Мы ВКонтакте

Стаття 263. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин

263.1. Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - платники)

263.1.1. Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

263.1.2. У разі укладення власниками спеціальних дозволів на користування надрами з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов'язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів на користування надрами.

263.1.3. Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

263.1.4. Платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один з учасників такого договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), та за умови, що один з учасників договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи має відповідний спеціальний дозвіл.

263.2. Об'єкт оподаткування

263.2.1. Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

263.2.2. До об'єкта оподаткування належать:

а) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

б) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничодобувного виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;

в) обсяг погашених запасів корисних копалин.

263.2.3. До об'єкта оподаткування не належать:

а) не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів;

б) видобуті (зібрані) мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

в) корисні копалини, видобуті з надр при створенні, використанні, реконструкції геологічних об'єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

г) дренажні та супутньо-пластові підземні води, які не враховуються в державному балансі запасів корисних копалин, що видобуваються при розробці родовищ корисних копалин або при будівництві та експлуатації підземних споруд, і використання яких не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, у тому числі від використання для власних технологічних потреб, за винятком обсягів, які використовуються для власних технологічних потреб, пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

ґ) видобуті корисні копалини, які без набуття та/або збереження платником права власності на такі корисні копалини відповідно до затвердженого в установленому законодавством порядку технологічного проекту розробки запасів корисних копалин відповідної ділянки надр спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища;

д) обсяг природного газу, визнаного рециркулюючим відповідно до розділу І, який визначається платником за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин із дотриманням самостійно затверджених платником відповідно до вимог ліцензійних умов схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу;

е) обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами, в частині обсягів, що використовуються для лікування на їх території;

є) обсяги запасів корисних копалин, що згідно із затвердженими в установленому законодавством порядку технічними проектами (планами) їх розробки залишені у звітному (податковому) періоді в охоронних і бар'єрних ціликах (між шахтами), у тому числі у ціликах загальношахтного призначення, для запобігання обрушенню земної поверхні, прориву води у гірничі виробки та збереження наземних або підземних об'єктів.

263.3. Види видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначаються платником відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.

263.4. Види погашених запасів корисних копалин визначаються платником на підставі висновків державної експертизи запасів корисних копалин відповідної ділянки надр, що виконана не раніше ніж за десять років до дати списання запасів корисних копалин з балансу гірничодобувного підприємства.

263.5. База оподаткування

263.5.1. Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

263.5.2. Порядок визначення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлено пунктом 263.6 цієї статті.

263.5.3. Для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту 263.9 цієї статті затверджено абсолютні ставки плати (Сазн) у вартісному (грошовому) вираженні, база оподаткування тотожна об'єкту оподаткування.

263.6. Визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)

263.6.1. Вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин:

за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

(з 01.01.2013 р. до абзацу третього підпункту 263.6.1 пункту 263.6 статті 263 будуть внесені зміни, передбачені абзацом четвертим пункту 77 розділу І Закону України від 24.05.2012 р. N 4834-VI)

 

(з 01.01.2013 р. до абзацу третього підпункту 263.6.1 пункту 263.6 статті 263 будуть внесені зміни, передбачені абзацом другим підпункту 1 пункту 68 розділу І Закону України від 05.07.2012 р. N 5083-VI)

 

263.6.2. У разі обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов'язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

(з 01.01.2013 р. до абзацу першого підпункту 263.6.2 пункту 263.6 статті 263 будуть внесені зміни, передбачені абзацом п'ятим пункту 77 розділу І Закону України від 24.05.2012 р. N 4834-VI)

 

(з 01.01.2013 р. до абзацу першого підпункту 263.6.2 пункту 263.6 статті 263 будуть внесені зміни, передбачені абзацами третім, четвертим підпункту 1 пункту 68 розділу І Закону України від 05.07.2012 р. N 5083-VI)

 

(з 01.01.2013 р. підпункт 263.6.2 пункту 263.6 статті 263 буде доповнено чотирма абзацами згідно з абзацами п'ятим -  десятим підпункту 1 пункту 68 розділу І Закону України від 05.07.2012 р. N 5083-VI)

 

Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період зменшується на суму витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

Суми попередньої оплати вартості обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що надійшли до моменту фактичного виконання господарських зобов'язань (фактичної поставки) або до моменту настання строку виконання господарських зобов'язань (поставки) за відповідним договором, включаються до суми доходу для обчислення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, якщо такі господарські зобов'язання (поставки) виконані або мали бути виконаними за відповідним договором.

Сума доходу, отримана від реалізації обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в іноземній валюті, обраховується в національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату реалізації таких корисних копалин.

263.6.3. До витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, належать:

а) витрати, пов'язані з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) із складу готової продукції платника (вузла обліку, входу до магістрального трубопроводу, пункту відвантаження споживачу або на переробку, межі розділу мереж із споживачем) споживачу, а саме:

з доставкою (перевезенням, транспортуванням) магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншим транспортом;

із зливанням, наливанням, навантаженням, розвантаженням та перевантаженням;

з оплатою послуг портів, зокрема портових зборів;

з оплатою транспортно-експедиторських послуг;

б) витрати з обов'язкового страхування вантажів, обчислені відповідно до законодавства;

в) митні податки та збори у разі реалізації за межі митної території України.

263.6.4. Вартість одиниці кожного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до підпункту 263.6.2 пункту 263.6 цієї статті, та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника.

263.6.5. У разі обчислення вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника за податковий (звітний) період включаються:

а) матеріальні витрати, що належать до витрат згідно з розділом III цього Кодексу, у тому числі витрати, пов'язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов'язаних із:

зберіганням;

транспортуванням;

пакуванням;

проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що віднесені до операцій первинної переробки (збагачення) у значенні, наведеному у розділі I цього Кодексу, для реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг);

б) витрати з оплати праці, що належать до витрат згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

в) витрати з ремонту основних засобів, що належать до складу витрат згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов'язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

г) інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики платника, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилась у зв'язку із сезонними умовами провадження видобувних робіт згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі:

які виникають в результаті формування фінансових резервів;

на сплату процентів боргових зобов'язань платника;

на плату за користування надрами для видобування корисних копалин;

на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:

а) сума нарахованої амортизації, що визначається згідно з розділом III цього Кодексу, крім суми нарахованої амортизації на основні фонди і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов'язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

б) сума амортизації витрат, пов'язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) згідно з розділом III цього Кодексу.

263.6.6. У разі якщо мають місце державні субвенції для гірничодобувних підприємств, визначення вартості видобутої мінеральної сировини (корисної копалини) здійснюється без урахування субвенції, розміри якої для кожної ділянки надр обчислюються на підставі калькулювання собівартості видобутої корисної копалини за матеріалами бухгалтерського обліку провадження господарської діяльності в межах такої ділянки надр.

263.6.7. Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.

У разі якщо після виникнення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), платник у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником визнані та виконані відповідні зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник у такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобов'язань з плати для нового відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобов'язань за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаний на створення нової товарної продукції гірничодобувного підприємства, за вирахуванням сум податкових зобов'язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.

263.6.8. Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді не завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, включається до розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, в якому завершується такий комплекс технологічних операцій (процесів).

263.6.9. Розрахункова вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою:

 

де Вмп - витрати, обчислені згідно з підпунктами 263.6.5 - 263.6.8 цього пункту (у гривнях);

Крмпе - коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб);

Vмп - обсяг (кількість) корисних копалин, видобутих за податковий (звітний) період.

263.6.10. Вартість руд урану та золота, видобутих з корінних родовищ, обчислюється з урахуванням ціни реалізації за податковий (звітний) період (у разі відсутності реалізації у цей період - за найближчі попередні податкові періоди) хімічно чистого металу без урахування податку на додану вартість, зменшеної на суму витрат платника на збагачення (афінаж) та доставку (перевезення, транспортування) споживачу. Вартість одиниці видобутих корисних копалин визначається з урахуванням частки (в натуральному вимірі) вмісту хімічно чистого металу в одиниці видобутих корисних копалин.

263.7. Порядок обчислення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин

263.7.1. Для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту 263.9 цієї статті ставки плати (Свнз) встановлено у відносних показниках (відсотках), податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Пзн) для відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за такою формулою:

Пзн = Vф х Вкк х Свнз х Кпп,

де Vф - обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об'єму);

Вкк - вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), обчислена згідно з пунктом 263.6 цієї статті;

Свнз - величина ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у відсотках), встановлена у пункті 263.9 цієї статті;

Кпп - коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 263.10 цієї статті.

263.7.2. Для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту 263.9 цієї статті встановлено абсолютні ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Сазн) у вартісному (грошовому) вираженні, податкові зобов'язання з плати (Пзн) для відповідного виду видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) або погашених запасів корисних копалин в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за такою формулою:

Пзн = Vф х Сазн х Кпп,

де Vф - обсяг (кількість) відповідного виду видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) або погашених запасів корисних копалин у межах однієї ділянки надр у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об'єму);

Сазн - величина визначеної в абсолютних значеннях ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановлена у пункті 263.9 цієї статті;

Кпп - коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 263.10 цієї статті.

263.8. Порядок визначення обсягу (кількості) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та обсягу (кількості) погашених запасів корисних копалин

263.8.1. Обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником плати у журналі обліку видобутих корисних копалин самостійно відповідно до вимог затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції та нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничодобувних підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

Залежно від відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) її кількість визначається в одиницях маси або об'єму.

263.8.2. Обсяг (кількість) погашених запасів корисних копалин визначається платником самостійно з дотриманням вимог актів законодавства з питань гірничого нагляду за раціональним використанням надр.

Залежно від відповідного виду погашених запасів корисних копалин їх кількість визначається в одиницях маси або об'єму.

263.9. Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин

263.9.1. Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюються у таких розмірах:

Назва корисної копалини

Одиниця виміру

За одиницю видобутих корисних копалин, гривень

Від вартості видобутих корисних копалин

відсотків

але не менше ніж гривень за одиницю видобутих корисних копалин

1

2

3

4

5

Корисні копалини загальнодержавного значення

Антрацит

тонн

 

0,5

5,33

Вугілля буре

- " -

 

1

0,57

Вугілля кам'яне:

вугілля енергетичне, окиснене;

- " -

 

0,4

3,51

вугілля коксівне

- " -

 

0,4

3,51

Торф, сапропель

- " -

 

1

0,59

Металічні руди:

залізна руда для збагачення

- " -

 

2,7

3,64

залізна руда для збагачення з вмістом магнетитового заліза менше 20 відсотків

- " -

 

1,5

0,89

залізна багата

- " -

 

3,5

11,45

марганцева

- " -

 

5

21,70

титанова (розсипних родовищ)

- " -

 

5

3,99

титано-цирконієва (розсипних родовищ)

- " -

 

5

7,40

нікелева (силікатна)

- " -

 

3,5

9,72

хромова

- " -

 

3,5

10,98

ртутна

- " -

 

3,5

0,59

уранова

- " -

 

3,5

3,19

золота

- " -

 

5

15,98

ванадію

- " -

 

3,5

6,12

гафнію

- " -

 

3,5

9,46

бариту

- " -

  

3,5

6,45

Горючі корисні копалини:    

нафта, конденсат:

- з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів

тонн

 

39*

 

- з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів

- " -

 

17*

 

Газ горючий природний:

газ природний, у тому числі газ, розчинений у нафті (нафтовий (попутний) газ), етан, пропан, бутан, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід:

- з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів

тис. куб. метрів

 

17**

594,64**

- природний газ, що відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5, видобутий з покладів до 5000 метрів

- " -

 

28

101,30

- з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів

- " -

 

9**

318,34**

- природний газ, що відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5, видобутий з покладів понад 5000 метрів

- " -

 

25

89,45

- з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України

- " -

 

15**

53,90**

Глинисті породи:

глина тугоплавка

тонн

 

5

 

каолін первинний

- " -

 

5

 

глина вогнетривка

- " -

 

5

 

каолін вторинний

- " -

 

5

 

сировина керамзитова

- " -

 

5

 

Сировина формувальна та для огрудкування залізорудних концентратів - глина бентонітова

- " -

 

5

3,59

Сировина вогнетривка:

доломіт

- " -

 

7,5

11,30

кварцит та пісок кварцовий для металургії

- " -

 

7,5

 

пісок формувальний

- " -

 

7,5

25,24

кварцит для виробництва кремнію

- " -

 

2

2,64

сировина високоглиноземна, крім глин (кіаніт (дистен), силіманіт, ставроліт)

куб. метрів

 

3,5

1,23

Сировина флюсова - вапняк (флюсовий)

тонн

 

5

11,30

Сировина хімічна:

сірчана руда

- " -

 

3

6,50

сіль кам'яна (галіт)

- " -

 

2,5

5,85

сіль кам'яна (галіт) для харчової промисловості

- " -

 

2,5

5,85

сіль калійно-магнієва

- " -

 

3

 

крейда для виробництва соди

- " -

 

7,5

25,78

вапняк для цукрової промисловості

- " -

 

7,5

25,51

крейда для хімічної промисловості

- " -

 

7,5

25,67

Сировина агрохімічна - фосфорити (агроруди)

- " -

 

2

2,30

Сировина для мінеральних пігментів

- " -

 

5,5

6,07

Електро- та радіотехнічна сировина:

графітова руда

тонн

 

5

3,87

пірофіліт

- " -

 

5

34,08

озокерит

- " -

 

5

34,51

Сировина оптична та п'єзооптична

кілограмів

 

5

13,62

Сировина адсорбційна - бентоніт, палигорскіт, цеоліт, сапоніт

тонн

 

5

3,66

Сировина абразивна

- " - 

 

5

2,09

Сировина ювелірна (дорогоцінне каміння) - бурштин, топаз, моріон, берил тощо

кілограмів, грамів, каратів

 

5

 

Сировина ювелірно-виробна (напівдорогоцінне каміння)

кілограмів

 

4

 

Сировина виробна

тонн, куб. метрів

 

4

 

Сировина для облицювальних матеріалів (декоративне каміння)

куб. метрів

 

3

 

Сировина скляна та фарфоро-фаянсова:

польовий шпат (пегматит)

тонн

 

5

 

пісок для виробництва скла

- " -

 

7,5

 

Сировина цементна

- " -

 

5

16,99

Сировина для пиляних стінових матеріалів

куб. метрів

 

3

 

Сировина петрургійна та для легких заповнювачів бетону:

перліт

тонн

 

5,5

3,53

сировина для виробництва мінеральної вати (андезит, андезито-базальт, базальт)

- " -

 

7,5

 

Сировина для покриття доріг - бітуми

- " -

 

5

8,44

Підземні води:

мінеральні для промислового розливу

куб. метрів

39,30

 

 

мінеральні (лікувальні та лікувально-столові питні) для внутрішнього використання лікувальними закладами

- " -

14,18

 

 

мінеральні (лікувальні) для зовнішнього використання лікувальними закладами

- " -

9,47

 

 

промислові (розсіл)

- " -

0,92

 

 

теплоенергетичні (термальні)

- " -

0,77

 

 

прісні підземні води

100 куб. метрів

8,95

 

 

Поверхневі води - ропа (лікувальна, промислова)

куб. метрів

0,86

 

 

Грязі лікувальні

- " -

10,24

 

 

Корисні копалини місцевого значення

Сировина для будівельного вапна та гіпсу:

крейда і вапняк на вапно, крейда будівельна

тонн

 

7,5

25,24

гіпс

- " -

 

7,5

25,73

Сировина для хімічних меліорантів ґрунтів - вапняк

- " -

 

7,5

16,73

Сировина для бутового (будівельного) каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції)

- " -

 

7,5

 

Сировина піщано-гравійна:

сировина піщано-гравійна

тонн

 

5

 

сировина піщано-глиниста для закладки вироблених просторів, будівництва дорожніх насипів, дамб тощо

куб. метрів

 

5

1,37

Сировина цегельно-черепична

тонн

 

5

 

 

____________
* В умовах дії угоди про розподіл продукції для нафти та конденсату, видобутих в межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із застосуванням ставки у розмірі 2 відсотки від вартості видобутих корисних копалин, решта плати за користування надрами враховується при визначенні частин розподілу продукції між інвестором і державою.

** В умовах дії угоди про розподіл продукції для газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, газу (метану) вугільних родовищ, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейнового типу, газу колекторів щільних порід, видобутих в межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із застосуванням ставки у розмірі 1,25 відсотка від вартості видобутих відповідних корисних копалин, решта плати за користування надрами враховується при визначенні частин розподілу продукції між інвестором і державою.

(зміни, внесені пунктом 77 розділу І Закону України від 24.05.2012 р. N 4834-VI до рядків таблиці до підпункту 263.9.1 пункту 263.9 щодо ставок плати за нафту, конденсат, газ горючий природний (за винятком газу (метану) вугільних родовищ, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейнового типу, газу колекторів щільних порід), примітки до таблиці щодо встановлення ставок в умовах дії угоди про розподіл продукції (за винятком газу (метану) вугільних родовищ, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейнового типу, газу колекторів щільних порід), набирають чинності з 01.01.2013 р.)

 

 

 

 

 

 

(з 01.01.2013 р. до підпункту 263.9.1 пункту 263.9 статті 263 будуть внесені зміни, передбачені підпунктом 2 пункту 68 розділу І Закону України від 05.07.2012 р. N 5083-VI)

 

 

 

263.9.2. Додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті внаслідок виконання діючих або нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр, оподатковуються за ставкою 2 відсотки від вартості додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини.

Порядок відбору та затвердження нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, порядок визначення додаткових обсягів вуглеводневої сировини, а також порядок контролю за виконанням таких інвестиційних проектів (програм), визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку.

Перелік ділянок надр та/або об'єктів ділянок надр, на яких реалізуються нові інвестиційні проекти (програми, договори), визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у нафтогазовому комплексі.

Норми цього підпункту поширюються на:

підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше;

господарські товариства, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава;

дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств;

учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше, господарських товариств, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств становить 25 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.

(зміни, внесені пунктом 77 розділу І Закону України від 24.05.2012 р. N 4834-VI до підпункту 263.9.2 пункту 263.9, набирають чинності з 01.01.2013 р.)

 

263.10. Коригуючі коефіцієнти

До ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування:

(з 01.01.2013 р. до абзацу першого пункту 263.10 статті 263 будуть внесені зміни, передбачені пунктом 77 розділу І Закону України від 24.05.2012 р. N 4834-VI)

 

Критерії застосування коефіцієнта 

Величина коефіцієнта 

Видобування позабалансових запасів корисних копалин* 

0,5 

Видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ 

0,5 

Видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов'язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок) 

Видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами  

0,85 

Видобування запасів з родовищ, які в порядку, визначеному законодавством, визнані як дотаційні запаси 

0,01 

Видобування платником запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти  

0,7 

 

____________
* За умови, що запаси корисних копалин віднесено до такої категорії на підставі річного плану гірничих робіт або за результатами геолого-економічної оцінки, проведеної не раніш як за 10 років до виникнення податкових зобов'язань.

(з 01.01.2013 р. до підпункту 263.10 пункту 263.10 статті 263 будуть внесені зміни, передбачені підпунктом 3 пункту 68 розділу І Закону України від 05.07.2012 р. N 5083-VI)

 

263.11. Порядок подання податкових розрахунків

263.11.1. Платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до органу державної податкової служби:

(з 01.01.2013 р. до абзацу першого підпункту 263.11.1 пункту 263.11 статті 263 будуть внесені зміни, передбачені абзацом другим підпункту 4 пункту 68 розділу І Закону України від 05.07.2012 р. N 5083-VI)

 

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

263.11.2. У разі якщо місце обліку платника плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноваженої особи, визначеної відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, не збігається з місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, таким платником та уповноваженою особою подається копія податкового розрахунку до органу державної податкової служби за місцем обліку такого платника та уповноваженої особи.

263.11.3. Податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються платником, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл.

(з 01.01.2013 р. до підпункту 263.11.3 пункту 263.11 статті 263 будуть внесені зміни, передбачені абзацом третім підпункту 4 пункту 68 розділу І Закону України від 05.07.2012 р. N 5083-VI)

 

263.11.4. Податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи подаються уповноваженою особою, визначеною відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий договір про спільну діяльність зареєстровано в органах державної податкової служби.

(з 01.01.2013 р. до підпункту 263.11.4 пункту 263.11 статті 263 будуть внесені зміни, передбачені абзацом третім підпункту 4 пункту 68 розділу І Закону України від 05.07.2012 р. N 5083-VI)

 

263.11.5. Платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин або уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, які у податковому (звітному) періоді видобули природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) та реалізували суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення, у податковому розрахунку визначають податкові зобов'язання з урахуванням обсягів, визначених в актах приймання-передачі, та обсягів виробничо-технологічних витрат природного газу. Акти приймання-передачі оформляються відповідно до типових договорів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у нафтогазовому комплексі, про реалізацію природного газу у податковому (звітному) періоді, коли такий газ був видобутий, та не пізніше 8 числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, підписуються платником або уповноваженою особою та уповноваженим суб'єктом на підставі укладених ними господарських договорів.

Обсяги виробничо-технологічних витрат природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), зазначеного в абзаці першому цього підпункту, визначаються пропорційно до питомої ваги обсягів такого природного газу, реалізованого уповноваженому суб'єкту, в загальному обсязі природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що підлягає оподаткуванню, зменшеному на обсяг виробничо-технологічних витрат такого природного газу.

(зміни, внесені пунктом 77 розділу І Закону України від 24.05.2012 р. N 4834-VI до підпункту 263.11.5 пункту 263.11, набирають чинності з 01.01.2013 р.)

 

 

 

(з 01.01.2013 р. до підпункту 263.11.5 пункту 263.11 статті 263 будуть внесені зміни, передбачені абзацом четвертим підпункту 4 пункту 68 розділу І Закону України від 05.07.2012 р. N 5083-VI)

 

 

 

263.12. Порядок сплати податкових зобов'язань

263.12.1. Платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, з урахуванням фактично сплачених авансових внесків, поданому ними органу державної податкової служби:

(з 01.01.2013 р. до абзацу першого підпункту 263.12.1 пункту 263.12 статті 263 будуть внесені зміни, передбачені абзацом другим підпункту 5 пункту 68 розділу І Закону України від 05.07.2012 р. N 5083-VI)

 

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

263.12.2. Платник плати та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, які здійснюють видобування нафти, конденсату, газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, сплачують авансові внески з плати за користування надрами у податковому (звітному) періоді до 30 числа кожного місяця (у лютому - до 28 або 29 числа) поточного кварталу. Розмір таких авансових внесків складається з однієї третини суми податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, визначеної у податковому розрахунку з плати за попередній податковий (звітний) період.

(зміни, внесені пунктом 77 розділу І Закону України від 24.05.2012 р. N 4834-VI до підпункту 263.12.2 пункту 263.12, набирають чинності з 01.01.2013 р.)

 

 

 

(з 01.01.2013 р. підпункту 263.12.2 пункту 263.12 статті 263 буде виключено згідно з абзацом третім підпункту 5 пункту 68 розділу І Закону України від 05.07.2012 р. N 5083-VI)

 

 

 

 

263.13. Контроль та відповідальність платників

263.13.1. Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

Органи державної податкової служби для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині визначення обсягу (кількості) видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів згідно з пунктом 263.10 цієї статті у встановленому законодавством порядку можуть залучати центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного гірничого нагляду, а також у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

263.13.2. За фактами, які відбуваються протягом шести місяців, щодо невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин або невиконання платником податкових зобов'язань з цієї плати, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, порушує перед відповідним центральним органом виконавчої влади питання зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу.

263.13.3. До доходів, що виникли у платника в результаті реалізації таким платником прав користування ділянкою надр у період невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за виключенням випадків донарахувань та штрафних санкцій за результатами перевірок контролюючих органів) протягом шести місяців, а також на період зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу, застосовується адміністративно-господарська санкція у вигляді вилучення отриманого (нарахованого) платником або відповідним контролюючим органом прибутку (доходу) від господарської діяльності з видобування корисних копалин.

263.13.4. Органи державного гірничого нагляду у місячний термін після прийняття відповідного рішення надсилають до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, повідомлення про надання такому платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки.

263.13.5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, у місячний термін після прийняття відповідного рішення надсилає до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, копію затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції з конкретизацією порядку визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

 

Коментар:

 

Пункт 263.1 коментованої статті встановлює, що платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Цивільний кодекс України в редакції від 16.01.2003 (далі - ЦКУ) дає поняття юридичної особи як організації, створеної й зареєстрованої у встановленому законом порядку. Для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які підписують усі учасники (засновники), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може також міститися в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками).

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Закон України від 15.05.2003 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлює порядок державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, під яким слід розуміти засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, набуття чи позбавлення фізичної особи статусу підприємця, а також учинення інших передбачених цим законом реєстраційних дій шляхом унесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Процедура проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає зокрема перевірку комплектності документів, що подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, які вказані в реєстраційній картці. Під час реєстрації здійснюється перевірка документів, які подаються державному реєстратору, на предмет відсутності підстав для відмови в проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення й видача свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру. Відокремлені підрозділи юридичної особи державній реєстрації не підлягають. Представництва, філії іноземних компаній в Україні підлягають акредитації на території України в порядку, встановленому законом.

Державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводить державний реєстратор виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або в районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має включати відомості про характер її діяльності. Юридична особа може мати, крім повного, скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру. У разі зміни свого найменування юридична особа, крім виконання інших вимог, установлених законом, зобов'язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичних осіб, та повідомити про це всім особам, із якими вона перебуває в договірних відносинах.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю, дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. За змістом поняття правоздатності юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена тільки за рішенням суду. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких установлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту створення останньої й припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Юридична особа, наділена цивільною дієздатністю, набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, якими натомість установлюється порядок створення органів юридичної особи.

Стаття 24 ЦКУ, визначаючи загальне поняття фізичної особи, закріплює, що людина як учасник цивільних відносин уважається фізичною особою.

Здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) притаманна усім фізичним особам. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження і припиняється в момент її смерті. В окремих випадках, установлених законом, здатність мати певні цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку (наприклад, повноліття). Будучи рівною у здатності мати цивільні права та обов'язки, фізична особа наділена усіма майновими й особистими немайновими правами, встановленими Конституцією України та ЦКУ.

Як учасник цивільних відносин, фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх застосовувати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи установлюється Цивільним кодексом України і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, визначених законом. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Право на проведення підприємницької діяльності, не забороненої законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження такого права фізичної особи встановлює закон, зокрема Конституція України. Фізична особа здійснює своє право на підприємництво за умови її державної реєстрації у встановленому законом порядку. Стосовно підприємницької діяльності фізичних осіб можуть застосовуватися нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладене стягнення.

При визначенні іноземних юридичних та фізичних осіб як суб'єктів гірничих відносин варто звернутися до Ухвали Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 13, ч. 2 ст. 16 Кодексу України про надра, ч. 3 ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" по справі N 1-11/2008 р. від 8 квітня 2008 року. Суб'єкт права на конституційне подання - 59 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати неконституційними положення указаних статей.

Неконституційність зазначених приписів, якими допускається можливість надання в користування надр та інших природних ресурсів особам, котрі не є громадянами України, а також іноземним юридичним особам і юридичним особам за участю іноземних юридичних осіб та фізичних осіб, обґрунтовувалася їх невідповідністю положенням ст. 13 Конституції України, за якою земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу.

Згідно з цією конституційною нормою права власника від імені Українського народу здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. На думку авторів клопотання, указані норми КУпН і Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушують право власності українського народу на природні ресурси з огляду на їх невідновлюваність. У процесі розгляду справи Конституційний Суд України виявив, що суб'єктом права на конституційне подання не була наведена правова аргументація щодо невідповідності приписів зазначених статей законів положенням ст. 13 Конституції України.

Натомість законодавством визначено, що в конституційному поданні повинне міститися правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта або окремих його положень; предметом розгляду Конституційного Суду України може бути конституційне подання, в якому викладаються аргументи і стверджується про неконституційність законів, інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Відсутність обґрунтування невідповідності правового акта Конституції України є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з п. 2 ст. 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, цим Законом). За таких обставин Конституційний Суд України припинив конституційне провадження у справі.

Із викладеного можна зробити висновок, що чинне законодавство України не містить обмежень для іноземних юридичних та фізичних осіб як суб'єктів гірничих відносин.

Закон України від 18.01.2001 "Про громадянство України" визначає, що особа без громадянства - це особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.

Одним із спеціальних принципів гірничого законодавства України є дозвільний порядок отримання права користування надрами. Згідно з вимогами ст. 19 КУпН надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Відтак, для суб'єктів господарювання виникнення права на користування надрами з метою видобування корисних копалин або користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, зумовлено наявністю двох юридичних фактів - наданням спеціального дозволу на користування ділянкою надр, яке засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Поняття "підприємство" має економічний і правовий зміст. Підприємство як економічна категорія є певним технологічним господарським комплексом, що має визначену вартість. Правовий зміст категорії "підприємство" може полягати у двох аспектах: підприємство як об'єкт права власності й підприємство як суб'єкт права (для гірничих підприємств - права користування надрами) або суб'єкт цивільного, комерційного обороту чи господарської діяльності.

Легальне визначення терміна "підприємство" містить ст. 62 Господарського кодексу України. Підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом та іншими законами України.

У розвиток наведеного положення зауважимо, що гірниче підприємство становить цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об'єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо). В державі можуть діяти підприємства таких видів:

• приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи;

• колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства;

• господарське товариство; підприємство, установа чи організація, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства1;

____________
1 Див.: Закон України від 19.09.91 "Про господарські товариства" //Відомості Верховної Ради України. - 1991. - N 49 (03.12.91). - ст. 682; ст. 113 Цивільного кодексу України.

• підприємство, яке засноване на власності об'єднання громадян;

• комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади;

• державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство. Згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.97 N 1242 "Про реорганізацію галузі "Геологія і розвідка надр" на відповідні державні геологічні підприємства та організації покладено здійснення регіонального геологічного вивчення надр із метою отримання інформації про наявність мінеральної сировини; пошук і розвідку найбільш необхідних та стратегічно важливих корисних копалин (нафта, газ, золото, уран, рідкісноземельні метали тощо) з перетворенням тих підприємств та організацій, приватизація яких не заборонена законодавчими актами, на відкриті акціонерні товариства, які виконуватимуть геологорозвідувальні роботи з пошуку і детальної розвідки всіх інших видів корисних копалин.

Підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо інше не передбачено законодавством України.

Підприємства можуть об'єднуватися в такі форми:

• асоціації - договірні об'єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися у виробничу й комерційну діяльність будь-кого з її учасників;

• корпорації - договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, із делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників;

• консорціуми - тимчасові статутні об'єднання промислового й банківського капіталу для досягнення спільної мети;

• концерни - статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців.

Підприємства можуть об'єднуватись за галузевим, територіальним та іншими принципами. Об'єднання діють на основі договору або статуту, який затверджується їх засновниками чи власниками. Обов'язковою ознакою об'єднань є те, що підприємства, які входять до їхнього складу, зберігають права юридичної особи.

Рішення про створення об'єднання (установчий договір) і статут цього об'єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, визначеному чинним законодавством.

В об'єднання підприємств, зареєстроване в Україні, можуть входити підприємства інших держав, і навпаки: підприємства України можуть входити в об'єднання, зареєстровані в інших державах. Особливістю є те, що вступ до об'єднання в останньому випадку здійснюється відповідно до законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність.

Об'єднання - юридична особа, яка може мати самостійний і зведений баланси, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням. Реєстрація об'єднання проводиться в порядку, установленому законодавством про державну реєстрацію підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності.

Об'єднання не відповідає за зобов'язаннями підприємств, які входять до його складу, а підприємства натомість не відповідають за зобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчим договором (статутом). Підтвердженням реальної самостійності й автономії є, наприклад, право підприємств, які входять до об'єднання, вийти з його складу із збереженням взаємних зобов'язань та укладених договорів з іншими підприємствами й організаціями.

Умовою виходу структурних підрозділів і самостійних підприємств із об'єднань виступає згода власника майна чи уповноваженого ним органу за участю трудового колективу.

Організаційно-правові форми господарювання у сфері гірництва відображені в законодавстві України, а саме:

• Господарському кодексі України (ст. 63);

• Законі України "Про господарські товариства" (ст. 9, 24, 25, 50, 65, 66, 75);

• Законі України "Про споживчу кооперацію" (ст. 5, 8);

• Законі України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" (ст. 2, 4, 5, 6, 9);

• Законі України "Про об'єднання громадян" (ст. 2, 3).

Суб'єкти господарювання (власники спеціальних дозволів), які зобов'язані сплачувати плату за користування надрами для видобування корисних копалин, під час здійснення господарської діяльності вправі укладати з третіми особами договори на виконання робіт, пов'язаних з використанням надр, включаючи договори за операціями з давальницькою сировиною2, за умовами яких сировина (корисні копалини, видобуті з надр або видобуті (вилучені) з відходів (втрат, хвостів і т. п.)), яка є власністю надрокористувача, передається іншому суб'єкту господарювання для виконання первинної обробки, в результаті якої утворюється мінеральна сировина.

____________
2 Давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі (див. ст. 14.1.41 ПКУ).

При укладенні зазначених вище договорів до них не може включатися зобов'язання іншої сторони, котра не є власником спеціального дозволу, за свій рахунок сплатити плату за користування надрами для видобутку корисних копалин, оскільки вона не є надрокористувачем та відповідно до пункту 7 статті 87 ПКУ переуступка податкових зобов'язань третім особам забороняється.

Згідно з пунктом 263.2 коментованої статті об'єкт оподаткування плати за користування надрами визначається обсягом видобутої з надр у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсягом погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі на користування надрами.

За роз'ясненнями підпункту 14.1.128 ПКУ обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) - це обсяг товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" обліковується гірничодобувним підприємством як запаси - активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником - суб'єктом господарювання економічної вигоди, пов'язаної з їх використанням, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

Мінеральна сировина - товарна продукція гірничодобувного підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів. Не належать до мінеральної сировини речовини, які виникають в результаті фізико-хімічної переробки видобутої корисної копалини або продуктів її первинної переробки.

Обсяги видобутих корисних копалин застосовуються при визначенні об'єкта оподаткування під час видобування нафти, конденсату, природного газу (у тому числі супутнього - при видобутку нафти), уранової, бурштинової, титанової та титано-цирконієвої руди, сировини ювелірної (дорогоцінне каміння), крім бурштину, ювелірно-виробної (напівдорогоцінне каміння), виробної (виробне каміння) та облицьовувальних матеріалів, підземних вод (термальних, промислових), мінеральних підземних вод (крім скидів без використання), ропи, мінеральних грязей та мулу тощо.

Обсяги фактично погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин застосовуються при визначенні об'єкта оподаткування під час видобування для вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини тощо.

Обсяги фактично погашених балансових запасів корисних копалин визначаються як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування. Втрати запасів корисних копалин, які згідно з технічними проектами зосереджені в охоронних ціликах, бар'єрних ціликах (між шахтами) та поблизу неякісно затампонованих свердловин, не підлягають урахуванню при визначенні розмірів плати за користування надрами для видобування корисних копалин за умови погодження їх обсягів з відповідними органами Держгірпромнагляду. Обсяги погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин та обсяги видобутку корисних копалин визначаються за даними державної статистичної звітності та геолого-маркшейдерською документацією.

Квартальні обсяги погашених запасів та видобутих корисних копалин приймаються за даними оперативних обмірів чи підрахунків, що здійснює геолого-маркшейдерська (гідрогеологічна) служба. Ці обсяги уточнюються за підсумками року.

Важливим для уточнення об'єкта оподаткування при видобуванні корисних копалин є також дотримання суб'єктами господарювання - надрокористувачами єдиного порядку списання запасів корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення з обліку гірничодобувного підприємства.

Відповідно до ст. 46 КУпН видобуті корисні копалини, запаси корисних копалин, які втратили промислове значення, а також втрачені у процесі видобування або не підтверджені під час наступних геологорозвідувальних робіт чи розробки родовища, підлягають списанню з обліку гірничодобувного підприємства в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України3. Цей порядок є обов'язковим для всіх інших підприємств, установ, організацій та громадян, які використовують надра або здійснюють проектування, будівництво, реконструкцію, експлуатацію, ліквідацію чи консервацію гірничодобувних об'єктів, у тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

____________
3 Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.95 N 58 // ЗП України, 1995 р., N 4, ст. 93;Офіційний вісник України, 1997 р., число 35, с. 84; 2004 р., N 25, ст. 1650.

До запасів корисних копалин, які підлягають обліку гірничодобувними підприємствами, належать балансові і позабалансові запаси твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та наявних у них компонентів, що пройшли експертизу та оцінку державної комісії по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ), а також запаси, виявлені під час подальшого проведення геологорозвідувальних робіт і розробки родовищ корисних копалин.

Списанню підлягають балансові і позабалансові запаси корисних копалин:

а) видобуті і призначені для споживання або переробки;

б) втрачені у процесі видобування:

- залишені в надрах у відбитому чи невідбитому стані;

- вилучені з надр і направлені в породні відвали;

- втрачені під час транспортування, навантажування, розвантажування;

- втрачені в місцях зберігання;

в) які втратили промислове значення:

- невідповідні нововстановленим кондиціям або коефіцієнтам вилучення (родовища нафтові, газові, нафтогазові, газоконденсатні, нафтогазоконденсатні, бітумні, мінеральних вод та лікувальних грязей);

- недоцільні для відпрацювання через гірничотехнічні і гірничо-геологічні умови;

г) які не підтвердилися під час подальшого проведення геологорозвідувальних робіт чи розробки родовища корисних копалин.

Списання балансових і позабалансових запасів корисних копалин або переведення балансових запасів у позабалансові під час проектування, будівництва, реконструкції гірничодобувного об'єкта чи ділянки цього об'єкта не допускається. У виняткових випадках, коли це обумовлено переглядом технології видобування (переробки) мінеральної сировини, зміною вимог державних чи галузевих стандартів і технічних вимог до якості сировини, таке списання або переведення балансових запасів у позабалансові допускається за рішенням ДКЗ з урахуванням висновків організації, що здійснювала розвідку родовища, гірничодобувного підприємства, для якого ведуться проектні роботи, і за погодженням з органом державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення), чи Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською радою народних депутатів (корисні копалини місцевого значення). Гірничодобувне підприємство провадить списання:

а) балансових запасів, видобутих з надр, - не рідше одного разу на рік на підставі даних облікової геолого-маркшейдерської документації;

б) балансових запасів, втрачених у процесі видобування,- не рідше одного разу на рік окремо для кожної виїмкової одиниці (блока, лави, уступу тощо). Запаси корисних копалин, залишені у ціликах загальношахтного призначення для запобігання обрушенню земної поверхні і для збереження наземних об'єктів, можуть бути віднесені до втрачених запасів тільки за погодженням з органом державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення) чи Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською радою (корисні копалини місцевого значення). Списання втрачених запасів корисних копалин провадиться за звітною формою, затвердженою Мінстатом;

в) балансових запасів, які не відповідають нововстановленим кондиціям або коефіцієнтам вилучення (родовища нафтові та ін.), - на підставі рішення ДКЗ;

балансових запасів, недоцільних для відпрацювання через гірничотехнічні чи гірничо-геологічні умови (підвищене газовиділення, викидонебезпечність, нестійкість бокових порід, обводнення тощо), - на підставі висновків спеціалізованих організацій або технічної експертизи, актів комісій із розслідування аварій, відповідних техніко-економічних обґрунтувань. Списання запасів з цієї причини провадиться за наявності позитивного висновку організації, що проводила розвідку родовища, і за погодженням з органом державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення) чи Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською радою (корисні копалини місцевого значення);

г) балансових і позабалансових запасів, які не підтвердилися під час подальшого проведення геологорозвідувальних робіт чи розробки родовища у межах гірничого відводу, - на підставі техніко-економічного обґрунтування. Списання з обліку запасів з цієї причини провадиться за погодженням з організацією, що здійснювала розвідку родовища, з органом державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення) чи Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською радою (корисні копалини місцевого значення);

д) балансових і позабалансових запасів, переданих іншому гірничодобувному підприємству, - за погодженням з органом державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення) чи Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською радою (корисні копалини місцевого значення).

Списання балансових запасів попутних корисних копалин чи окремих компонентів, які містяться в цих копалинах або в розкривних породах, через відсутність споживачів корисних копалин може провадитися гірничодобувним підприємством лише за погодженням з органом державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення) чи Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською радою (корисні копалини місцевого значення) на підставі позитивних висновків організації, зацікавленої у видобуванні корисних копалин чи їх компонентів. Списання запасів з цієї причини провадиться щорічно в обсязі фактичного їх відпрацювання.

Списання запасів корисних копалин провадиться за відповідним актом. Результати списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства доводяться ним до відома державного інформаційного геологічного фонду. Зняття запасів корисних копалин з державного балансу здійснюється Мінприроди після подання гірничодобувним підприємством документів про списання цих запасів.

Види погашених запасів корисних копалин визначаються платником на підставі висновків державної експертизи запасів корисних копалин відповідної ділянки надр, що виконана не раніше ніж за десять років до дати списання запасів корисних копалин з балансу гірничодобувного підприємства (ст. 263.4 ПКУ). Відповідно до Закону України від 04.11.99 N 1216-XIV "Про державну геологічну службу України"для проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр (Держгеонадра) діє Державна комісія України по запасах корисних копалин4.

____________
4 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 N 1689// Офіційний вісник України від 01.12.2000 - 2000 р., N 46, стор. 194, стаття 1997.

Метою державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин є:

• об'єктивна оцінка мінерально-сировинної бази країни на основі єдиних науково-методичних критеріїв;

• забезпечення достовірності оцінених запасів корисних копалин і відповідності їх якісних показників запланованим напрямам використання;

• створення умов для найповнішого, економічно раціонального й комплексного використання запасів родовищ корисних копалин з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища;

• проведення порівняльної оцінки кількісних та якісних показників запасів корисних копалин, їх географо-економічних, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання для визначення реальної промислової цінності;

• забезпечення дотримання єдиного підходу до визначення техніко-економічних та фінансових показників господарської діяльності, пов'язаної з видобуванням корисних копалин у межах конкретної ділянки надр;

• використання оцінок техніко-економічних та фінансових показників господарської діяльності для цілей інвестиційного планування та оподаткування.

Основними завданнями державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин є:

• оцінка достовірності запасів корисних копалин і наявних у них корисних компонентів на основі дослідження та аналізу матеріалів геологічного вивчення надр щодо закономірностей формування й розміщення покладів корисних копалин, їх речовинного складу й технологічних властивостей, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання;

• встановлення кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів родовищ з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин і наявних у них корисних компонентів;

• визначення кількості та якості запасів корисних копалин і компонентів, ступеня їх вивчення й підготовленості до промислового освоєння;

• оцінка промислового значення запасів корисних копалин і компонентів за умови їх найповнішого, економічно раціонального й комплексного вилучення та використання на основі сучасних промислових технологій;

• оцінка відповідності наявного в межах родовищ вмісту речовин, що негативно впливають на довкілля і здоров'я людей під час видобутку, переробки й використання корисних копалин, а також складування відходів виробництва, вимогам стандартів, нормативів, лімітів, санітарно-гігієнічних норм і правил, затверджених у встановленому порядку.

Залежно від ступеня підготовленості до промислового освоєння запасів корисних копалин державна експертиза може завершуватися: апробацією запасів корисних копалин попередньо розвіданих родовищ, підготовлених до проведення розвідувальних робіт; затвердженням запасів корисних копалин розвіданих родовищ, призначених для проектування й будівництва нових, продовження терміну роботи діючих гірничодобувних і переробних підприємств.

Державній експертизі та оцінці підлягають запаси корисних копалин усіх розвіданих родовищ, у тому числі техногенних, а також запаси корисних копалин, що додатково розвідані в процесі розроблення родовищ, та запаси, що залишаються в надрах у разі ліквідації гірничодобувного підприємства5.

____________
5 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 N 1512) // ЗП України, 1995 р., N 3, ст. 55;Офіційний вісник України, 1997 р., число 35, с. 84.

Підпункт 263.2.3 ПКУ містить виключення, за наявності яких певні види та обсяги видобутої з надр у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяги погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин не належать до об'єкта оподаткування. При цьому враховуються:

• особливості правового режиму видобування корисних копалин (абзаци "а", "б", "в" та "г");

• суб'єкт надрокористування (абзац "е");

• специфіка технологічного процесу видобування корисних копалин (абзаци "ґ", "д" та "є");

• визначальна умова - якщо використання корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них.

Передусім, не належать до об'єкта оподаткування не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів.

Для правильного розуміння цього виключення зі складу об'єкта оподаткування, передбаченого абзацом "а" підпункту 263.2.3 ПКУ, слід враховувати особливості правового режиму видобування землевласниками і землекористувачами корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод, а також новели гірничого законодавства, внесені Законом України від 22.12.2010 N 2849-VI "Про внесення зміни до статті 23 Кодексу України про надра щодо видобування підземних вод". Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Звертаємо увагу на те, що у абзац "а" підпункту 263.2.3 пункту 263.2 ст. 263 розділу XI ПКУ містить положення попередньої редакції ст. 23 КУпН про глибину розробки прісних підземних вод до 20 метрів, яке вилучено з Кодексу України про надра Законом України від 22.12.2010 N 2849-VI.

Не належать до об'єкта оподаткування платою за користування надрами видобуті (зібрані) мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них.

У загальному розумінні зразок - це пробний вибір, окремий предмет, річ з ряду однакових; предмет, за яким можна скласти уявлення про інші подібні предмети. Коментована норма вказує на спосіб отримання цих предметів: мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки мають бути видобуті або зібрані платником податку в процесі надрокористування.

Підпунктом 14.1.51 ПКУ добування визначається як сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини. Другий спосіб отримання зразків походить від терміна "збирання" (від "зібрати" - зосередити де-небудь, добуваючи, здобуваючи або розшукуючи; добувати - витягти з надр землі)6. За його допомогою вказується форма здійснення діяльності з вилучення корисного компонента надр - геологічних колекційних матеріалів, що полягає в поверхневих пошуках і відборі зразків гірських порід, руд, кристалів, мінералів, метеоритів, інших геологічних і палеонтологічних матеріалів. Помітимо, що при цьому вилучення таких матеріалів здійснюється без проведення робіт, пов'язаних з порушенням земної поверхні та цілісності надр.

____________
6 См.: Ожегов С. И. Словарь русского языка / [под ред. Н. Ю. Шведовой]. - М. Русский язык, 1987. - с. 604, 138.

Також важливо вказати, що зразки гірських порід, мінералів, кристалів, метеорити, окам'янілі фрагменти викопної флори і фауни, по-перше, повинні мати якості або особливі ознаки, які обумовлюють необхідність їхнього збереження, вивчення й публічного представлення. По-друге, ці предмети повинні мати властивості, які дають змогу об'єднати їх у колекцію - систематизоване зібрання однорідних предметів, що мають науковий, художній, історичний інтерес.

Чинним законодавством господарська діяльність зі збирання мінералогічних, палеонтологічних та інші геологічних колекційних матеріалів не врегульована. Передусім, цей вид користування надрами не передбачений ст. 14 КУпН. Згадка про нього відсутня й у пункті 5 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, який містить перелік видів користування надрами, на які надаються дозволи7.

____________
7 Постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 N 615 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" // Офіційний вісник України від 24.06.2011 - 2011 р., N 45, стор. 49, стаття 1832.

Разом з тим слід враховувати, що Класифікатор корисних копалин (пункт 3.7.3) визначає колекційне каміння як взірці мінералів, мінеральних агрегатів та гірських порід, які становлять науковий або навчальний інтерес, а також мають декоративно-художню цінність. В їхньому складі виділяють такі морфологічні типи: окремі кристали, друзи, кристалічні агрегати та кристали в гірській породі8. Позиція 35.005.000 "Каміння колекційне" Класифікатора ДК 008:2007 до колекційного каміння відносить каміння дорогоцінне, напівдорогоцінне, виробне, каміння органогенного походження, оптичне та п'єзооптичне, яке не відповідає кондиціям основного виду використання.

____________
8 Національний класифікатор України. Класифікатор корисних копалин (ККК) ДК 008:2007 (на заміну ДК 008-96. Чинний від 01.08.2008 р.). Прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 12.12.2007 N 357.

Окремі види палеонтологічних залишків, зокрема викопної флори, віднесені до корисних копалин. Наприклад, дерево скам'яніле належить до розряду виробної сировини і вважається корисною копалиною загальнодержавного значення9.

____________
9 Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.94 N 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" // ЗП України, 1995 р., N 2, ст. 42;Офіційний вісник України, 2005 р., N 33, ст. 1991.

Варто звернути увагу й на випадки виключення з об'єкта оподаткування платою за користування надрами корисних копалин, видобутих з надр при створенні, використанні, реконструкції геологічних об'єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них. Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною10.

____________
10 Закон України від 16.06.92 N 2456-XII "Про природно-заповідний фонд України" // Відомості Верховної Ради України, 1992, N 34, ст. 502.

У сфері користування надрами згідно із класифікацією територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони до його складу входять загальногеологічні, палеонтологічні, карстово-спелеологічні заказники та геологічні пам'ятки природи.

Слід окремо наголосити, що відповідно до ст. 16 Закону України від 16.06.92 N 2456-XII "Про природно-заповідний фонд України" на території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти, зокрема геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення грунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень.

Не включаються до об'єкта оподаткування також і дренажні та супутньо-пластові підземні води, які не враховуються в державному балансі запасів корисних копалин, що видобуваються при розробці родовищ корисних копалин або при будівництві та експлуатації підземних споруд, і використання яких не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, у тому числі від використання для власних технологічних потреб, за винятком обсягів, які використовуються для власних технологічних потреб, пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Стаття 1 Водного кодексу України містить легальні визначення термінів, які використані в абзаці "г" підпункту 263.2.3 ПКУ. Вода дренажна - це вода, яка профільтрувалася з певної території та відводиться за допомогою дренажної системи з метою пониження рівня грунтових вод; супутньо-пластова - вода, що піднімається на поверхню разом з нафтою і газом під час їх видобування.

Підприємства, установи і організації, які відкачують шахтні, кар'єрні та рудникові води для запобігання затоплення шахт, кар'єрів та рудників під час видобування корисних копалин, зобов'язані впроваджувати ефективні технології, що забезпечують зниження рівня їх мінералізації перед скиданням у водні об'єкти, а підприємства, установи та організації, що добувають нафту і газ, повертають супутньо-пластові води нафтогазових родовищ до підземних горизонтів. Умови скидання цих вод у водні об'єкти та повернення до підземних горизонтів супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ встановлюються органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів (ст. 72 ВКУ).

Умови скидання дренажних вод у водні об'єкти визначені ст. 73 ВКУ. Підприємства, установи і організації, які експлуатують дренажні системи для ліквідації підтоплення, заболочення чи вторинного засолення зрошуваних земель, зобов'язані впроваджувати ефективні технології для зниження рівня природного і техногенного забруднення дренажних вод перед скиданням їх у водні об'єкти. Умови скидання цих вод у водні об'єкти встановлюються державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 75 ВКУ, встановлюючи порядок захоронення забруднюючих речовин, відходів виробництва, стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти та повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів, встановлює, що створення полігонів для захоронення у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод, забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва та стічних вод, включаючи мінералізовані шахтні та термальні води, що утворюються на основі природних вод і не піддаються очищенню існуючими методами, допускається у виняткових випадках після проведення спеціальних досліджень з дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, за проектами, погодженими із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань охорони здоров'я, з питань нагляду за охороною праці та відповідною місцевою радою. Повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів здійснюється за технологічними проектами, погодженими з відповідними органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і з питань охорони здоров'я.

Однією з умов екологічно сталого надрокористування є удосконалення законодавчого врегулювання порядку використання відвалів видобутку і відходів збагачення та переробки мінеральної сировини як техногенних родовищ корисних копалин. Не випадково законодавець у абзаці "ґ" коментованої норми зробив виключення для видобутих корисних копалин, які без набуття та/або збереження платником права власності на такі корисні копалини відповідно до затвердженого в установленому законодавством порядку технологічного проекту розробки запасів корисних копалин відповідної ділянки надр спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища. Відповідно до ст. 5 КУпН техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини. Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр. Державний фонд родовищ корисних копалин формується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр. Система обліку об'єктів державного фонду включає інформацію державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин та державного балансу запасів корисних копалин, а також державну та галузеву звітність підприємств і організацій, що ведуть розвідку родовищ, у тому числі і техногенних, видобуток та здійснюють збагачення корисних копалин11.

____________
11 Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.95 N 75 "Про затвердження Порядку державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин" // ЗП України, 1995 р., N 4, ст. 99;1996 р., N 5, ст. 154;Офіційний вісник України, 1997 р., число 35, с. 84; 2000 р., N 40, ст. 1687;2004 р., N 25, ст. 1650, N 51, ст. 3345.

З урахуванням особливостей технології видобування корисних копалин не входить до об'єкта оподаткування обсяг природного газу, визнаного рециркулюючим, який визначається платником за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин із дотриманням самостійно затверджених платником відповідно до вимог ліцензійних умов схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу. У глосарії ПКУ рециркулюючий газ визначено як природний газ, який повернуто (закачано) в один або декілька нафтогазоносних покладів такого родовища (свердловини) для підтримання в них необхідних пластового тиску або пластової енергії відповідно до затверджених в установленому законодавством порядку центральним органом виконавчої влади в галузі нафтогазовидобування проекту промислової або дослідно-промислової розробки родовища (покладу), а також до комплексного проекту його облаштування. Джерелом походження рециркулюючого газу може бути природний газ: видобутий надрокористувачем із наданої йому в користування ділянки нафтогазоносних надр, для якої відповідним проектом передбачено повернення такого газу в надра; видобутий на іншій, ніж зазначена вище, ділянці надр, що контролюється надрокористувачем та переданий (із внесенням відповідної рентної плати) ним для використання на такому родовищі; придбаний надрокористувачем у третіх осіб для використання на такому родовищі (ст. 14.1.216 ПКУ).

Не визнаються об'єктом оподаткування плати за користування надрами обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами, в частині обсягів, що використовуються для лікування на їх території. В коментованій нормі виключення поширюється на окремих суб'єктів надрокористування - державні дитячі спеціалізовані санаторно-курортні заклади. У правовому значенні цей термін вживається в ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.92 N 2801-XII, де серед закладів охорони здоров'я, що забезпечують безпосередню охорону здоров'я населення, називаються санаторно-курортні заклади. Згідно з правилами цієї статті заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності та приватними особами за наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців; порядок і умови створення закладів охорони здоров'я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної та фармацевтичної практики визначаються актами законодавства України.

Законом України від 05.10.2000 N 2026-III "Про курорти", яким визначено правові, організаційні, економічні та соціальні засади розвитку курортів в Україні, передбачено, що організація обслуговування на курортах здійснюється санаторно-курортними закладами різних форм власності (ч. 1 ст. 21). Відповідно до положень ст. 22 зазначеного Закону санаторно-курортні заклади - це заклади охорони здоров'я, що розташовані на територіях курортів і забезпечують надання громадянам послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру з використанням природних лікувальних ресурсів; перелік видів санаторно-курортних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади з охорони здоров'я; типове положення про санаторно-курортний заклад затверджується Кабінетом Міністрів України. На виконання положень ст. 22 Закону постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 N 805 затверджене Загальне положення про санаторно-курортний заклад, в якому останній визначається як заклад охорони здоров'я, що забезпечує надання громадянам послуг лікувального, профілактичного і реабілітаційного характеру з використанням природних лікувальних ресурсів курортів та із застосуванням фізіотерапевтичних методів, дієтотерапії, лікувальної фізкультури й інших методів санаторно-курортного лікування (п. 1). Згідно з п. 2 зазначеного положення перелік видів санаторно-курортних закладів затверджується Міністерством охорони здоров'я України.

Тут також варто вказати на існуючу колізію, що утворилася між ПКУ та Законом України "Про курорти". У ст. 18 цього Закону, присвяченій платі за спеціальне використання природних лікувальних ресурсів, зазначається, що спеціальне використання природних лікувальних ресурсів здійснюється за плату відповідно до Кодексу України про надра. Нормативи плати за користування природними лікувальними ресурсами та порядок її справляння встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Нарешті, не належать до об'єкта оподаткування обсяги запасів корисних копалин, що згідно із затвердженими в установленому законодавством порядку технічними проектами (планами) їх розробки залишені у звітному (податковому) періоді в охоронних і бар'єрних ціликах (між шахтами), у тому числі у ціликах загальношахтного призначення, для запобігання обрушенню земної поверхні, прориву води у гірничі виробки та збереження наземних або підземних об'єктів.

Стаття 26 Гірничого закону України визначає, що технічні та організаційні заходи щодо запобігання аваріям і катастрофам здійснюються на стадіях геолого-розвідувальних і науково-дослідних робіт, проектування, будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, експлуатації, ліквідації або консервації гірничих підприємств із забезпеченням. Відвернення обвалення порід і завалів діючих гірничих виробок забезпечується використанням спеціальних способів проведення гірничих робіт, кріплення, підтримання в належному стані та охороною гірничих виробок. Поряд з цим, з метою запобігання шкідливому впливу гірничих робіт ст. 35 Гірничого закону України встановлює, що проектами гірничих підприємств передбачаються заходи щодо запобігання шкідливому впливу гірничих робіт на життя та здоров'я населення, довкілля та природні ресурси, які здійснюються власником (керівником) гірничого підприємства відповідно до законодавства.

Одним із таких засобів є спорудження охоронних і бар'єрних ціликів - порівняно невеликих масивів корисної копалини, які залишаються непорушними при підземній розробці її родовища.

Нагадаємо, що обсяг погашених запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування, за винятком передбачених технічними проектами втрат корисних копалин в охоронних, бар'єрних ціликах та поблизу неякісно затампонованих свердловин, за умови погодження їх обсягів з органами державного гірничого нагляду.

За результатами проведених робіт з дорозвідки і експлуатаційної розвідки родовищ (ділянок) корисних копалин, які розробляються, здійснюється переведення попередньо розвіданих запасів у розвідані, підрахунок і облік додатково виявлених запасів. Умовно балансові та позабалансові запаси, що залучаються до розробки, переводяться до балансових. Розкриті, підготовлені і готові до видобутку, а також наявні в охоронних ціликах гірничо-капітальних і гірничо-підготовчих виробок запаси корисних копалин підраховуються і обліковуються окремо згідно з їх промисловим значенням, ступенем геологічного та техніко-економічного вивчення12.

____________
12 Постанова Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 432 "Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр" // Офіційний вісник України - 1997 р., N 19, стор. 104.

Варто звернути увагу, що відповідно до пункту 263.3 ПКУ під час формування об'єкта оподаткування види видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначаються платником відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.

Тут необхідно уточнити, що під кодифікацією товарів та послуг слід розуміти державну систему класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, складовою якої є Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-97, затверджений і введений в дію наказом Держстандарту України від 30.12.97 N 822.

Пункт 263.5 коментованої статті визначає базу оподаткування, яка за правилами ст. 23 ПКУ є одним із елементів податку. Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини). Слід зазначити, що на платників податку, що розглядається, покладено обов'язок ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку витрат та доходів у розрізі: кожного виду мінеральної сировини та кожного об'єкта надр, тому і вартість обсягу видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини) має відповідно обчислюватися для кожного виду мінеральної сировини та кожного об'єкта надр. При обрахунку плати за користування надрами використовують як абсолютні (виражені у грошових одиницях) так і відносні (виражені у відсотках) ставки відповідно до пунктів 1 та 2 ст. 28 ПКУ. Для корисних копалин, для яких застосовуються абсолютні ставки, база оподаткування дорівнює об'єктові оподаткування.

Пункт 263.6 коментованої статті регулює порядок визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної сировини). Вартість видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин (готової продукції) може обчислюватись платником:

- за фактичними цінами реалізації видобутих корисних копалин;

- за розрахунковою вартістю видобутих корисних копалин.

При цьому має застосовуватися для подальших розрахунків розміру плати за користування надрами для видобування корисних копалин та величина, яка при розрахунку є більшою. Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період, зменшується на суму витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

Під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються: а) сума нарахованої амортизації, крім суми нарахованої амортизації на основні фонди і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов'язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); б) сума амортизації витрат, пов'язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Амортизація витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин, регулюється ст. 148 ПКУ. Будь-які витрати на розвідку/дорозвідку, облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин включаються до окремого об'єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), та підлягають амортизації.

До витрат, що включаються до окремого об'єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин платника податку, належать:

- витрати на придбання геологічної інформації, що є в розпорядженні інших юридичних осіб;

- витрати на попередню розвідку родовищ (запасів) корисних копалин, проведену за рахунок власних коштів підприємств, що включає проектні роботи, пошуково-розвідувальні, бурові та гірничі роботи, геофізичні, геохімічні та інші дослідження в межах визначеної ділянки (території);

- витрати на детальну розвідку родовищ (запасів), проведену за рахунок власних коштів підприємств, що включає проектування, облаштування родовищ (з будівництвом селища тощо), бурові та гірничо-прохідницькі роботи, геофізичні та інші дослідження, комплекс випробувальних робіт, технологічні дослідження тощо;

- витрати, пов'язані з державною експертизою та оцінкою запасів корисних копалин;

- витрати на розроблення техніко-економічних обґрунтувань, бізнес-планів, угод (контрактів), концесійних договорів на користування надрами тощо;

- витрати на проектування розробки родовищ (запасів) корисних копалин;

- витрати на дорозвідку родовищ (запасів) корисних копалин, що здійснюється підприємством після завершення детальної розвідки паралельно з експлуатаційними роботами в межах гірничого відводу і які супроводжуються нарощуванням запасів корисних копалин чи переведенням запасів у більш високі категорії розвіданості (включаючи виконання бурових, гірничопрохідницьких робіт тощо).

До складу зазначеної групи не включаються такі витрати, пов'язані з розвідкою/дорозвідкою та облаштуванням будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин:

- будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами з ведення господарської діяльності (в тому числі витрати на реєстрацію, оформлення гірничого відводу тощо);

- витрати на геологорозвідувальні роботи, виконані та профінансовані (як у минулому, так і поточному періоді) за рахунок державного бюджету;

- витрати на розвідку/дорозвідку запасів (родовищ) корисних копалин, що виконувалась за рахунок підприємства і не привела до відкриття та нарощування додаткових обсягів балансових запасів чи до підвищення ступеня їх розвіданості (категорійності), у тому числі якщо відповідні роботи були припинені з огляду на їх економічну недоцільність;

- витрати видобувних підприємств на експлуатаційну розвідку з метою уточнення контурів покладів корисних копалин, їх якості та гірничо-технічних умов розробки (без нарощування запасів корисних копалин і зміни їх категорійності за ступенем промислової розвіданості);

- витрати на утримання основних засобів (у тому числі геологорозвідувальних підрозділів, організацій), що перебувають в стані консервації.

Облік балансової вартості витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин, ведеться за кожним окремим родовищем (кар'єром, шахтою, свердловиною). Порядок такого обліку встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в нафтогазовому комплексі за погодженням з Міністерством фінансів України.

При веденні обліку балансової вартості витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин, надрокористувачеві слід керуватися Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92. Пунктом 29 вказаного Положення передбачено, що нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Одночасно нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Згідно з вказаним пунктом місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12.

Сума амортизаційних відрахувань за звітний період об'єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин (за винятком свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ), розраховується за формулою:

С(а) = Б(а) х О(а) : О(з),

де С(а) - сума амортизаційних відрахувань за звітний період;

Б(а) - балансова вартість об'єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин на початок звітного періоду, яка дорівнює балансовій вартості об'єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин на початок періоду, що передує звітному, збільшеній на суму витрат на розвідку/дорозвідку та облаштування запасів (родовищ) корисних копалин, понесених протягом попереднього періоду;

О(а) - обсяг (у натуральних величинах) корисних копалин, фактично видобутих протягом звітного періоду;

О(з) - загальний розрахунковий обсяг (у натуральних величинах) видобутку корисних копалин на відповідному родовищі, який визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України13.

____________
13 Методика визначення загального розрахункового обсягу видобутку корисних копалин. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.97 N 1099 // Офіційний вісник України від 24.10.97 - 1997 р., N 41, стор. 41.

Згідно з цією методикою загальний розрахунковий обсяг видобутку корисних копалин на відповідному родовищі у натуральних величинах (O(3) визначається за формулою:

O(3) =

3(r) х (1 - u)
1 - p

,

 

де 3(r) - геологічні запаси корисних копалин, затверджені Державною комісією України по запасах корисних копалин (ДКЗ України); u - коефіцієнт втрати корисних копалин у процесі видобутку; p - коефіцієнт видобутку некондиційних руд і пустих порід (для нафти і газу цей коефіцієнт дорівнює нулю). Коефіцієнти "u" і "p" визначаються для кожного родовища і повинні бути науково обґрунтованими. Наукове обґрунтування коефіцієнтів проводиться у проекті на розробку родовища чи під час затвердження запасів ДКЗ України.

Загальний розрахунковий обсяг видобутку корисних копалин дорівнює фактично промисловим (для нафти і газу - початковим видобувним) запасам родовища, обґрунтованим у проекті на його розробку чи під час затвердження запасів ДКЗ України. У разі розробки декількох видів корисних копалин на одному родовищі одним користувачем надр загальний розрахунковий обсяг видобутку розраховується тільки на основний вид корисних копалин. У разі розробки декількох видів корисних копалин на одному родовищі різними користувачами надр загальний розрахунковий обсяг видобутку розраховується для кожного користувача надр на його основну корисну копалину.

Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну переоцінку балансової вартості об'єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин на коефіцієнт індексації, який нараховується за формулою:

Ki = [I(а - 1) - 10] : 100,

де I - індекс інфляції, за результатами якої проводиться (a - 1) індексація. Якщо значення K не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Норми амортизації для свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, встановлюються у відсотках до їх первісної вартості в такому розмірі (в розрахунку на рік):

1-й рік експлуатації

-10 відсотків,

2-й рік експлуатації

-18 відсотків,

3-й рік експлуатації

-14 відсотків,

4-й рік експлуатації

-12 відсотків,

5-й рік експлуатації

-9 відсотків,

6-й рік експлуатації

-7 відсотків,

7-й рік експлуатації

-7 відсотків,

8-й рік експлуатації

-7 відсотків,

9-й рік експлуатації

-7 відсотків,

10-й рік експлуатації

-6 відсотків,

11-й рік експлуатації

-3 відсотки

 

Платники податку мають право протягом звітного податкового року включити до витрат будь-які витрати, пов'язані з проведенням реконструкції, модернізації та іншим поліпшенням свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, у сумі, що не перевищує 10 відсотків первісної вартості окремої свердловини.

Витрати, що перевищують зазначену суму, включаються до складу відповідної групи основних засобів як окремий об'єкт свердловини, що амортизується за нормами, визначеними цим пунктом.

У разі якщо діяльність, пов'язана з розвідкою/дорозвідкою запасів (родовищ) корисних копалин, не привела до їх відкриття або платником податку було прийнято рішення щодо недоцільності проведення подальшої розвідки чи розробки таких запасів (родовищ) у зв'язку з їх економічною недоцільністю, дозволяється віднести витрати з такої розвідки/дорозвідки чи розробки до складу витрат виробництва звітного податкового періоду такого платника податку за виключенням витрат, що були раніше віднесені до складу витрат відповідно до пункту 138.10 ПКУ. При цьому балансова вартість такої групи витрат, пов'язана з видобутком корисних копалин, прирівнюється до нуля.

У коментованому підпункті 263.6.6 ПКУ під субвенцією слід розуміти певну суму коштів, що видається з бюджету з чітко обумовленим цільовим призначенням як допомога на певні програми і заходи. Розміри та умови надання і використання субвенцій з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів затверджуються законом про держбюджет на поточний рік, а також відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Даним пунктом визначено, що державні субвенції для гірничодобувних підприємств не враховуються при розрахунку вартості видобутої корисної копалини.

Пунктом 263.7 коментованої статті регламентується порядок обчислення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, який встановлюється залежно від ставок, визначених пунктом 263.9 ПКУ. Ці ставки встановлюються у відносних показниках (відсотках) або у вартісному (грошовому) еквіваленті (абсолютних ставках). Залежно від цього розрахунок податкових зобов'язань з плати за користування надрами здійснюється за наведеними у коментованій статті формулами.

Пунктом 263.8 коментованої статті встановлюється порядок визначення обсягу (кількості) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та обсягу (кількості) погашених запасів корисних копалин. Слід обов'язково враховувати, що цей порядок побудовано на вимогах пункту 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до державного фонду родовищ корисних копалин, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 31.07.2007 N 107/370, які втратили чинність14.

____________
14 Детальніше про це див. коментар до ст. 257 ПКУ.

Пунктом 263.9 коментованої статті встановлені ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожному з видів, які подані у вигляді таблиці. Корисні копали в даному підпункті вказані згідно з Переліком корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.94 N 827. При обрахунку плати використовуються абсолютні (виражені у грошовому еквіваленті) і відносні (виражені у відсотках) ставки, які встановлено відповідно до маси (тонн) або об'єму (куб. метрів) та диференційовано залежно від виду корисної копалини.

Пункт 263.10 коментованої статті встановлює коригуючі коефіцієнти. В переважній більшості це зменшуючи коефіцієнти, які застосовується при видобуванні певного виду корисної копалини (мінеральної сировини), належності її до певного виду запасів або умов видобування.

За промисловим значенням запаси корисних копалин поділяються на три групи:

• балансові - запаси корисних копалин ділянки надр, для яких на момент проведення геолого-економічної оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками та/або матеріалами фінансової звітності доведено, що коефіцієнт рентабельності продукції гірничодобувного підприємства (розрахунковий та/або фактичний) є достатнім для економічно ефективного видобування корисних копалин на такій ділянці надр;

• умовно балансові - запаси, ефективність видобутку і використання яких на момент оцінки не може бути однозначно визначена, а також запаси, що відповідають вимогам до балансових запасів, але з різних причин не можуть бути використані на момент оцінки;

• позабалансові - запаси корисних копалин з ділянки надр, для яких на момент проведення геолого-економічної оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками та/або матеріалами фінансової звітності доведено, що коефіцієнт рентабельності продукції (мінеральної сировини) гірничодобувного підприємства (розрахунковий та/або фактичний) мав рівень, недостатній для економічно ефективного видобування корисних копалин на такій ділянці надр.

Серед балансових запасів за умовами видобутку і використання виділяються видобувні і дотаційні за такими критеріями:

• для видобувних запасів - рентабельність виробничої діяльності гірничодобувного підприємства (промислу), що проектується, визначена ДКЗ, перевищує ставку рефінансування Національного банку за умови раціонального використання технічних засобів і технологій та дотримання вимог щодо охорони надр і навколишнього природного середовища;

• для дотаційних запасів - ефективність видобутку і використання корисних копалин гірничодобувним підприємством (промислом), що проектується, визначена ДКЗ, можлива тільки за умови надання користувачу надр податкових пільг, субсидій, дотацій або інших видів підтримки за рахунок державного чи місцевого бюджетів. Дотаційні запаси родовищ корисних копалин обліковуються у державному балансі корисних копалин окремо із зазначенням конкретних користувачів надр15.

____________
15 Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр. Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 432 // Офіційний вісник України - 1997 р., N 19, стор. 104.

Відповідно до ст. 5 КУпН техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини. Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр. Державний фонд родовищ корисних копалин формується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Слід зазначити, що видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов'язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок) має специфічний правовий режим. Відповідно до пункту 7 ст. 14 Водного кодексу України та Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 557, дозволи на видобування піску і гравію видаються територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства (Державного агентства водних ресурсів України) за погодженням з територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища (Міністерства екології та природних ресурсів України)16.

____________
16 Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 N 526 "Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" // Офіційний вісник України від 09.06.2009 - 2009 р., N 40, стор. 31, стаття 1350.

У дозволі зазначаються:

• найменування органу, що видав дозвіл;

• види і місце проведення робіт;

• найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - суб'єкта господарювання, якій видається дозвіл;

• ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів;

• місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи;

• особливі умови та правила проведення робіт;

• дата прийняття та номер рішення органу про видачу дозволу;

• строк дії дозволу;

• відомості про продовження строку дії дозволу;

• дата видачі дозволу.

Дозвіл підписується керівником органу, що його видав, і скріплюється печаткою17.

____________
17 Порядок видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 557 // Офіційний вісник України від 29.07.2005 - 2005 р., N 28, стор. 42, стаття 1631.

Форма дозволу та зразок заяви на його отримання затверджуються Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, Мінприроди та Держводгоспом18.

____________
18 Наказ Державного комітету України по водному господарству, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.10.2007 N 199/517 "Про затвердження форми дозволу на проведення робіт (крім будівельних) на землях водного фонду та зразка заяви на його отримання" // Офіційний вісник України від 17.12.2007 - 2007 р., N 93, стор. 92, стаття 3420.

Пункт 263.11 коментованої статті регламентує порядок подання податкового розрахунку - документа, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Розрахунок плати за користування надрами для видобування корисних копалин за встановленою формою подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу за місцезнаходженням родовища корисних копалин, що експлуатується для видобування корисних копалин. Якщо ділянка надр, з якої видобуто корисні копалини, розташована в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України, то розрахунок плати за користування надрами для видобування корисних копалин подається за місцезнаходженням органу державної податкової служби, в якому на обліку перебуває даний платник.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за користування надрами визначено календарний квартал.

У випадках, коли платник зареєстрований в органі державної податкової служби іншого району, ніж район дислокації родовища чи ділянки надр, він має надіслати копію розрахунку до податкового органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Надання такої копії розрахунку здійснюється протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Податковий розрахунок платник зобов'язаний подавати за результатами календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому отриманий дозвіл Держгірпромнагляду на початок (продовження) робіт з підвищеною небезпекою або експлуатації об'єкта19.

____________
19 Див.: Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України. Затверджено Указом Президента України від 06.04.2011 N 408/2011 // Офіційний вісник України від 26.04.2011 - 2011 р., N 29, стор. 169, стаття 1241, а також наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26.01.2005 N 15 "Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою" // Офіційний вісник України від 11.03.2005 - 2005 р., N 8, стор. 188, стаття 455.

Форма податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин відповідно до пункту 46.5 статті 46 розділу II, підпункту 263.11.1 пункту 263.11 статті 263 та підпункту 264.5.1 пункту 264.5 статті 264 розділу XI Податкового кодексу України, статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року N 1013. Цим же наказом затверджені розрахунок податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у частині корисних копалин, для яких затверджено ставки в абсолютних значеннях) (додаток 1); розрахунок податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у частині корисних копалин, для яких затверджено ставки у відносних показниках) (додаток 2) та перелік категорій запасів корисних копалин ділянок надр, що визначають об'єкт оподаткування платою за користування надрами для видобування корисних копалин (додаток 3).

Пункт 263.12 коментованої статті встановлює порядок і строки сплати податкових зобов'язань. Зокрема, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, яку він зазначив у розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, або за місцезнаходженням органу державної податкової служби, в якому на обліку перебуває даний платник, якщо ділянка надр, з якої видобуто корисні копалини, розташована в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Контроль та відповідальність платників регламентується пунктом 263.13 коментованої статті. Контроль полягає у спостереженні уповноважених державних органів за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету та відповідальність платників плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків покладається на платника плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Органи державної податкової служби України зобов'язані здійснювати контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету.

Податкові органи для забезпечення здійснення належного контролю за правильністю обчислення платником суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин у частині визначення обсягу (кількості) видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів, вправі у встановленому законодавством порядку залучати органи державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду.

За правилами ст. 61 КУпН державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр та його органами на місцях (Держгеонадра)20. Державний нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України та її органами на місцях.

____________
20 Указ Президента України від 06.04.2011 N 391/2011 "Про Положення про державну службу геології та надр України" // Офіційний вісник України від 26.04.2011 - 2011 р., N 29, стор. 75, стаття 1228.

Центральний орган державної податкової служби України наділений правом порушити перед відповідним спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади питання зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу за умови, якщо протягом шести місяців відбувається невнесення, несвоєчасне внесення платником сум податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин або невиконання платником податкових зобов'язань з цієї плати. Якщо в період невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за виключенням випадків донарахувань та штрафних санкцій за результатами перевірок контролюючих органів) протягом шести місяців, а також на період зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу у платника податку виникає отриманий (нарахований) дохід, органи державної податкової служби зобов'язані порушити перед відповідним спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади питання щодо його вилучення, незалежно від того, ким був нарахований такий дохід: платником чи відповідним контролюючим органом.

Протягом місяця після прийняття відповідного рішення органи державного гірничого нагляду зобов'язані надіслати органу державної податкової служби, у якому перебуває на обліку платник, який буде здійснювати видобуток корисних копалин або геологічне вивчення, повідомлення про надання такому платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки.

Протягом місяця після прийняття відповідного рішення спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр (Держгеонадра)21 зобов'язаний надіслати органу державної податкової служби, у якому перебуває на обліку платник, який буде здійснювати видобуток корисних копалин або геологічне вивчення, повідомлення про надання такому платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки копію затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції з конкретизацією порядку визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

____________
21 Указ Президента України від 06.04.2011 N 391/2011 "Про Положення про державну службу геології та надр України" // Офіційний вісник України від 26.04.2011 - 2011 р., N 29, стор. 75, стаття 1228.