Мы ВКонтакте

Стаття 175. Визначення суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом з метою нарахування податкової знижки

175.1. Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

175.2. У разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до пункту 175.3 цієї статті.

У разі якщо будинок (квартиру, кімнату) збудовано за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, нарахована в перший рік погашення такого кредиту, може бути включена до податкової знижки за результатами звітного податкового року, в якому збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання, з послідовним перенесенням права на включення до податкової знижки наступних щорічних фактично сплачених платником податку сум процентів протягом передбаченого пунктом 175.4 цієї статті строку дії права на включення частини таких процентів до податкової знижки. При цьому загальний розмір частини суми процентів, дозволених для включення до податкової знижки, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку - позичальником протягом відповідного звітного податкового року, що враховується в погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до пункту 175.3 цієї статті.

175.3. Коефіцієнт, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки на суму процентів за іпотечним житловим кредитом, обчислюється за такою формулою:

К = МП / ФП,

де К - коефіцієнт;

МП - мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 квадратним метрам;

ФП - фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.

У разі якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта.

175.4. Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з цією статтею, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

об'єкт житлової іпотеки придбавається;

збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Платник податку може відновити право на включення частини суми процентів, фактично сплачених за новим іпотечним житловим кредитом, до податкової знижки без дотримання зазначених у цій статті строків у разі:

а) примусового продажу або конфіскації об'єкта іпотеки у випадках, передбачених законом;

б) ліквідації об'єкта житлової іпотеки за рішенням місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у випадках, передбачених законом;

в) зруйнування об'єкта житлової іпотеки або визнання його непридатним для використання з причин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

г) продажу об'єкта іпотеки у зв'язку з неплатоспроможністю (банкрутством) платника податку відповідно до закону.

175.5. У разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

 

Коментар:

 

1. В коментованій статті деталізовано механізм отримання платником податку податкової знижки на частину суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним кредитом, передбаченої в підпункті 166.3.1 пункту 166.3 статті 166 ПК.

Порядок надання іпотечних кредитів закріплено в Законі України від 19 червня 2003 року N 979-IV "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".

В підпункті 14.1.87 пункту 14.1 статті 14 ПК закріплено визначення поняття "іпотечний житловий кредит", яке застосовують з метою оподаткування платників податків. Під іпотечним житловим кредитом розуміють - фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менше як на п'ять повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу.

2. Платнику податку на доходи фізичних осіб надається право віднести на податкову знижку частину сплачених ним процентів за користування іпотечним житловим кредитом. Цим правом платник податку зможе скористатись при умові дотримання ряду вимог. Ці вимоги чітко окреслені в коментованій статті:

1) податкова знижка надається виключно особі, що має статус резидента (див. коментар до статті 162 ПК);

2) податкова знижка надається відносно фактично сплачених протягом звітного податкового року процентів;

3) право на податкову знижку виникає лише у особи, яка за рахунок іпотечного кредиту придбала чи побудувала житловий будинок (квартиру, кімнату), який визначено як її основне місце проживання. Цей факт має бути документально підтвердженим (наприклад, позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла);

4) податкова знижка формується із урахуванням спеціального коефіцієнту, визначеного в пункті 175.3 статті 175 ПК. Коефіцієнт розраховується за формулою К = МП / ФП, де МП - мінімальна житлова площа, що дорівнює 100 кв. м, ФП - фактична площа придбаного чи побудованого житла. У разі, коли коефіцієнт більше одиниці, до податкової знижки зараховується уся сума фактично сплачених процентів.

5) правом на податкову знижку платник податку може скористатись протягом 10 послідовних років, щорічно включаючи до неї фактично сплачені протягом податкового року проценти. За одним іпотечним кредитом податкова знижка може надаватись не більше як 10 послідовних років. Якщо кредит надано на більший строк, то починаючи з 11 року нарахування податкової знижки буде припинено.

3. Розрізняють два шляхи визначення податкової знижки. Вибір залежить від того, чи куплено житловий будинок (квартиру, кімнату) за рахунок іпотечного кредиту, чи побудовано за рахунок цих коштів.

В першому випадку, якщо житло куплено, то частина суми процентів, що включається до податкової знижки, визначається, виходячи із суми фактично сплачених протягом звітного податкового року процентів скоригованих на спеціальний коефіцієнт.

В другому випадку, коли житло збудоване за рахунок іпотечного кредиту, то частина суми процентів (із коригуванням на спеціальний коефіцієнт) починає включатись до податкової знижки лише зі звітного податкового року, в якому збудоване житло перейшло у власність платника.