суспільно корисною працею осіб, які припинили трудові відносини з підстав, передбачених цим Кодексом, при неможливості їх самостійного працевлаштування, забезпечується відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

Ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.

Професійні спілки мають право вносити пропозиції відповідним органам про перенесення строків або тимчасове припинення чи відміну заходів, пов'язаних з вивільненням працівників.

Коментар:

1. З частини першої ст. 494 КЗпП випливає, що власник не має права здійснювати ліквідацію, реорганізацію, зміну форми власності або часткове зупинення виробництва, якщо це тягне скорочення штату або чисельності працівників і погіршення умов праці, не подавши завчасно інформацію про це первинним професійним організаціям, які діють на підприємстві. Таке ж правило міститься в частині третій ст. 22 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Оскільки без додержання правила про інформування профспілок власник не має права проводити зазначені заходи, їх проведення без інформування первинних професійних організацій буде незаконним. Проте підстав для поновлення на роботі працівників, які були звільнені в зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зупиненням, зміною форми власності підприємства або частковим призупиненням виробництва та скороченням з цієї причини штату чи чисельності працівників, не буде.

Перелік заходів, що тягнуть скорочення чисельності або штату працівників, даний у частині другій ст. 494 КЗпП, поширювальному тлумаченню не підлягає. Зокрема, власник не зобов'язаний інформувати профспілки про перепрофілювання підприємства, що тягне скорочення чисельності чи штату працівників, про інші зміни в організації виробництва і праці, що тягнуть зазначені наслідки.

2. Якщо заходи, перелічені в частині другій ст. 494 КЗпП, тягнуть погіршення умов праці і власник здійснив їх без додержання обов'язку інформувати профспілки, працівники мають право на збереження колишніх умов праці, якщо це фактично можливо. Наприклад, збереження умов оплати праці можливе, а збереження права на більш сприятливі санітарно-гігієнічні умови праці неможливе.

3. Порушення встановлених строків інформування, встановлених вимог до змісту поданої інформації також дає підстави для кваліфікації проведених заходів як незаконних, проте не є підставою для поновлення працівника.

4. Щодо пропозицій профспілок про перенесення строків про тимчасове призупинення названих вище заходів, які тягнуть скорочення чисельності або штату працівників, не передбачені будь-які несприятливі наслідки повного чи часткового відхилення цих пропозицій. Колективними договорами можуть бути передбачені зобов'язання власника щодо врахування зазначених пропозицій профспілок. Крім того, слід враховувати, що ст. 21 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" надає профспілкам (це поширюється й на профспілкові організації підприємств) брати участь у розгляді їх пропозицій.

5. Стаття, що коментується, передбачає, що громадяни самостійно підшукують собі роботу. Разом з тим законодавство надає громадянам право звернутися до державної служби зайнятості за допомогою у працевлаштуванні. З метою створення для державної служби зайнятості умов для виконання функцій сприяння в працевлаштуванні громадян, ч. 4 ст. 20 Закону "Про зайнятість населення" встановлює обов'язок підприємств усіх форм власності щомісяця в повному обсязі подавати державній службі зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць, вакантних посад і в 10-денний термін - про всіх прийнятих працівників. За неподання зазначеної інформації або подання недостовірної інформації чи подання її з запізненням передбачене накладення на відповідних посадових осіб штрафу в розмірі, встановленому законодавством (сьогодні немає акта законодавства, який встановлював би таку відповідальність).

6. До державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися незайняті громадяни, а також зайняті, бажаючі змінити місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом або з метою роботи у вільний від навчання час (п. 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219, - далі в межах коментарю до ст. 494 КЗпП - Порядок реєстрації).

7. Реєстрації в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, підлягають усі незайняті громадяни, які виявили таке бажання. Зайняті громадяни такій реєстрації не підлягають, однак їх облік ведеться (якщо вони звернулися до служби зайнятості). На таких громадян у центрі зайнятості оформляється картка консультацій, форма якої затверджується Міністерством праці та соціальної політики України. При цьому під зайнятими розуміються проживаючі на території України на законних підставах: 1) працюючі по найму, в тому числі і на умовах неповного робочого часу; 2) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою (підприємці, які не створили з метою підприємницької діяльності юридичної особи, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, які беруть участь у виробництві, особи, зайняті творчою діяльністю); 3) обрані, призначені чи затверджені на оплачувані посади в органах влади та об'єднаннях громадян; 4) ті, що проходять службу у військових формуваннях і органах внутрішніх справ; 5) ті, що проходять альтернативну службу; 6) ті, що проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації, в тому числі ті, що навчаються в загальноосвітніх школах і навчальних закладах з відривом від виробництва; 7) працюючі громадяни інших держав, які тимчасово проживають в Україні та виконують функції, не пов'язані з забезпеченням діяльності посольств і місій.

На громадян, зареєстрованих як такі, що шукають роботу, заповнюється картка персонального обліку (КПО), форма якої затверджується Міністерством праці та соціальної політики України.

Реєстрація громадянина як такого, що шукає роботу, ще не означає, що громадянин визнаний безробітним. Є такі категорії незайнятих громадян, які реєструються як такі, що шукають роботу, однак безробітними визнані бути не можуть. Це - інваліди і пенсіонери за віком. Громадяни віком до 16 років за згодою одного з батьків чи осіб, що їх заміняють, також можуть бути зареєстровані як такі, що шукають роботу, однак безробітними вони не можуть бути визнані (крім тих, що працювали та були звільнені).

8. Громадяни, які досягли віку 16 років, вправі звертатися до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні на загальних підставах.

9. Реєстрація громадян, які шукають роботу, здійснюється державною службою зайнятості за місцем постійного проживання громадян. П. 3 Порядку реєстрації визнає таким адресу постійної чи тимчасової прописки. Умовою реєстрації є подання паспорта, трудової книжки, у разі потреби - військового квитка і документів про освіту. Порядок реєстрації досить ліберальне щодо документів, які подаються, допускаючи можливість у відповідних випадках подання належно оформленої довідки чи свідоцтва про народження - для осіб, що не досягли 16 років, - замість паспорта.

10. У деяких випадках для реєстрації вимагаються додаткові документи:

- оскільки п. 5 ст. 26 Закону "Про зайнятість населення" поширює пільги, встановлені для осіб, звільнених за п. 1 ст. 40 КЗпП, на осіб, які втратили роботу внаслідок нещасного випадку на виробництві чи настання професійного захворювання, внаслідок чого вони мають потребу в професійній підготовці, перепідготовці чи підвищенні кваліфікації, ці особи зобов'язані подати довідку МСЕК про професійну придатність, тобто про здатність виконувати відповідні види роботи;

- випускники вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням і яким відмовлено в прийнятті на роботу за місцем направлення, зобов'язані подати направлення на роботу і скріплену печаткою замовника довідку про відмову у працевлаштуванні або довідку про надання можливості самостійного працевлаштування. Тут на громадянина, по суті, покладається обов'язок допомагати службі зайнятості: на замовника в будь-якому випадку покладається обов'язок відшкодувати державній службі зайнятості усі витрати, пов'язані з працевлаштуванням, перепідготовкою, виплатою допомоги по безробіттю і матеріальної допомоги в розмірі стипендії в період проходження такими особами професійної підготовки і перепідготовки (п. 15 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням);

- громадяни, звільнені у зв'язку з відселенням з території радіоактивного забруднення, у разі відсутності запису про це в трудовій книжці, зобов'язані надати довідку про відселення або самостійне переселення, видану місцевою державною адміністрацією або органом місцевого самоврядування. Подання такої довідки пов'язане з правом таких осіб на одержання пільг відповідно до ст. 36 і 45 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- особи, які одержують пенсію, подають пенсійне посвідчення або посвідчення інваліда;

- на випускників професійно-технічних училищ покладено обов'язок надання довідки про можливість самостійного працевлаштування.

11. Від громадян, що реєструються в службі зайнятості на загальних підставах, відрізняються громадяни, що реєструються на підставі ст. 26 Закону "Про зайнятість населення". Їм надаються додаткові права, що допускає і покладення деяких додаткових обов'язків. Зокрема, для них встановлені спеціальні строки звернення з заявою про реєстрацію, дотримання яких надає право на відповідні пільги.

Семиденний строк звернення до державної служби зайнятості із заявою про реєстрацію як таких, що шукають роботу (із дня звільнення) встановлено для таких категорій працівників: а) осіб, звільнених за п. 1 ст. 40 КЗпП; б) військовослужбовців, звільнених у зв'язку із скороченням чисельності чи штату без права на пенсію; в) громадян, які втратили роботу внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання і внаслідок цього потребують професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації. Цим же категоріям працівників надане право на особливі гарантії, передбачені ст. 26 Закону "Про зайнятість населення". Працівники, звільнені у зв'язку з відселенням або самостійним переселенням з територій радіоактивного забруднення, реєструються в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу протягом одного місяця з дня звільнення. За умови дотримання цього строку такі громадяни мають право на пільги відповідно до ст. 36 і 45 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також ст. 26 Закону "Про зайнятість населення".

12. Пропуск без поважних причин зазначеного семиденного строку звернення із заявою про реєстрацію названих осіб як таких, що шукають роботу, позбавляє їх права на відповідні пільги. Поважними причинами пропуску названих строків вважаються хвороба, смерть близьких рідних (чоловіка, дружини, діда, баби), догляд за хворою дитиною віком до 14 років відповідно до медичного висновку, переведення чоловіка або дружини в іншу місцевість, переїзд на інше місце проживання тощо. Очевидно, право визнавати поважними причини, що охоплюються формулюванням "тощо", належить службі зайнятості, дії якої з цього приводу працівник вправі оспорити в суді. Поважні причини підтверджуються відповідними документами.

Якщо громадянин протягом встановленого строку з поважної причини не зареєструвався як такий, що шукає роботу, він має право звернутися до служби зайнятості наступного дня після видужання або закінчення дії іншої поважної причини. Якщо громадянин цю вимогу не виконав, він втрачає відповідні пільги.

13. Строк підбору (пошуку) підходящої роботи встановлений тривалістю сім днів з дня реєстрації громадянина як такого, що шукає роботу. В період підбору підходящої роботи (як і згодом) громадянин зобов'язаний сприяти своєму працевлаштуванню, виконувати всі рекомендації служби зайнятості, відвідувати центр зайнятості у строки, що встановлені працівниками центра зайнятості. Якщо протягом семиденного строку підбору підходящої роботи громадянин не відвідував службу зайнятості через хворобу або з іншої поважної причини, що підтверджується документами, строк пошуку підходящої роботи продовжується на період дії цих причин, а громадянин зобов'язується звернутися до служби зайнятості наступного дня після припинення їх дії.

14. Якщо ж у період пошуку підходящої роботи (до надання статусу безробітного) громадянин двічі відмовився від пропозицій підходящої роботи, він не може вважатися безробітним з восьмого дня після реєстрації його як такого, що шукає роботу.

Він знімається з обліку як такий, що шукає роботу і протягом шести місяців має право на одержання в центрі зайнятості лише консультаційних послуг. Лише після закінчення зазначеного шестимісячного строку він знову може зареєструватися як такий, що шукає роботу (п. 25 Порядку реєстрації). Для працівників, звільнених за п. 1 ст. 40 КЗпП, і військовослужбовців, звільнених з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності чи штату без права на пенсію, замість зазначеного шестимісячного строку встановлено тримісячний строк: при повторній відмові від пропозиції підходящої роботи в період пошуку останньої вони знімаються з обліку і можуть через три місяці знову зареєструватися як такі, що шукають роботу, однак уже на загальних підставах, тобто без права на пільги, встановлені ст. 26 Закону "Про зайнятість населення".

15. Ст. 7 Закону "Про зайнятість населення" визначає підходящу роботу як таку, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника і надається йому в тій же місцевості, в якій працівник проживає. Встановлено і додаткові вимоги до підходящої роботи:

1) робота визнається підходящою, якщо заробітна плата відповідає рівню, який особа мала за попередньою роботою з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі у відповідній області за минулий місяць;

2) при пропонуванні підходящої роботи враховується трудовий стаж громадянина за спеціальністю, його попередня діяльність, вік, досвід, становище на ринку праці, тривалість періоду безробіття.

Для громадян, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), підходящою вважається робота, яка потребує попередньої професійної підготовки, або оплачувана робота (включаючи тимчасову), що не потребує професійної підготовки (ч. 1 ст. 7 Закону "Про зайнятість населення").

Для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю більше шести місяців, підходящою вважається робота за спеціальністю, що потребує попередньої перепідготовки чи підвищення кваліфікації, а в разі неможливості її надання - інша оплачувана робота за спорідненою спеціальністю (професією).

У разі неможливості надання громадянинові роботи за професією (спеціальністю) протягом шести місяців безробіття, підходящою роботою вважається робота, яка потребує зміни професії (спеціальності), з урахуванням здібностей, стану здоров'я громадянина, колишнього досвіду трудової діяльності, доступних для нього видів навчання та потреб ринку у цій професії (спеціальності).

При зміні громадянами професії (спеціальності) за направленням державної служби зайнятості підходящою вважається робота як за цією спеціальністю, так і за попередньою професією за останнім місцем роботи.

16. Якщо в період пошуку підходящої роботи громадянинові не була запропонована така робота, з восьмого дня після реєстрації його як такий, що шукає роботу, приймається рішення про надання йому статусу безробітного з одночасним призначенням допомоги по безробіттю. Для цього громадянин наступного дня після закінчення семиденного строку пошуку підходящої роботи повинен подати до служби зайнятості заяву про надання статусу безробітного. У заяві зазначається на відсутність заробітку та інших доходів. Про надання громадянинові статусу безробітного видається наказ, у якому визначаються також розмір і строки виплати допомоги по безробіттю.

Крім заяви про надання статусу безробітного, необхідно подавати довідку про середню заробітну плату за два останніх місяці за попереднім місцем роботи (для звільнених за п. 1 ст. 40 КЗпП), довідки з військкомату про розмір і строки виплати посадового окладу і доплати за військове звання (для військовослужбовців, звільнених у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію). Якщо ці довідки не подано, допомога по безробіттю призначається в розмірі не нижче мінімальної заробітної плати, а за умови подальшого подання такої довідки протягом шести місяців із дня призначення допомоги по безробіттю провадиться перерахунок розміру допомоги.

17. Частина перша ст. 2 Закону "Про зайнятість населення" визначає безробітних як працездатних громадян працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості, готові та здатні приступити до праці.

18. Не можуть бути визнані безробітними громадяни:

а) віком до 16 років, за винятком звільнених за п. 1 ст. 40 КЗпП;

б) які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови від професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує професійної підготовки;

в) які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, які шукають роботу;

г) які мають право на пенсію відповідно до законодавства України. Однак як такі, що шукають роботу вони, за загальним правилом, можуть бути зареєстровані.

19. Безробітний несе такі обов'язки:

- сприяти своєму працевлаштуванню, виконувати рекомендації з цього приводу працівників служби зайнятості;

- відвідувати у встановлені працівником служби зайнятості строки центр зайнятості.

Працівник служби зайнятості знайомить зареєстрованого в центрі зайнятості громадянина під розписку з встановленими строками відвідування центру зайнятості.

Зазначені обов'язки безробітний несе і в період відкладення чи припинення виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю. У противному разі з наступного дня після припинення дії попередньої санкції виплата допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю відкладається або припиняється. У подібних випадках можливе також зняття громадянина з обліку як такого, що шукає роботу чи безробітного.

20. Дні, вільні від обов'язку відвідувати центр зайнятості, безробітний має право використовувати за своїм розсудом. З метою оздоровлення і літнього відпочинку дітей до 14 років безробітний може бути звільнений від обов'язку відвідувати центр зайнятості на один місяць протягом календарного року. На цей період він може виїхати з постійного місця проживання разом з дітьми, хоча навряд чи центр зайнятості буде контролювати, куди і з ким виїхав безробітний.

21. Законодавство про соціальне страхування на випадок безробіття передбачає виплату безробітним допомоги по безробіттю (ст. 23 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття")), допомоги по частковому безробіттю (ст. 24 того ж Закону), матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації (ст. 27). Ст. 29 названого Закону передбачає також виплату допомоги на поховання у випадку смерті безробітного чи непрацездатної особи, яка перебувала на його утриманні. Передбачена можливість одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності (п. 7 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати безробітним для організації безробітними підприємницької діяльності).

22. Залежно від причин зняття громадянина з обліку як такого, що шукає роботу, і безробітного, встановлені різні правила та наслідки перереєстрації громадян у службі зайнятості.

22.1. Право на реєстрацію як таких, що шукають роботу, право на сприяння в пошуку роботи протягом семи днів після звернення до центру зайнятості, право на надання статусу безробітного на восьмий день після зазначеного звернення мають особи, які раніше були зареєстровані в службі зайнятості як такі, що шукають роботу, або безробітні, однак були зняті з обліку з таких підстав:

- працевлаштування;

- вступ на навчання з відривом від виробництва;

- призов на строкову військову чи альтернативну (невійськову) службу;

- набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі або постанови суду про направлення у лікувально-трудовий профілакторій.

22.2. При переїзді на постійне місце проживання в іншу місцевість (район, місто), громадяни знімаються з обліку як такі, що шукають роботу, та безробітні. Центр зайнятості за попереднім місцем проживання повинен видати їм копії документів про реєстрацію. За умови звернення з заявою до центру зайнятості за новим місцем проживання протягом місяця з дня зняття їх з обліку за попереднім місцем проживання вони перереєструються з набуттям прав безробітного.

22.3. Безробітні жінки, зняті з обліку в службі зайнятості за їх заявою у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трьох (у відповідних випадках - шести) років, вправі звернутися до служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні в будь-який час до досягнення дитиною трьох (шести) років або наступного дня після досягнення дитиною цього віку. У такому випадку відновлюється статус жінки як безробітної.

22.4. У випадку, якщо спеціальні правила і наслідки перереєстрації громадян, раніше зареєстрованих як безробітні, не встановлені, застосовуються правила п. 26 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219, відповідно до яких безробітні громадяни, які були зняті з обліку, але не працевлаштувалися, під час наступного звернення за сприянням у працевлаштуванні подають заяву про перереєстрацію їх як безробітних (поновлення статусу безробітного) і заповнюють нову картку. При цьому в особовій справі безробітного, що повертається з архіву в разі її зберігання після закінчення звітного року, уточнюється соціальний стан громадянина. Для уточнення інформації, яка має значення для працевлаштування (підстави і тривалість виплати допомоги по безробіттю тощо), громадянин подає відповідні документи.

23. Для безробітних встановлена така пільга як зарахування періодів перепідготовки та навчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах, одержання допомоги по безробіттю і матеріальної допомоги по безробіттю в стаж роботи, що дає право на трудову пенсію (п. "ж" ч. 1 ст. 4 Закону "Про зайнятість населення"). Ці періоди включаються у страховий стаж для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності (п. "ж" ч. 1 ст. 4 Закону "Про зайнятість населення"; ч. 1 ст. 7 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими народженням та похованням"). Записи в трудові книжки вносяться працівником державної служби зайнятості після видання відповідного наказу, що став підставою для запису, однак не пізніше семи днів. Записи вносяться відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Як заголовок до подальших записів пишеться повне найменування центру зайнятості. Порядковий номер запису, дата початку виплати допомоги (матеріальної допомоги), дата припинення, відкладання, закінчення строку виплати допомоги, матеріальної допомоги (останній день виплати) зазначаються у встановленому для ведення трудових книжок порядку. У графі 3 трудової книжки зазначається зміст зафіксованого записом факту з посиланням на відповідний пункт, статтю Закону "Про зайнятість населення": "розпочата виплата допомоги по безробіттю"; "відкладена виплата допомоги по безробіттю"; "припинена виплата допомоги по безробіттю"; "відновлена виплата допомоги по безробіттю" тощо.

Усі записи в трудовій книжці безробітного (не кожна, а усі - після закінчення записів) скріплюються підписом працівника служби зайнятості і печаткою центру зайнятості.

24. Працівники, звільнені за ч. 1 ст. 40, мають право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають стаж роботи, необхідний для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах). Формулювання п. "г" ч. 1 ст. 26 Закону "Про зайнятість населення" дають підстави стверджувати, що слова "у тому числі на пільгових умовах" стосуються лише визначення стажу, необхідного для призначення пенсії. Що ж стосується права на достроковий вихід на пенсію, то воно надається тільки особам передпенсійного віку. Було б неправильним під такими особами розуміти і тих, хто через півтора року досягне віку, який дає право на пенсію на пільгових умовах (ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення"). Особи передпенсійного віку визначаються в підпункті "г" ст. 5 Закону "Про зайнятість населення". Це - жінки, які досягли віку 53 років, чоловіки, що досягли віку 58 років.

Встановлено такі умови дострокового виходу на пенсію: 1) реєстрація громадянина в державній службі зайнятості як такого, що шукає роботу, протягом семи днів після звільнення; 2) відсутність підходящої роботи.

За наявності зазначених умов служба зайнятості за бажанням працівника видає клопотання до місцевого органу Пенсійного фонду про достроковий вихід на пенсію. Якщо громадянин не виявив бажання одержати клопотання про достроковий вихід на пенсію, йому надається статус безробітного відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону "Про зайнятість населення". Клопотання про достроковий вихід на пенсію може бути видано такій особі за його бажанням у разі відсутності підходящої роботи також у період перебування її на обліку як безробітної. Якщо підходящої роботи немає, громадянинові вигідніше отримати статус безробітного, право на вищий розмір допомоги по безробіттю порівняно з пенсією, а з проханням про видачу клопотання про достроковий вихід на пенсію звернутися після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю (після закінчення строку її виплати у більш високому розмірі, ніж пенсія).