Мы ВКонтакте

Стаття 63. Загальні положення щодо обліку платників податків

63.1. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

63.2. Взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають всі платники податків.

Взяття на облік в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

63.3. З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного місця обліку платника податків.

Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

63.4. Взяття на облік платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів здійснюється після їх державної реєстрації чи включення відомостей про них до відповідних державних реєстрів на умовах, що визначаються законодавчими актами України, крім випадків, визначених цим Кодексом, коли органами реєстрації є органи державної податкової служби або коли проведення державної реєстрації платника податків у відповідному статусі законодавством не передбачається.

63.5. Всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи в органах державної податкової служби згідно з цим Кодексом.

63.6. Облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за податковими номерами.

Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

63.7. Орган державної податкової служби зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, патентах, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому.

Кожен платник податків зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

63.8. Особливості обліку платників податків за окремими податками, а також окремих категорій платників податків установлюються відповідними розділами цього Кодексу.

63.9. Документи, що подаються платниками податків для взяття на облік в органах державної податкової служби, перевіряються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, і в разі виявлення помилок або подання недостовірних відомостей повертаються для виправлення. Платники податків, які не подали протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих документів, виправлених документів для взяття на облік в органах державної податкової служби або повторно подали такі документи з помилками, несуть відповідальність відповідно до закону.

63.10. Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, визначаються:

63.10.1. порядок обліку платників податків і зборів;

63.10.2. перелік документів, які подаються для взяття на облік платників податків, а також порядок подання таких документів;

63.10.3. форми заяв, свідоцтв та документів з питань реєстрації та обліку платників податків.

63.11. Органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

63.12. Інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

 

Коментар:

 

1.Належне здійснення податковими органами функції обліку платників податків - юридичних і фізичних осіб - створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати (перерахування) податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів.

Облік платників є підґрунтям, на якому формуються відносини між платниками податків і податковими органами, оскільки без постановки на облік, що передбачає надання відповідної інформації в податкові органи, останні не мають реальної можливості здійснити щодо такого платника податків заходи податкового контролю та, як наслідок, притягнути його до відповідальності.

У податкових органах платників податків беруть на облік, як правило, до початку здійснення ними фінансово-господарської діяльності, тому цей вид податкового контролю називають попереднім. Метою такого попереднього податкового контролю є запобігання незаконним діям (бездіяльності) з боку платників податків, спрямованим на ухилення від оподаткування або приховування об'єктів оподаткування.

Поняття обліку платників податків можна визначити як врегульований нормами права процес реєстрації органами державної податкової служби інформації про фізичну чи юридичну особу (її відокремлені підрозділи), з метою надання їм статусу платника податків, уточнення та корегування відомостей про платника податку в процесі його діяльності, та зняття платника з обліку.

Метою обліку платників податків слід вважати досягнення ступеня повного охоплення оподаткуванням тих осіб, котрі відповідають законодавчо встановленим кваліфікаційним характеристикам платника податків, і тих, на яких покладено обов'язок здійснювати облік майна, доходів, що їх законодавець відносить до об'єкта оподаткування

2.Під час здійснення обліку платників податків органи державної податкової служби керуються такими принципами:

- принцип єдності, який передбачає єдиний порядок здійснення обліку платників податків на всій території України, існування Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків;

- принцип множинності обліку, тобто постановка на облік платників податків у податкових органах на різних підставах;

- принцип територіальності передбачає, що у платника податків відносини здебільшого виникають саме з тим податковим органом, в якому він перебуває на обліку (надання податкової звітності, документів, проведення податкових перевірок, звернення платника податків з приводу роз'яснень податкового законодавства тощо);

- заявочний принцип обліку, тобто облік здійснюється переважно на підставі заяв зобов'язаних осіб;

- принцип збереження податкової таємниці щодо відомостей, які отримують податкові органи під час реєстрації та обліку платників податків. Йдеться про захист інформації про платників та встановлення спеціального режиму доступу до відомостей про платника податків, які отримали посадові особи контрольних органів;

- принцип всеосяжності обліку, який передбачає обов'язковість обліку кожного платника податків. Наявність у платника податкових пільг не звільняє його від постановки на цей облік. Здійснення господарської діяльності платником податків без попередньої реєстрації в податкових органах може бути підставою для застосування в установленому порядку заходів відповідальності.

3.Здійснення органами державної податкової служби обліку платників податків - один із основних напрямів державного податкового контролю. Шляхом здійснення такого обліку органи державної податкової служби реалізують відповідну функцію податкового контролю.

Облік платників податків можна поділити на види залежно від об'єктів обліку:

1) облік фізичних осіб - платників податків:

- загальний облік фізичних осіб - платників податків;

- облік самозайнятих осіб;

- облік фізичних осіб - підприємців;

2) облік юридичних осіб - платників податків;

3) облік платників податків - відокремлених підрозділів юридичних осіб;

4) облік платників податків за окремими видами податків (наприклад, податок на додану вартість) тощо.

Обов'язок платника податків стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, закріплено в статті 16 Податкового кодексу України "Обов'язки платника податків".

Облік платників податків здійснюється за адміністративно-територіальним принципом. Сутність цього принципу ґрунтується на тому, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи, а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Взяття платника податків на облік може здійснюватися за основним місцем обліку та за неосновним місцем обліку.

Під основним місцем обліку слід розуміти місце обліку платника в органі державної податкової служби, який знаходиться за:

- місцезнаходженням юридичних осіб;

- місцезнаходженням відокремлених підрозділів юридичних осіб;

- місцем проживання особи.

Під неосновним місцем обліку платника податку слід розуміти місце обліку платника в органі державної податкової служби, який знаходиться за місцем розташування (реєстрації) підрозділів платника податків, його рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Згідно статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною 1 статті 29 названого Кодексу є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року N 755-IV місце проживання фізичної особи - житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем. Частиною шостою статті 29 Цивільного кодексу України також передбачено, що фізична особа може мати кілька місць проживання.

Отже, платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів.

4.У податкових органах платників податків беруть на облік, як правило, до початку здійснення ними фінансово-господарської діяльності, тому цей вид податкового контролю називають попереднім.

Основні положення щодо взяття на обліку платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів визначено в статті 64 Податкового кодексу України.

5. Державний реєстр фізичних осіб - платників податків - створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори у порядку і на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, зборів, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В Податковому кодексі України Державному реєстру фізичних осіб - платників податків присвячена стаття 70.

Відповідно до статей 63 та 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України, статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 р. за N 954 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Обліку фізичних осіб - підприємців та самозайнятих осіб присвячена стаття 65 Податкового кодексу України.

6. Облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за податковими номерами.

Наразі порядок визначення податкового номера встановлено у однойменному розділі II Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. N 979, відповідно до якого податковим номером платника податків є:

а) код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб - резидентів та нерезидентів);

б) реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку у паспорті;

в) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється органами державної податкової служби за структурою, встановленою у пункті 2.3 цього розділу, платникам податків, визначеним у пункті 2.4 розділу II вказаного Порядку.

Серед фізичних осіб - платників податків є група осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи. Постановка на облік таких осіб проводиться шляхом внесення до їх паспорта відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без реєстраційного номера облікової картки платника податків.

7.Пункт 63.7 статті 63 Податкового кодексу України встановлює обов'язок податкових органів зазначення податкового номера або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) у всіх документах або повідомленнях, що надаються платнику податків.

Для платників податків законодавець закріпив аналогічний обов'язок. Платники зазначають податковий номер або, відповідно, серію та номер паспорта в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

8. Певні особливості обліку платників установлюються відповідними розділами цього Кодексу. Зокрема, порядок реєстрації платників податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації визначено в статтях 183, 184 розділу V Податкового кодексу України.

9. Пунктом 63.9 статті 63 Кодексу закріплено обов'язок податкових органів перевірити документи, що подаються платниками податків для взяття на податковий облік та, у разі виявлення помилок або подання недостовірних відомостей, повернути платнику для виправлення. В свою чергу платник зобов'язаний протягом 5 календарних днів наступних за днем їх отримання повернутих документів, подати виправлені примірники.

Відповідальність платника за порушення цього обов'язку встановлена в ст. 117 Кодексу. Пунктом 117.1 статті 117 Кодексу, зокрема, за неподання виправлених документів для взяття на облік передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.

10.Відповідно до Податкового кодексу України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII та з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів в органах державної податкової служби розроблений Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. N 979 (далі - Порядок обліку платників податків і зборів). Вказаний Порядок детально регламентує процедуру обліку платників податків юридичних осіб (резидентів та нерезидентів), їх відокремлених підрозділів та постійних представництв нерезидентів, а також самозайнятих осіб, в органах державної податкової служби, зокрема:

- порядок визначення податкового номера платника податків, порядок перевірки документів, що подаються платниками податків для взяття на облік в органах державної податкової служби;

- порядок взяття на облік платників податків у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку та повідомлення платником податків про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів;

- встановлення переліку документів, які подаються для взяття на облік платників податків, порядку подання таких документів, а також порядку ведення документації при взятті платників податків на облік в органах державної податкової служби, занесення інформації щодо них до відповідних реєстрів;

- встановлення форм заяв, свідоцтв та документів з питань обліку платників податків;

- порядок внесення змін до облікових даних платників податків;

- порядок подачі платником податків заяв до органу державної податкової служби у разі реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання), відомостей про осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи та її відокремлених підрозділів, виникнення змін в облікових даних платників податків або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з вказаним Порядком;

- порядок зняття з обліку платників податків в органах державної податкової служби.

11. Органи державної податкової служби формуються та ведуть Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, реєстр платників податку на додану вартість, реєстр неприбуткових організацій та інші реєстрах, передбачені податковим законодавством. На податкові органи покладено обов'язок із забезпечення достовірності інформації в цих реєстрах, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

12. Пунктом 63.12 Податкового кодексу передбачено, що інформація, яка у зв'язку з обліком платників податків збирається, використовується та формується податковими органами - вноситься до інформаційних баз даних та використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

Податкова інформація, згідно статті 251 Закону України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року N 2657-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про інформацію" від 13 січня 2011 року N 2938-VI, що набирає чинності з 10 травня 2011 року), це - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій. Захист податкової інформації гарантується державою. Система податкової інформації, її джерела та режим визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 21 Податкового кодексу закріплено обов'язок контролюючих органів не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.