Мы ВКонтакте

Стаття 122. Гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації

При направленні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством.

Коментар:

1. Стаття, що коментується, встановлює імперативне правило про збереження за працівниками, направленими для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, місця роботи (посади). Що стосується виплат, які повинні провадитися в цьому випадку на користь працівників, то тут Кодекс законів про працю відсилає до спеціального законодавства. Таким спеціальним актом законодавства є постанова Кабінету Міністрів "Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва".

2. Працівники, які направляються для підвищення кваліфікації, а також для підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва, мають право на збереження середнього заробітку за основним місцем роботи.

3. Працівники, які направляються для зазначених цілей в іншу місцевість, мають право на компенсацію витрат по оплаті проїзду. Оскільки спеціальних правил про оплату проїзду на цей випадок не встановлено, витрати по оплаті проїзду повинні компенсуватися за правилами, встановленими для службових відряджень.

4. При направленні в іншу місцевість для підвищення кваліфікації або інших зазначених форм навчання працівникам виплачуються добові відповідно до законодавства про відрядження з урахуванням таких спеціальних правил:

а) за час перебування в дорозі і перший місяць навчання добові виплачуються на загальних підставах;

б) за наступні місяці навчання до закінчення строку підвищення кваліфікації (навчання) добові не виплачуються. Але працівники, які одержують за цей період заробітну плату в розмірі менше 6 неоподатковуваних прибутковим податком мінімумів доходів громадян (при мінімальній заробітній платі, що дорівнює 375 грн., таку заробітну плату можуть отримувати лише працівники, що уклали трудовий договір з умовою про неповний робочий день), мають право на одержання за рахунок підприємства за місцем роботи стипендії в розмірі 20 відсотків добових, встановлених законодавством про відрядження.

5. На час підвищення кваліфікації (навчання) працівники забезпечуються гуртожитками готельного типу. В разі відсутності гуртожитку працівники мають право на відшкодування витрат по найму жилого приміщення за нормами, встановленими законодавством про відрядження.

6. Середня заробітна плата зберігається і за тими працівниками, які направляються для підвищення кваліфікації за кордон. Компенсації таким працівникам виплачуються відповідно до Положення про умови матеріального забезпечення осіб, які направляються за кордон на навчання, стажування, для підвищення кваліфікації. Положення орієнтується на те, що відповідні витрати приймають на себе закордонні організації, які приймають спеціалістів, у тому числі міжнародні організації. Добові за час проїзду до місця підвищення кваліфікації по території України виплачуються відповідно до законодавства про службові відрядження в межах України. За час перебування за кордоном виплата працівникам іноземної валюти в обов'язковому порядку не встановлена. Але керівникові організації надається право виплатити працівникові іноземну валюту у відсотках від норми добових витрат, які підлягають відшкодуванню за законодавством про відрядження: 80 відсотків - у випадках, коли навчання здійснюється повністю за рахунок приймаючої сторони, а оплата житла - працівником, направленим для підвищення кваліфікації; 40 відсотків - у випадках, коли навчання і забезпечення житлом цілком здійснюється за рахунок приймаючої сторони (без виплати стипендії); 30 відсотків, якщо за рахунок приймаючої сторони повністю здійснюється навчання, забезпечення житлом, а також надається одноразове харчування. За тих самих умов і при дво(три)разовому харчуванні може бути виплачено працівникові, направленому на підвищення кваліфікації, відповідно 20 і 10 відсотків норми добових. Якщо ж сторона, що приймає, виплачує працівникам, які підвищують кваліфікацію, стипендію, доплати українською стороною провадитися не повинні.

Працівникам, які направляються для підвищення кваліфікації за кордон, компенсуються витрати на проїзд.

Виплати понад зазначені тут норми, можуть виплачуватися за рахунок власних коштів підприємства, установи, організації. Такі виплати кваліфікуються як доходи працівників і підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб та обов'язковими зборами.

7. Положення про порядок формування навчальних груп для підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів за рахунок міжнародної технічної допомоги не передбачає виплати відповідним працівникам компенсацій, оскільки вони повинні виплачуватися відповідно до Положення про умови матеріального забезпечення осіб, направлених за кордон на навчання, стажування, для підвищення кваліфікації.