Мы ВКонтакте

Стаття 191. Особливості визначення бази оподаткування для готової продукції, виготовленої з використанням давальницької сировини нерезидента, у разі її постачання на митній території України

191.1. Особливості визначення бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі.

191.1.1. У разі ввезення на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей) базою оподаткування є їх сумарна фактурна вартість, визначена відповідно до статей 234 та 374 Митного кодексу України.

191.1.2. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі є дата подання митному органу документа, який використовується замість митної декларації.

191.1.3. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання документа, який використовується замість митної декларації. У разі якщо документ, який використовується замість митної декларації, не подавався, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діяв на день визначення податкових зобов'язань.

191.2. Особливості визначення бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі.

191.2.1. У разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей) частіше одного разу протягом однієї доби базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, ввезених у наступних після першого ввезення протягом однієї доби.

При цьому норми підпунктів 191.2.2 - 191.2.4 цього пункту не застосовуються.

191.2.2. У разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 1000 євро, через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро.

191.2.3. У разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 500 євро, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро.

191.2.4. У разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей) через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, сумарна вага яких перевищує 50 кг, базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг.

191.3. Фактурна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, визначається відповідно до Митного кодексу України.

 

Коментар:

 

1. Стаття 191 ПК визначає особливості визначення бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжувальному багажі, та для товарів, що ввозяться на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжувальному багажі. Правила цієї статті є спеціальними у відношенні із правилами, які викладені у пункті 190.1 статті 190 ПК України. А тому при визначенні бази оподаткування товарів, які пересилаються юридичними та фізичними особами на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, несупроводжувальному багажі, а також товарів, які ввозяться на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжувальному багажі, необхідно керуватися приписами статті 191 ПК України.

Особливістю визначення бази оподаткування товарів, які ввозяться на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, у міжнародних експрес-відправленнях та у несупроводжувальному багажі, є те, що база оподаткування в такому випадку визначається сумарною фактурною вартістю цих товарів (підпункт 191.1.1 пункту 191.1 статті 191 ПК України). Правило, закріплене у цьому підпункті, не поширюється на ввезення підакцизних товарів та особистих речей у міжнародних поштових відправленнях, у міжнародних експрес-відправленнях та у несупроводжувальному багажі. Особисті речі - товари, нові і такі, що були у вжитку, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб фізичної особи, які відповідають меті перебування зазначеної особи відповідно в Україні або за кордоном, переміщуються через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, міжнародних поштових та експрес-відправленнях і не призначені для підприємницької діяльності, відчуження або передачі іншим особам (стаття 4 Митного кодексу України). Перелік товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян, закріплений у статті 370 Митного кодексу України.

При цьому звертаємо увагу на те, що спосіб ввезення товарів на митну територію України (в рамках пункту 191.1 ПК України) повинен охоплюватися визначенням поняття "міжнародне поштове відправлення", "міжнародне експрес-відправлення" та "несупроводжувальний багаж". Несупроводжуваний багаж - товари, що відправляються їх власниками-громадянами з оформленням багажних або інших перевізних документів та переміщуються через митний кордон України окремо від цих громадян (пункт 34 статті 4 Митного кодексу України).

Міжнародні поштові відправлення, в силу пункту 31 статті 4 Митного кодексу України, - це упаковані та оформлені відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв'язку листи, поштові картки, бандеролі, спеціальні мішки з позначкою "М", дрібні пакети, відправлення з оголошеною цінністю, поштові посилки, згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація", відправлення міжнародної прискореної пошти "EMS", які приймаються для пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються через територію України транзитом операторами поштового зв'язку. Міжнародні експрес-відправлення - належним чином упаковані міжнародні відправлення з документами чи товарним вкладенням, які приймаються, обробляються, перевозяться будь-яким видом транспорту за міжнародним транспортним документом з метою доставки одержувачу прискореним способом у визначений строк (пункт 32 статті 4 Митного кодексу України).

Базою оподаткування, як зазначено в пункті 191.1 статті 191 Податкового кодексу України, є сумарна фактурна вартість товарів, визначена відповідно до статей 234 та 374 Митного кодексу України. Означені статті Митного кодексу України не визначають порядок формування сумарної фактурної вартості товарів. Проте означені статті встановлюють кількісні критерії, внаслідок перевищення яких товари, що ввозяться на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях та у несупроводжувальному багажі, підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.

Так, відповідно до частини другої статті 234 Митного кодексу України товари (за винятком підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість перевищує еквівалент 300 євро, оподатковуються митом відповідно до цього Кодексу та податком на додану вартість відповідно до Податкового кодексу України. Якщо сумарна фактурна вартість таких товарів не перевищує 300 євро, то відповідно до частини першої цієї статті Митного кодексу України вони не є об'єктом оподаткування митними платежами, до складу яких відноситься і податок на додану вартість.

Відповідно до частини шостої статті 374 Митного кодексу України товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 300 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, а також у несупроводжуваному багажі, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об'єктами оподаткування митними платежами.

Товари (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових або міжнародних експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 300 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, або переміщуються (пересилаються) без дотримання умов, передбачених Митним кодексом України, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються податком на додану вартість. Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 300 євро.

Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

2. Особливості визначення бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжувальному багажі, регламентуються підпунктом 191.2 ПК України. Норма права, яка закріплена у підпункті 191.2.1 коментованої статті, кореспондується із частиною першою та другою статті 374 Митного кодексу України, згідно з якими товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не є об'єктами оподаткування митними платежами за умови, що особа, яка ввозить такі товари на митну територію України, в'їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби.

Товари, що ввозяться фізичною особою на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжувальному багажі (крім підакцизних товарів та особистих речей), яка повторно протягом однієї доби в'їжджає на територію України, підлягають оподаткуванню податком на додану вартість. При цьому вартість та вага товарів, які ввозяться фізичною особою при наступному (після першого) протягом однієї доби в'їзді на територію України, значення немає. Тобто фізична особа, яка вдруге (втретє, вчетверте і т. д.) протягом однієї доби в'їжджає на митну територію України та має при собі (у ручній поклажі та/чи у супроводжувальному багажі) товари, окрім підакцизних та особистих речей, повинна сплатити податок на додану вартість. Базою оподаткування в такому випадку є сумарна фактурна вартість всіх цих товарів.

Фактурна вартість товарів, які ввозяться фізичною особою на митну територію України, визначається за касовими або товарними чеками, ярликами, іншими документами роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості товарів. При цьому митний орган має право самостійно визначити вартість товару, який ввозиться фізичною особою на митну територію України, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Таке право митний орган має у разі наявності у нього доказів недостовірності заявленої фактурної вартості цих товарів.

Обов'язковою умовою для застосування зазначеного підпункту пункту 191.2 статті 191 ПК України є ввезення фізичною особою товарів у ручній поклажі та/або у супроводжувальному багажі. Ручна поклажа - товари, що належать громадянам і переміщуються через митний кордон України разом з цими громадянами або уповноваженими ними особами без оформлення багажних чи інших перевізних документів (пункт 52 статті 4 Митного кодексу України). Супроводжуваний багаж, відповідно до пункту 55 статті 4 Митного кодексу України, - товари, що належать громадянам і переміщуються через митний кордон України у багажних відділеннях транспортних засобів, якими прямують ці громадяни, з оформленням багажних або інших перевізних документів.

При ввезенні фізичними особами на митну територію України, в тому числі при повторному ввезені протягом однієї доби, товарів у несупроводжувальному багажі правило, передбачене підпунктом 191.2.1 пункту 191.2 статті 191 Податкового кодексу України, не застосується. В цьому випадку необхідно керуватися пунктом 191.1 статті 191 Податкового кодексу України.

Норма права, що закріплена у підпункті 191.2.1 пункту 191.2 статті 191 ПК України, є спеціальною нормою відносно норм права, що закріплені в інших підпунктах даного пункту ПК України.

3. Підпункти 191.2.2 - 191.2.4 пункту 191.2 статті 191 ПК України регламентують порядок визначення бази оподаткування при ввезенні вперше протягом однієї доби фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжувальному багажі товарів, вартість чи вага яких перевищує встановлену цими підпунктами.