Мы ВКонтакте

Стаття 176. Забезпечення виконання податкових зобов'язань

176.1. Платники податку зобов'язані:

а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики;

б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку;

в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

На вимогу органу державної податкової служби та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку;

г) подавати особам, які згідно з цим Кодексом визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження права платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;

ґ) у порядку, визначеному законом, допускати посадових (службових) осіб органу державної податкової служби на територію або до приміщень, що використовуються платником податку для отримання доходів від провадження господарської діяльності;

д) здійснювати заходи, передбачені цим Кодексом, у разі зміни підстав для отримання податкової соціальної пільги;

е) своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку;

є) подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені цим Кодексом для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Інші оподатковувані доходи, що були нараховані (виплачені, надані) платникам податку, ніж зазначені в абзаці першому цього підпункту, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу, що декларується згідно з цим підпунктом.

Перерахунок податку із задекларованої річної загальної суми оподатковуваних доходів здійснюється в окремому додатку до податкової декларації у такому порядку:

задекларована річна загальна сума оподатковуваних доходів зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності);

із зменшеної загальної суми оподатковуваних доходів сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, оподатковуються за ставкою у розмірі 15 відсотків, решта суми - за ставкою у розмірі 17 відсотків.

Нарахований податок із зменшеної загальної суми оподатковуваних доходів зменшується на суму податку, фактично нарахованого (утриманого) податковими агентами протягом податкового (звітного) року на доходи, зазначені в абзаці першому цього підпункту, які задекларовані платником податку. Позитивна різниця податку підлягає сплаті платником податку до відповідного бюджету в порядку, встановленому цим Кодексом.

176.2. Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати органу державної податкової служби інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

д) виключено

 

Коментар:

 

1. В коментованій статті узагальнено обов'язки платника податку та податкового агента щодо забезпечення виконання ними податкового обов'язку зі сплати податку на доходи фізичних осіб.

Окремі з цих обов'язків знайшли своє відображення і в інших статтях ПК (наприклад, в ст. 16 ПК "Обов'язки платників податків", ст. 18 ПК "Податкові агенти" тощо). Однак в ст. 176 ПК вони конкретизовані відносно одного з податків - податку на доходи фізичних осіб.

2. Платник податку, на якого покладено обов'язок подавати декларацію або який має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків (при застосуванні відповідно до ст. 166 ПК права на податкову знижку), зобов'язаний вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.

3. До осіб, які зобов'язані подавати податкову декларацію, належать:

I. Фізичні особи - платники податку, які отримували протягом звітного року:

а) іноземні доходи (відповідно до пункту 170.11 статті 170 ПК);

б) нецільову благодійну допомогу (відповідно до підпункту 170.7.3 пункту 170.7 статті 170 ПК);

в) доходи від операцій з продажу (обміну) нерухомого майна (відповідно до пункту 172.5 статті 172 ПК);

г) доходи, що не підлягали оподаткуванню при їх виплаті:

відповідно до пункту 174.3 статті 174 ПК дохід у вигляді вартості успадкованого майна включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації;

відповідно до пункту 174.6 статті 174 ПК дохід у вигляді отриманого платником податку подарунку включається до складу його загального річного доходу і відображається ним у річній податковій декларації;

д) дохід, який оподатковувався за ставкою 15 %, що виплачувався платнику податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищувала десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік. Так, в статті 22 Закону України від 23 грудня 2010 року "Про Державний бюджет України на 2011 рік" зазначено, що мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2011 року складає 941 грн. Тобто в 2011 році загальний місячний оподатковуваний дохід платника податку, в розмірі, який перевищує 9410 грн., буде оподатковуватись за ставкою 17 відсотків (відповідно до пункту 176.1 статті 176 ПК).

II. Іноземці, які у звітному податковому році набули статусу резидента України, зобов'язані подати за результатами цього року річну податкову декларацію, в якій зазначити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (відповідно до підпункту 170.10.4 пункту 170.10 статті 170 ПК);

III. Фізичні особи - підприємці (відповідно до пункту 177.5 статті 177 ПК);

IV. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (відповідно до пункту 178.4 статті 178 ПК).

V. Платники податку - резиденти в разі виїзду на постійне місце проживання за кордон.

4. Особи, які мають право на податкову знижку, визначаються в порядку, встановленому в ст. 166 ПК (див. коментар до ст. 166 ПК).

5. При веденні такого обліку необхідно враховувати наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 N 1022, яким було затверджено Форму Книги обліку доходів і витрат для визначення доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.

6. Платник податку повинен отримувати та зберігати протягом строку давності документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку. Строки давності визначені в ст. 102 ПК. Відповідно до підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу

4. Серед обов'язків платника податку - подання податкової декларації.

Строки подання декларації платником податку - фізичною особою встановлено в п. 49.18 ст. 49 ПК (податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року). Відповідно до п. 179.3 ст. 179 ПК платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати до органу державної податкової служби податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

5. Платники податку, які бажають скористатись податковою соціальною пільгою зобов'язані подавати особам, відповідальним за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження свого права на застосування соціальних податкових пільг. Підстави надання податкової соціальної пільги та документи, які їх підтверджують розкрито в коментарі до ст. 169 ПК. Вимоги щодо документів, на підставі яких надається податкова соціальна пільга, визначені в Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1227.

6. Податковий агент як учасник податкових правовідносин зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок. Порядок нарахування та сплати податку деталізовано в п. 168.1 ст. 168 ПК.

На податкового агента покладається обов'язок подавати у встановлені ПК для податкового кварталу строки податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Цей обов'язок податкового агента продубльовано і в ст. 51 ПК "Подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам".

Податковий розрахунок складається та подається відповідно до наказу ДПА України від 24 грудня 2010 р. N 1020 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку".

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Надається він до органу ДПС за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до органу ДПС за податковою адресою фізичної особи - податкового агента. Він може бути наданий органу ДПС в електронній формі за добровільним рішенням податкового агента.

Податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, що працюють, з обов'язковим заповненням їхніх податкових номерів або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) - однією порцією. Якщо штатна чисельність працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких являє собою окремий податковий розрахунок із своїм номером порції. Строк подання останньої порції не повинен перевищувати встановленого строку подання податкового розрахунку. Аркуші окремого податкового розрахунку зшиваються.

Релігійні організації, а також створені ними добродійні заклади повинні подавати податковий розрахунок на всіх платників податку.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремої порції за такий підрозділ подає юридична особа до органу ДПС за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу ДПС за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Подання податковим агентом податкового розрахунку за період, в якому проводились процедури його припинення, здійснюється до завершення таких процедур (державної реєстрації припинення юридичної особи, державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця).