Мы ВКонтакте

Стаття 37. Виникнення, зміна і припинення податкового обов'язку

37.1. Підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

37.2. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

37.3. Підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є:

37.3.1. ліквідація юридичної особи;

37.3.2. смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою;

37.3.3. втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом;

37.3.4. скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

 

Коментар:

 

1. Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В коментованій статті закріплено загальну норму щодо підстав виникнення, зміни та припинення податкового обов'язку. Ця норма має відсильний характер, оскільки прямо вказує, що підстави виникнення, зміни та припинення податкового обов'язку встановлюються тільки нормами ПК та законами з питань митної справи. Тобто, податковий обов'язок не може виникнути з підстав, які закріплено не в ПК, а, наприклад, в постанові Кабінету Міністрів України чи в актах Державної податкової служби України.

2. Момент виникнення обов'язку зі сплати податку пов'язується з фактом появи встановлених в ПК та законах з питань митної справи обставин (умов), які передбачають сплату даного платежу. Такі обставини (умови) мають загальноприйняту назву "юридичні факти" та поділяються за джерелом свого походження на дії та події, найважливішою рисою яких є здатність викликати настання правових наслідків.

Вони приводять в рух податково-правову норму, сприяють її реалізації в правовідносинах, перетворюють суб'єктів податкового права в суб'єктів податкових правовідносин. Це обставини, які сприяють переходу від загальної моделі поведінки, встановленої в податковій нормі, до конкретної поведінки конкретних суб'єктів податкових правовідносин. Саме фактичні обставини є підставою для виникнення податкового обов'язку, визначення його розміру.

Обов'язок сплати податку витікає із ПК, але виникає для конкретного платника виходячи із наявності фактичних обставин, закріплених в правовій нормі.

Коли мова йде про податок чи інший платіж - складову податкової системи, то до обставин (умов), які пов'язують із наявністю у платника об'єкту оподаткування, відносять - отримання доходу, виконання робіт, надання послуг тощо.

Факту отримання доходу чи виконання робіт може бути замало для виникнення податкового обов'язку. Для виникнення ряду податкових правовідносин потрібна наявність як матеріальних умов, так і особливих актів органів державної податкової служби, інших суб'єктів, наділених владними повноваженнями у сфері оподаткування. Прийняття відповідного акта є одним з основних юридичних фактів, правомірною дією, з якою норми права пов'язують юридичні наслідки в силу вольового спрямування даної дії на ці наслідки.

Для виникнення податкових правовідносин, як правило, недостатньо лише прийняття акта органами державної податкової служби чи іншими державними органами. Необхідна сукупність обставин - прийняття акта та наявність відповідних матеріальних умов. Формується складний юридичний факт (фактичний склад), точно вказаний в гіпотезі норми податкового права. Фактичний склад уявляє собою систему юридичних фактів, необхідних для виникнення у платника податкового обов'язку.

3. Законодавець у коментованій статті дає вичерпний перелік підстав припинення податкового обов'язку. До таких підстав належать:

1) виконання податкового обов'язку. Відповідно до ст. 38 ПК виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (див. комент. до ст. 38 ПК).

2) ліквідація юридичної особи. Зміст цього поняття, підстави та порядок ліквідації юридичної особи розкрито в ст. 110 та 111 Цивільного кодексу України. В ст. 60 Господарського кодексу України закріплено загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання.

3) смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою. Підстави визнання фізичної особи недієздатною закріплено в ст. 39 Цивільного кодексу України, а безвісно відсутньою - в ст. 43 цього Кодексу.

Однак, треба враховувати, що податковий обов'язок не завжди буде припинено із зазначених вище підстав. Відповідно до ст. 99 ПК:

- грошові зобов'язання фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

- грошові зобов'язання фізичної особи, яка визнана судом недієздатною, виконуються її опікуном за рахунок майна такої фізичної особи у порядку, встановленому ПК.

- грошові зобов'язання фізичної особи, яка визнана судом безвісно відсутньою, виконуються особою, на яку в установленому порядку покладено здійснення опіки над майном безвісно відсутньої особи.

4) втрата особою ознак платника податку. Поняття "платник податку" та його ознаки розкриваються в ст. 15 ПК (див. коментар до ст. 15 ПК)

5) скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

В ПК законодавець розкриває питання "скасування податкового боргу" (ст. 101 ПК), а не "скасування податкового обов'язку". Ці поняття не тотожні, оскільки податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлені строки, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК). Податковий обов'язок визначається законодавцем як обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК, законами з питань митної справи (ст. 36 ПК - див. коментар).