Мы ВКонтакте

Стаття 50. Внесення змін до податкової звітності

50.1. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

50.2. Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.

50.3. У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

 

Коментар:

 

Коментована стаття врегульовує питання виправлення платниками податків помилок, допущених у податковій звітності.

Виправлення допущених помилок може бути здійснене одним із таких способів:

подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації у встановленій формі;

відображення уточнених показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період.

І в першому і в другому випадку платник податків не звільняється від обов'язку сплатити суму недоплати та штраф. Однак, розмір штрафу відрізняється. Так, у першому випадку (у разі надання уточнюючого розрахунку) він становить три відсотки від суми недоплати, тоді як у другому (відображення суми недоплати у податковій декларації наступного податкового періоду) - п'ять відсотків від суми заниження податкового зобов'язання. У першому випадку сума недоплати та штраф сплачуються до моменту подання уточнюючого розрахунку. У другому випадку сума недоплати, збільшена на суму штрафу, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку відображається у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання.

Штрафи не будуть застосовуватись у тому випадку, якщо платник податків встигне подати нову декларацію (вже з виправленими показниками) за відповідний звітний період до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період.

Однак, зазначені вище способи виправлення помилок у податковій звітності можуть застосовуватись виключно у випадку, якщо такі помилки були виявлені особисто платником податків та до проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок, в межах яких перевірявся період, у якому допущено помилки.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.

Подання ж уточнюючого розрахунку до податкової декларації, поданої за період, що вже перевірявся контролюючими органами, є підставою для проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

З приводу нарахування пені при самостійному виявленні платником податків заниження суми податкового зобов'язання ДПС України надано роз'яснення у листах N 15691/6/15-3415-26 від 29.08.2011 р. та N 1646/5/20-3116 від 20.10.2011 р. ДПС зазначає, що при самостійному виявленні платником податків заниження суми податкового зобов'язання пеня нараховується на суму заниження та за весь період заниження (з дня настання строку погашення податкового зобов'язання відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу за податковою декларацією, за якою виявлено заниження податкових зобов'язань, та за весь період по день фактичної сплати (включно) суми заниженого податкового зобов'язання) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.