Мы ВКонтакте

Стаття 86. Запровадження, заміна і перегляд норм праці

Запровадження, заміна і перегляд норм праці провадиться власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Власник або уповноважений ним орган повинен роз'яснити працівникам причини перегляду норм праці, а також умови, за яких мають застосовуватися нові норми.

Про запровадження нових і зміну чинних норм праці власник або уповноважений ним орган повідомляє працівників не пізніш як за один місяць до запровадження.

Коментар:

1. Поняття "запровадження", "заміна", "перегляд" не визначаються ні в Кодексі законів про працю, ні в Рекомендаціях. Із змісту Рекомендацій (наприклад, п. 3.6) можна зробити висновок про те, що запровадження розглядається як родове поняття, щодо якого заміна і перегляд є видовими поняттями. Однак родове поняття запровадження не повністю охоплюється видовими поняттями заміни та перегляду. Запровадження - це не тільки заміна та перегляд, а і встановлення нових норм праці, не пов'язане із заміною або переглядом. Наприклад, без заміни або перегляду встановлюються норми праці на нові види робіт.

Крім того, запровадження - це поняття, що стосується підприємства. А заміна і перегляд можуть проводитися і відповідними органами виконавчої влади (якщо мова йде про заміну або перегляд єдиних або типових норм).

Поняття "перегляд" використовується щодо так званих помилково встановлених і застарілих норм. Застарілими визнаються норми, що використовуються на роботах, трудомісткість яких знизилася внаслідок загального поліпшення організації виробництва і праці, росту професійної майстерності та удосконалення виробничих навичок працівників. Помилково встановленими визнаються норми, при встановленні яких були неправильно враховані організаційно-технічні умови, допущені помилки при використанні нормативних матеріалів і при проведенні розрахунків. Перегляд - це запровадження нових норм без проведення будь-яких організаційно-технічних заходів, які підвищують продуктивність праці.

Заміна - це запровадження нових норм у зв'язку з проведенням організаційно-технічних заходів, які підвищують продуктивність праці.

Однак варто визнати, що Кодекс законів про працю не завжди розрізняє поняття "заміна" і "перегляд" норм праці. Так, у частині третій ст. 85 КЗпП мова йде про заміну норм, яка сама по собі провадиться не лише у зв'язку з проведенням організаційно-технічних заходів, що підвищують продуктивність праці, але й у зв'язку з проведенням атестації робочих місць, яка змінити організаційно-технічні умови праці не може, а тільки дає можливість виявити помилково встановлені та застарілі норми. А в частині другій ст. 86 КЗпП вже поняття "перегляд" норм вживається відносно не тільки застарілих та помилково встановлених норм, але й щодо всіх випадків, коли замість одних норм праці починають використовуватися інші.

2. Пункт 3.14 Рекомендацій передбачає щорічну розробку та затвердження до початку року плану заміни та перегляду норм праці з метою проведення планомірної роботи щодо зниження трудових витрат. Основою для розробки такого плану є передбачені заходи щодо підвищення продуктивності праці. До трудових колективів структурних підрозділів і бригад доводяться відповідні заплановані заходи. Зобов'язання, які стосуються заміни та перегляду норм праці, включаються до колективного договору. Але значення колективного договору як регулятора цих відносин знижується у зв'язку з тим, що законодавство не передбачає його обов'язкового щорічного укладення, у той час як план заміни та перегляду норм праці повинен затверджуватися на кожен рік. Але нічого не заважає затверджувати його як додаток до колективного договору з щорічною заміною.

3. Стаття, що коментується, ставить за обов'язок власникові запровадження, заміну і перегляд норм праці погоджувати з виборним органом первинної профспілкової організації. Водночас частина перша ст. 15 Закону "Про оплату праці" передбачає встановлення норм праці в колективному договорі. І лише для випадків, коли на підприємстві колективний договір не укладений, передбачене встановлення умов оплати праці, в тому числі й норм праці, власником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Варто визнати, що ст. 15 Закону "Про оплату праці" у цій частині виявилася відірваною від реальності. Норми праці є досить мобільними, а колективний договір - це акт відносно стабільний. Тому встановлення норм праці на усі види робіт у колективному договорі практично неможливе. У колективному договорі норми праці можна встановити тільки на виконання тих робіт, що носять постійний характер. При цьому маються на увазі роботи з виготовлення конкретної продукції. Крім того, порівняно із ст. 86 КЗпП, ст. 15 Закону "Про оплату праці" носить більш загальний характер. Тому суперечність між ст. 86 КЗпП і ст. 15 Закону "Про оплату праці" при їх застосуванні повинна вирішуватись на користь першого з названих правових приписів.

У зв'язку з виключенням із Кодексу законів про працю ст. 93 зараз відсутній спеціальний механізм вирішення розбіжностей між власником та виборним органом первинної профспілкової організації, які виникають у процесі одержання згоди на запровадження, заміну і перегляд норм праці. Законодавець виходить з того, що власник і виборний орган первинної профспілкової організації рівнозначно зацікавлені в нормальній роботі підприємства, тому повинні досягти компромісу, а якщо це не вдалося, - вирішити спір у встановленому порядку.

Звертає на себе увагу необґрунтована жорсткість закону: погодження з виборним органом первинної профспілкової організації вимагає запровадження, заміну і перегляд усіх норм праці. Але ж серед норм праці є разові, норми праці на роботи, що виконуються у зв'язку з аваріями тощо. За буквою ст. 86 КЗпП вони також повинні бути попередньо погоджені з виборним органом первинної профспілкової організації. Законослухняному власникові можна порекомендувати у разі неможливості з об'єктивних причин одержання попередньої згоди виборного органу на запровадження норм праці в таких випадках запитати його згоду надалі.

4. Перегляд діючих норм праці істотно торкається інтересів працівників, він може спричинити виникнення гострого конфлікту. Тому частина друга ст. 86 КЗпП зобов'язує власника роз'ясняти працівникам причини перегляду норм праці, а також умови, при яких нові норми будуть застосовуватися.

Слід враховувати, що в частині другій ст. 86 КЗпП мова йде про перегляд у широкому розумінні цього слова, що включає перегляд не тільки застарілих і помилково встановлених норм, але і встановлення замість раніше чинних нових норм праці у зв'язку з проведенням організаційно-технічних заходів, які підвищують продуктивність праці.

5. Власник зобов'язаний повідомляти працівникам про запровадження нових та заміну чинних норм праці не пізніше ніж за місяць до початку дії нових норм. Порівняння частини третьої ст. 86 КЗпП і ст. 29 Закону "Про оплату праці" дає підставу стверджувати, що хоча непряме запровадження нових норм праці і впливає на умови оплати праці, повідомлення про запровадження нових норм праці повинне провадитися у терміни, встановлені спеціальним правилом ст. 86 КЗпП.

Бажаючи наблизити зміст ст. 86 КЗпП до життя, автори Рекомендацій встановлюють виняток з правила про необхідність попередження працівників за один місяць про запровадження нових або зміну чинних норм праці. При запроваджені тимчасових і разових норм праці, а також укрупнених і комплексних норм праці, встановлених на основі поопераційних норм праці, працівників належить інформувати не менше ніж за один місяць, але у всіх випадках до початку виконання робіт (п. 3.6 Рекомендацій). Не було ніякої необхідності в Рекомендаціях усупереч закону встановлювати терміни повідомлення про запровадження укрупнених і комплексних норм праці, запроваджених на основі поопераційних норм. Що стосується включення до Рекомендацій спеціального терміну попередження працівників про запровадження тимчасових і разових норм, то воно повністю доцільне, оскільки пом'якшує гостроту конфлікту, викликаного нездійсненністю вимог частини третьої ст. 86 КЗпП.