Мы ВКонтакте

Стаття 147(1). Органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Коментар:

1. Право застосування дисциплінарного стягнення надається тому органу, який здійснює прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Слово "орган" у частині першій ст. 1471 КЗпП застосовується в тому ж значенні, що і в ст. 92 Цивільного кодексу, де мова йде про органи юридичної особи, які найчастіше є одноособовими. Це означає, що керівник підприємства завжди має право застосовувати стягнення, оскільки його право приймати на роботу закріплено безпосередньо в нормативно-правових актах. Заступники керівника можуть одержати право прийняття та звільнення працівників відповідно до статуту або наказу керівника підприємства. Особа, яка виконує обов'язки керівника підприємства в силу наказу про це, користується правом прийняття працівників, отже, відповідно до частини першої ст. 1471 КЗпП має право застосовувати стягнення. До керівників підприємства стягнення вправі застосовувати той орган, який відповідно до законодавства і статуту приймає керівника на роботу (власник приватного підприємства; збори господарського товариства; спостережна рада акціонерного товариства, якщо збори акціонерів делегували їй право призначати (обирати) керівника виконавчого органу товариства; міністерство, інший орган, який здійснює функції управління державним або комунальним майном тощо).

Право прийняття на роботу, а отже, і право застосовувати щодо працівників дисциплінарні стягнення, керівник підприємства має право передати керівникам структурних підрозділів (не обов'язково відокремлених, які мають окремий баланс і рахунок у банку).

2. Оскільки наказ про прийняття на роботу працівників, які займають виборні посади, оформляє не той суб'єкт, який приймає рішення про обрання, частина третя ст. 1471 КЗпП спеціально встановлює, що виборні працівники можуть бути звільнені тільки за рішенням органів, які їх обрали. Слова "які їх обрали" не тотожні словам "які мають право їх обирати". Тому, якщо голову правління акціонерного товариства обрали на загальних зборах, а потім прийняли рішення про делегування спостережній раді право обирати і відкликати голову правління, звільнення голови правління за рішенням спостережної ради юридично не буде бездоганним.

Тим часом, загальні збори акціонерів звичайно збираються один раз на рік (ст. 45 Закону "Про господарські товариства"), що диктує необхідність делегування повноважень обирати і відкликати (звільняти) голову правління акціонерного товариства раді (спостережній раді) або самому правлінню. Вихід бачиться тільки в такому делегуванні. В іншому випадку застосування дисциплінарних стягнень до зазначених керівників часто буде неможливим в зв'язку з неможливістю додержання строків застосування дисциплінарних стягнень.

Зазначення на допустимість звільнення працівників, які займають виборні посади, лише з підстав, встановлених законодавством, дуже актуальне у зв'язку з тим, що вказівку на повноваження відповідних органів відкликати (звільняти) осіб, які займають виборні посади (підпункт 4 ст. 26, підпункт 7 п. 1 ст. 43 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні"; п. "г" частини п'ятої ст. 41 Закону "Про господарські товариства"), на практиці часом розуміють як встановлення самої підстави для звільнення, що, звичайно ж, неправильно.

Необхідно, щоправда, враховувати, що стаття, яка коментується, взагалі присвячена визначенню повноважень на застосування дисциплінарних стягнень. Тому і зазначення на допустимість дострокового звільнення осіб, які займають виборні посади, стосується безпосередньо тільки випадків звільнення за порушення трудової дисципліни. За цими межами правило, що аналізується, повинне застосовуватися лише як засіб, який допомагає більш повно усвідомити зміст закону.

3. Частина друга ст. 1471 КЗпП надає повноваження органам, вищестоящим щодо органу, якому надане право прийняття на роботу працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до статутів і положень про дисципліну, застосовувати дисциплінарні стягнення щодо названих працівників. Природно, це не позбавляє самого органу, якому надане право прийняття на роботу, права застосовувати дисциплінарні стягнення щодо названих працівників. В силу частини другої статті 13 Закону "Про аварійно-рятувальні служби" трудова дисципліна оперативного особового складу спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб регулюється Статутом про дисципліну працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб. З урахуванням цього надання п. 3 розділу V названого Статуту права застосовувати дисциплінарні стягнення особам, які не користуються правом прийняття працівників, є законним.

4. Межі дії частини другої ст. 1471 КЗпП визначаються нелегко у зв'язку з тим, що в ній називаються працівники, які несуть дисциплінарну відповідальність не тільки відповідно до статутів і положень, але й за іншими актами законодавства про дисципліну. До інших актів законодавства про дисципліну можна віднести Закон "Про судоустрій України". Але щодо суддів дисциплінарна влада взагалі здійснюється органом, який у коментованій статті не позначений.