Мы ВКонтакте

Стаття 186(1). Гарантії особам, які виховують малолітніх дітей без матері

Гарантії, встановлені статтями 56, 176, 177, частинами третьою - восьмою статті 179, статтями 181, 182, 182-1, 184, 185, 186 цього Кодексу, поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), прийомних батьків.

Коментар:

1. Хоча в заголовку статті, що коментується, і йдеться про гарантії особам, які виховують малолітніх дітей без матері, у тексті статті коло цих осіб обмежується батьками, опікунами, піклувальниками. На батьків гарантії, встановлені коментованою статтею, поширюються також у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі. Що ж стосується опікунів і піклувальників, то вони одержують право на гарантії за умови, що відповідний їх статус належно оформлений.

2. Відповідно до ст. 56 КЗпП батько, опікуни та піклувальники мають суб'єктивне право на встановлення неповного робочого часу за наявності дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів. Встановлене ст. 56 КЗпП право на неповний робочий час жінок, які здійснюють догляд за хворими членами сім'ї відповідно до медичного висновку про необхідність такого догляду, на осіб, зазначених у ст. 1861 КЗпП, не поширюється.

3. За зазначених у статті, що коментується, умов батьки та опікуни при наявності дітей віком до трьох років не можуть залучатися до роботи в нічний час, до надурочних робіт, до роботи у вихідні дні, а також направлятися у відрядження (ст. 176 КЗпП).

4. Відповідно до ст. 1861, 177 КЗпП батько, який виховує дітей без матері (в тому числі під час тривалого перебування матері в лікувальному закладі), опікун або піклувальник при наявності дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів не можуть залучатися до надурочних робіт і направлятися у відрядження без їх згоди.

5. Ст. 179 КЗпП (частина четверта) надає право на частково оплачувану відпустку більшої тривалості за рахунок коштів підприємства або відпустку без збереження заробітної плати більшої тривалості, ніж до досягнення дитиною шести років, якщо дитина відповідно до медичного висновку потребує домашнього догляду (частина шоста), а також право працювати на умовах неповного робочого дня вдома або в період перебування у відпустці по догляду за дитиною (частина восьма). Зазначені права надаються не лише особам, зазначеним у ст. 1861, а також (за умови фактичного здійснення догляду за дитиною) батькові (навіть при відсутності умов, зазначених у ст. 182 КЗпП, однак при наявності умов, зазначених у ст. 179 КЗпП), бабі, діду, іншим родичам (частина сьома ст. 179 КЗпП).

6. Особи, зазначені в статті, що коментується, мають право на одержання частково оплачуваної за рахунок коштів соціального страхування відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років, відпустки без збереження заробітної плати до досягнення дитиною віку шести років (у передбачених випадках) повністю або частинами протягом зазначеного періоду. Час відпустки до досягнення дитиною віку трьох років зараховується до страхового стажу відповідно до Законів "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та похованням" і "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

7. Відповідно до ст. 1861 КЗпП особи, зазначені в ст. 1821 КЗпП, користуються гарантіями при прийнятті на роботу і звільненні. Їм також повинні надаватися путівки до санаторіїв і будинків відпочинку, матеріальна допомога (ст. 186 КЗпП).