Мы ВКонтакте

Стаття 262. Плата за користування надрами

Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:

плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

 

Коментар:

 

Відповідно до ст. 28 КУпН користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

2) плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Крім того, за видобуток нафти, природного газу і газового конденсату справляється рентна плата.

Виходячи з положень ст. 14 КУпН у коментованій статті під використанням надр для видобування корисних копалин слід розуміти:

• геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення1;

____________

1 Див.: Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення. Затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 03.03.2003 N 34/м. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2003 р. за N 377/7698 // Офіційний вісник України від 06.06.2003 - 2003 р., N 21, стор. 487, стаття 976.

• видобування корисних копалин.

За визначенням підпункту 14.1.51 ПКУ добування корисних копалин є сукупністю технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірських порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини.

У правовому розумінні за змістом пункту 5.1.6 Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування2 до добувних робіт відносять добування корисних копалин з готової до видобування частини родовища. Добувні роботи включають такі основні виробничі процеси: відбійка, навантаження, транспортування і розвантаження корисних копалин. Відбійка полягає у відділенні корисної копалини від масиву з одночасним його розпушенням і здійснюється за допомогою буропідривних робіт або механізмів та машин.

____________

2 Наказ Міністерства промислової політики України від 07.05.2004 N 221 "Про затвердження Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування". Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2004 р. за N 846/9445 // Офіційний вісник України від 23.07.2004 - 2004 р., N 27, том 2, стор. 417, стаття 1807.

Корисні копалини - це природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки (ст. 14.1.91 ПКУ).

У глосарію ст. 14 ПКУ під первинною переробкою (збагаченням) мінеральної сировини як видом господарської діяльності гірничодобувного підприємства розуміється сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, агломерацію, за виключенням агломерації руд з термічною обробкою, та збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).

Відповідно до ст. 6 КУпН корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і визначено Переліком корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.94 N 827.

Коментована стаття також встановлює плату за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, до яких згідно ст. 14 КУпН належать, зокрема, будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод.

Слід звернути увагу, що в пункті 264.4 ПКУ при встановленні ставок плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, законодавець виокремлює:

характер користування надрами:

- використання підземного простору надр - пористих чи тріщинуватих геологічних утворень (пластів-колекторів);

- використання підземного простору - спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер),

а також вид користування надрами:

а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;

б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;

в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;

г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;

ґ) провадження інших видів господарської діяльності тощо.

На нашу думку, в останньому випадку йдеться скоріше не про вид користування надрами (оскільки види надрокористування визначені ст. 14 КУпН), а про певні види господарської діяльності, що пов'язані з використанням підземного простору.

Інші види користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, зокрема, передбачені абзацами 4 та 6 частини 1 ст. 14 КУпН: створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); а також задоволення інших потреб - в розділі XI ПКУ не згадуються. Відтак можна вважати, що плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, при здійсненні зазначених видів надрокористування не справляється.

Утім, за принципом від зворотного підпункт 263.2.3 ПКУ встановлює, що до об'єкта оподаткування не належать:

• видобуті (зібрані) мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

• корисні копалини, видобуті з надр при створенні, використанні, реконструкції геологічних об'єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них.

Відтак, проведення вказаної діяльності з метою отримання економічної вигоди також залишається без оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, оскільки, наприклад комерційне збирання мінералогічних, палеонтологічних та інші геологічних колекційних матеріалів чинним законодавством не врегульовано. Водночас поза межами фіскального регулювання залишається й господарське використання спелеологічних (зокрема, карстових печер) та спелеостологічних (антропогенних підземних споруд) об'єктів у рекреаційних, лікувально-оздоровчих та туристичних цілях.