Мы ВКонтакте

Стаття 118. Гарантії для працівників, обраних на виборні посади

Працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації. 

Коментар:

1. Глава VIII Кодексу законів про працю озаглавлена "Гарантії і компенсації". Тому цією главою хоч і регулюються переважно питання гарантійних і компенсаційних виплат, які провадяться на користь працівників, регламентуються також й інші відносини, пов'язані із законодавчим наданням працівникам гарантій. Для виявлення кола працівників, яким надаються гарантії відповідно до ст. 118 КЗпП, ця стаття повинна бути піддана історичному тлумаченню. Стаття 118 КЗпП до цього часу збереглася в тому вигляді, як вона була прийнята разом з усім Кодексом законів про працю Української РСР 10 грудня 1971 року. У той час кооперативними організаціями було прийнято називати лише організації системи споживчої кооперації, а також споживчі кооперативи (житлово-будівельні, дачно-будівельні, гаражно-будівельні). Споживчі кооперативи, за загальним правилом, на виборні посади не вибирали. Вони вибирали правління, голів правлінь, але ці особи трудовою діяльністю, як правило, займалися в іншому місці, а в кооперативах виконували відповідні обов'язки, як правило, без заняття штатної посади (на громадських засадах). Колгоспи ніколи не ставилися в один ряд з партійними, профспілковими, комсомольськими, кооперативними та іншими громадськими організаціями. З урахуванням викладеного ми не бачимо нормативних підстав для поширення ст. 118 КЗпП на виборних посадових осіб виробничих кооперативів. Але на виборних посадових осіб споживчих товариств і спілок, на яких поширюється Закон "Про споживчу кооперацію", на нашу думку, дія ст. 118 КЗпП поширюється.

2. Під іншими громадськими організаціями слід розуміти громадські організації, як вони визначені в ст. 3 Закону "Про об'єднання громадян".

3. Не підлягає сумніву поширення дії ст. 118 КЗпП на посадових осіб, які займають виборні посади в державних органах, органах місцевого самоврядування, партійних, профспілкових організаціях. Але "старих" комсомольських організацій не залишилося. А якщо якась група людей створює організацію, яку назвуть комсомольською, то на таку організацію дія ст. 118 КЗпП поширюється не тому, що це - комсомольська організація, а в силу того, що така організація буде підпадати під визначення партії або громадської організації (ст. 2 і 3 Закону "Про об'єднання громадян").

4. Ст. 118 КЗпП формулює суб'єктивне право працівників, звільнених від роботи (за термінологією трудового права потрібно було б зазначити - "звільнених з роботи") внаслідок обрання їх на виборні посади в названих вище органах і організаціях, на одержання після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередньої роботи (посади) на тому ж підприємстві. Тому підприємство, з якого працівник звільнився у зв'язку з обранням на виборну посаду, повинне бути готовим до виконання обов'язку щодо надання раніше звільненому працівникові тієї самої або іншої рівноцінної роботи. Легше всього цей обов'язок буде виконати за умови, якщо на місце працівника, звільненого у зв'язку з обранням на виборну посаду, новий працівник буде прийнятий за строковим трудовим договором на строк повноважень звільненого працівника на виборній посаді. Підприємство має право в подібних випадках укладати строкові трудові договори (частина друга ст. 23 КЗпП). Однак при укладенні з працівником, прийнятим для заміщення вакансії, що утворилася у зв'язку з обранням на виборну посаду, трудового договору на невизначений строк поворотне прийняття на роботу у зв'язку з закінченням повноважень за виборною посадою при відсутності вакансії законодавством не передбачено.

5. Право на одержання попередньої або рівноцінної роботи виборні працівники мають за умови, якщо з виборної посади вони звільнилися після закінчення їх повноважень. "Закінчення їх повноважень" слід тлумачити не тільки як закінчення встановленого строку, на який працівник був обраний. Дострокове звільнення з виборної посади також слід розглядати як закінчення повноважень, яке дає працівникові право на гарантії, встановлені ст. 118 КЗпП.

6. Невиконання підприємством обов'язку надати працівникові, раніше звільненому у зв'язку з обранням на виборну посаду, попередньої або рівноцінної роботи (посади) не тягне обов'язку відшкодувати працівникові неодержаний заробіток, оскільки це не передбачено законодавством. Водночас за депутатом місцевої ради, який працював у раді на виборній посаді, в разі неможливості надання попередньої або іншої рівноцінної роботи (посади) передбачено збереження протягом строку, який не перевищує 6 місяців, заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді в раді. Виплата провадиться за рахунок місцевого бюджету (ст. 28 Закону "Про статус депутатів місцевих рад"). Виплачена працівникові заробітна плата повинна дорівнювати середній заробітній платі, розрахованій відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати.

Народному депутату України в разі неможливості надання попередньої роботи Верховна Рада забезпечує на період працевлаштування заробітну плату в розмірі, встановленому для народних депутатів України, але не більше одного року, а в разі навчання або перекваліфікації - не більше двох років. При неможливості працевлаштування після закінчення названих строків за колишнім депутатом зберігається 50 відсотків тієї заробітної плати, яку одержують працюючі народні депутати України, до досягнення пенсійного віку при наявності стажу роботи більше 25 років (для чоловіків) і 20 років (для жінок) (ч. 5 ст. 20 Закону "Про статус народного депутата України").