Мы ВКонтакте

Стаття 265. Відповідальність за порушення законодавства про працю

Особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Коментар:

1. Коментована стаття визначає загальні підстави відповідальності за порушення законодавства про працю. Особи, винні в цьому, притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної або кримінальної відповідальності. Відповідно до п. 22 частини першої ст. 92 Конституції України відповідальність за діяння, визнані злочинами, адміністративними і дисциплінарними правопорушеннями, встановлюється виключно законами.

2. Дисциплінарна відповідальність посадових осіб та інших працівників за порушення законодавства про працю полягає у застосуванні до них дисциплінарних стягнень. При цьому порядок і умови їх застосування регулюються правилами глави X КЗпП "Трудова дисципліна".

3. Матеріальна відповідальність посадових осіб та інших працівників за порушення законодавства про працю полягає у відшкодуванні ними матеріальної шкоди, заподіяної з їх вини, підприємству. Порядок і умови притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності регулюються главою IX "Гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації". Якщо внаслідок порушення законодавства про працю, зокрема, правил про охорону праці, підприємство повинне нести витрати (виплачувати працівникові середній заробіток за час простою, якщо працівник, наприклад, відмовився від роботи на підставі частини другої ст. 6 Закону "Про охорону праці"), винні працівники несуть обмежену матеріальну відповідальність на підставі ст. 132 і ст. 133 КЗпП. За відповідних умов можлива повна матеріальна відповідальність відповідно до ст. 134 КЗпП.

4. За порушення законодавства про працю та охорону праці винні особи можуть також бути притягнені й до адміністративної відповідальності. При цьому норми, які встановлюють таку відповідальність, містяться як у Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП), так і в окремих законах.

4.1. Відповідно до ст. 41 КпАП порушення встановлених строків виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці тягне за собою накладення штрафу на працівників у розмірі від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.2. Відповідно до ст. 411 КпАП ухилення осіб, які представляють сторони колективних переговорів, від участі в цих переговорах з метою укладення, зміни чи доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення встановленого законодавством строку початку таких переговорів або незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у встановлений сторонами переговорів строк тягне за собою накладення штрафу від 3 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.3. Відповідно до ст. 412 КпАП порушення або невиконання зобов'язань, передбачених у колективному договорі, угоді, особами, які представляють його сторони, чи представниками трудового колективу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.4. Відповідно до ст. 413 КпАП ненадання особами, які є представниками сторін колективних переговорів і колективних договорів, угод, представниками трудових колективів інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сукупність адміністративних правопорушень, перелічених у ст. 411, 412, 413 КпАП, практично повністю повторює сукупність цих правопорушень, перелічену в ст. 17 - 19 Закону України "Про колективні договори і угоди". Єдиний виняток полягає в тому, що в зазначених статтях Закону "Про колективні договори і угоди", на відміну від відповідних статей КпАП, не встановлюється мінімальний розмір штрафу.

4.5. Відповідно до ст. 179 КпАП вживання спиртних напоїв на виробництві (на робочих місцях, у приміщенні і на території підприємства) або перебування на роботі в нетверезому стані тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Участь спеціалістів, начальників дільниць, змін, цехів та інших керівників у розпиванні спиртних напоїв з підлеглими їм працівниками на виробництві або невжиття ними заходів до відсторонення від роботи осіб, які перебувають у нетверезому стані, або приховування ними випадків розпивання спиртних напоїв чи перебування на роботі в нетверезому стані підлеглих тягне за собою накладення штрафу від 4 до 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.6. У КпАП окремо встановлюється адміністративна відповідальність за недодержання норм охорони праці, пов'язаних з встановленням додаткових вимог як у ряді спеціальних сфер охорони праці, так і в деяких галузях народного господарства.

Відповідно до ст. 42 КпАП порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 6 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.7. Відповідно до ст. 93 КпАП порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі охорони праці, тягне за собою накладення штрафу на працівників у розмірі від 2 до 5 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і на громадян - власників підприємств або уповноважених ними осіб - від 5 до 10 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

4.8. Відповідно до ст. 94 КпАП порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових речовин у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі охорони праці, тягне за собою накладення штрафу на працівників у розмірі від 2 до 5 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб - від 10 до 14 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

4.9. Відповідно до ст. 95 КпАП порушення посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності правил і норм ядерної та радіаційної безпеки тягне за собою накладення штрафу від 10 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.10. Відповідно до ст. 175 КпАП порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також використання пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 2 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.11. У КпАП встановлюється відповідальність і за невиконання законних розпоряджень органів, які здійснюють нагляд за додержанням законодавства про працю і охорону праці.

Відповідно до ст. 1881 КпАП невиконання посадовою особою, яка користується правом прийняття і звільнення працівників з роботи, розпорядження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації, рішення служби в справах неповнолітніх чи рішення іншого органу про працевлаштування осіб, забезпечення роботою яких відповідно до законодавства покладено на ці органи, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. Крім цього, невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.12. Відповідно до ст. 1884 КпАП невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці щодо усунення порушень відповідного законодавства або створення перешкод для діяльності цих органів тягне за собою накладення штрафу на працівників у розмірі від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 8 до 14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.13. Відповідно до ст. 1885 КпАП невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі радіаційної безпеки, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 5 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, відповідно до ст. 18818 КпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо усунення порушень законодавства про ядерну та радіаційну безпеку, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.14. Відповідно до ст. 1886 КпАП невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 10 до 14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.15. Відповідно до ст. 1888 КпАП невиконання приписів і постанов посадових осіб державного пожежного нагляду або створення перешкод для їх діяльності тягне за собою накладення штрафу на громадян від 0,5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 2 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.16. Відповідно до ст. 18811 КпАП невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби щодо усунення порушень санітарного законодавства, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків тягне за собою накладення штрафу на громадян від 1 до 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб у розмірі від 6 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.17. Частина друга ст. 24 КЗпП покладає на громадянина обов'язок при прийнятті на роботу подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу. На власника побічно покладається публічно-правовий обов'язок вимагати пред'явлення паспорта. Невиконання посадовими особами підприємств, установ, організацій цього обов'язку, прийняття на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами тягне за собою відповідно до ст. 200 КпАП адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штраф у розмірі від 10 до 14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян застосовується за таке порушення, допущене посадовою особою повторно протягом одного року після застосування до неї заходів адміністративного стягнення за таке ж порушення.

5. Справи про вчинення перелічених вище адміністративних правопорушень розглядаються:

1) адміністративними комісіями при виконавчих органах міських, селищних і сільських рад на підставі ст. 218 КпАП - справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 179 КпАП. Справи цієї ж категорії можуть на підставі ст. 219 КпАП розглядатися виконавчими органами міських селищних і сільських рад;

2) суддями районних (міських) судів на підставі ст. 221 КпАП - справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 41 (частина перша), 411, 412, 413, 1881 КпАП;

3) органами державного пожежного нагляду на підставі ст. 223 КпАП - справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 175 і 1888 КпАП;

4) органами спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю на підставі ст. 2301 КпАП - справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з невиконанням законних вимог посадових осіб цих органів або створенням перешкод для діяльності цих органів, передбачені ст. 1886 КпАП;

5) органами спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці відповідно до ст. 231 КпАП - справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 41 (частина друга за винятком порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), 93, 94, 1884 КпАП;

6) органами, установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби відповідно до ст. 236 КпАП - справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 42, а також частиною 2 ст. 41 і ст. 95 КпАП, коли вони є порушенням санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм та ст. 18811 КпАП;

7) органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів України відповідно до ст. 2421 КпАП - справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 1885 КпАП;

8) органами внутрішніх справ (від їх імені справи розглядають начальники або заступники начальників районних, міських, районних у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ) на підставі ст. 222 КпАП - справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 200 КпАП;

9) органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки відповідно до ст. 24412 КпАП - справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил і норм ядерної та радіаційної безпеки (стаття 95), а також з невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки (стаття 18818).

6. Зазначені органи розглядають справи про адміністративні правопорушення на основі протоколів про адміністративні правопорушення, які складаються уповноваженими на це посадовими особами. При цьому відповідно до ст. 255 КпАП у випадку, коли справа про адміністративне правопорушення розглядається адміністративною комісією, виконавчим комітетом сільських і селищних рад, суддею, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складатися:

1) органами Міністерства праці та соціальної політики України (ч. 1 ст. 41, ст. 411, 412, 413, 1883 КпАП);

2) власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (ст. 179 КпАП);

3) працівниками, які здійснюють охорону підприємства (ст. 179 КпАП);

4) членами громадських формувань по охороні громадського порядку і державного кордону (ст. 179 КпАП);

5) органами внутрішніх справ (ст. 179 КпАП).

7. Щодо тих справ, які розглядаються органами Мінпраці, органами державного пожежного нагляду, органами внутрішніх справ, органами спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в сфері охорони праці, органами і установами, які здійснюють державний санітарний нагляд, органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів України, протоколи про адміністративне правопорушення складаються уповноваженими на це посадовими особами зазначених органів. Крім цього, щодо адміністративних порушень, передбачених у ст. 175 і 1888 КпАП, протоколи можуть складати працівники відомчої, сільської пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (команд), протипожежних об'єднань громадян.

8. Своєрідним видом юридичної відповідальності є фінансова відповідальність підприємства за порушення законодавства про працю і охорону праці. Така відповідальність передбачена, зокрема, Законом "Про охорону праці". Відповідно до ст. 43 цього Закону за порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю. Несплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.

9. Відповідно до ст. 35 Закону "Про пожежну безпеку" за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки та невиконання приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду підприємства можуть притягатися у судовому порядку до сплати штрафу в розмірі до 2 % їх місячного фонду заробітної плати. Рішення про накладення штрафу може бути оскаржене у судовому порядку у місячний строк. При цьому подача скарги припиняє стягнення штрафу до остаточного вирішення спору. Несплата штрафу протягом місяця після остаточного вирішення спору тягне за собою нарахування на суму штрафу пені в розмірі 2 % за кожен день прострочення.

10. Відповідно до ст. 46 Закону "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" до підприємств можуть застосовуватися фінансові санкції за порушення санітарного законодавства. Зокрема, за ухилення від пред'явлення посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби продукції, яка підлягає такому контролю, підприємство сплачує штраф у розмірі 25 % вартості продукції, випущеної з моменту ухилення. При цьому вартість продукції визначається за цінами її реалізації. Докладніше порядок стягнення фінансових санкцій, накладених на підставі ст. 47 Закону "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (в тому числі й штрафів на посадових осіб), регулюється Інструкцією про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства.

11. Відповідно до ст. 82 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" на підприємства, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, в разі порушення норм, правил і стандартів щодо безпеки або умов дозволів на ведення робіт, якщо ці порушення заподіяли або могли заподіяти шкоду здоров'ю людей або навколишньому природному середовищу, органами державного регулювання ядерної або радіаційної безпеки може бути накладений штраф.

12. Розмір і порядок накладення зазначених штрафів визначається на підставі Положення про порядок встановлення розмірів і накладення штрафів на підприємства, установи і організації, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, у разі порушення ними норм, правил і стандартів безпеки або умов дозволів на ведення робіт. Відповідно до цієї постанови за базову величину штрафу береться величина, що дорівнює 5000 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян на день винесення постанови про накладення штрафу. Конкретний розмір штрафу залежить від виду діяльності підприємства, рівня порушення, тривалості роботи з порушенням до і після його виявлення та факторів поправки величини штрафу, які випливають з характеру порушення та встановлюються у спеціальних таблицях, які включені до цього Положення.

13. Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону "Про зайнятість населення" у разі відмови від прийняття на роботу працездатних громадян у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку), у межах установленої броні з підприємств, установ та організацій державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку відмову в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Одержані кошти спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і можуть використовуватися для фінансування витрат підприємств, установ та організацій, які створюють робочі місця для цих категорій населення понад встановлену квоту. У такому ж розмірі на підставі ст. 8 зазначеного Закону підприємство, установа і організація, незалежно від форм власності, виплачує штрафи в разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості України за кожну таку особу. Крім того, на підставі п. 5 ст. 20 Закону "Про зайнятість населення" державна служба зайнятості має право стягувати з підприємства штраф за неподання або порушення строків подання даних про вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці в розмірі середньої річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.

14. За порушення трудових прав громадян, законодавства про працю і охорону праці, визнані законодавством суспільно небезпечними, встановлена кримінальна відповідальність. У Кримінальному кодексі України (далі - КК) є декілька спеціальних статей, що встановлюють карне покарання за злочини в сфері трудових відносин. Причому ці статті містяться у двох розділах V "Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина" (ст. 170, 172 - 175) та X "Злочини проти безпеки виробництва" (ст. 271 - 275).

14.1. Згідно з ст. 172 КК незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

14.2. Згідно з ст. 173 КК грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Ті самі дії, вчинені стосовно громадянина, з яким укладена угода щодо його роботи за межами України, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

При цьому слід звернути увагу на те, що за думкою авторів Науково-практичного коментарю Кримінального кодексу України від 5 квітня 2002 року за редакцією М. І. Мельника та М. І. Хавронюка (Київ: "Каннон", 2001. - С. 413) під трудовою угодою слід розуміти укладений відповідно до закону між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою трудовий договір (письмовий чи усний, а також трудовий контракт).

14.3. Згідно з ст. 174 КК примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку шляхом насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

14.4. Згідно з ст. 175 КК безпідставна невиплата заробітної плати чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати та інших встановлених законом виплат, карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Однак особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати чи іншої встановленої законом виплати громадянам.

14.5. Згідно з ст. 170 КК умисне перешкоджання законній діяльності професійних спілок або їх органів карається виправними роботами на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

14.6. Згідно з ст. 271 КК порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

14.7. Згідно з ст. 272 КК порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

14.8. Згідно з ст. 273 КК порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

14.9. Згідно з ст. 274 КК порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

14.10. Згідно з ст. 275 КК порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов'язана дотримувати таких правил, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

15. Відповідно до ст. 112 Кримінально-процесуального кодексу України у справах про злочини, передбачені статтями 170, 172, 173, 175, 271 - 275 КК України, досудове слідство провадиться слідчими прокуратури. Що стосується злочину, передбаченого ст. 174 КК України, досудове слідство має провадитися слідчими органів внутрішніх справ.