Мы ВКонтакте

Стаття 27. Гранична ставка податку

27.1. Граничною ставкою податку визнається максимальний або мінімальний розмір ставки за певним податком, встановлений цим Кодексом.

 

Коментар:

 

1. Коментована стаття розкриває поняття "гранична ставка податку". Ставка податку - це розмір податкових нарахувань відносно одиниці, взятої за основу виміру бази оподаткування, у процентах чи абсолютній сумі. Будь-який податок (збір) обов'язково повинен включати такий елемент як ставку. Ця вимога сформульована в пп. 7.1.4 п. 7.1 ст. 7 ПК.

Законодавець в ПК по окремим видам податків (зборів) встановлює певний діапазон їх ставок, визначаючи максимальний та (чи) мінімальний розміри ставок. Саме ці максимальні та мінімальні розміри ставок і є граничними ставками податку.

2. Верховна Рада Автономної Республіки та органи місцевого самоврядування наділені правом встановлювати конкретні розміри ставок податків (зборів) у межах їх граничних ставок, затверджених в ПК України.

3.Верховна Рада Автономної Республіки Крим відповідно до пп. 12.2.1 та пп. 12.2.2 п. 12.2 ст. 12 ПК встановлює та змінює розміри ставок загальнодержавного збору - плати за користування надрами (крім плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення).

4. Органи місцевого самоврядування (сільська, селищна, міська ради) встановлюють та змінюють розміри ставок місцевих податків (зборів) виходячи з їх граничних розмірів.

Граничні розміри:

збору за місця для паркування транспортних засобів визначені в пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК;

збору за проведення деяких видів підприємницької діяльності визначені в пп. 267.3.2, пп. 267.3.3, пп. 267.3.4 п. 267.3 ст. 267 ПК;

туристичного збору визначені в п. 268.3 ст. 268 ПК;

податок на нерухоме майно визначені в пп. 265.5.1 п. 265.5 ст. 265 ПК.

Щодо єдиного податку, то відповідно до п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПК до повноважень сільських, селищних та міських рад належить встановлення ставок єдиного податку.