Мы ВКонтакте

Стаття 287. Строк сплати плати за землю

287.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

287.2. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

287.3. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

287.4. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

287.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

287.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

287.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1, 276.4 статті 276, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

287.8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

 

 

Коментар:

 

З одного боку, пункт 287.1 ст. 287 ПКУ передбачає, що земельний податок сплачується дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою".Звідси логічно випливає, що якщо право власності або користування земельної ділянкою відсутнє (не виникло), то податок сплачуватися не повинен.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ). Враховуючи, що на даний час через відсутність механізму реалізації ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та враховуючи положення п. 2 розд. II ЗУ N 1878 від 11.02.2010, реєстрація прав на земельну ділянку відповідно до цього Закону не здійснюється. П. 3 розд. II ЗУ від 05.03.2009 N 1066-VI (яким ст. 125 ЗКУ викладена у чинній редакції) передбачає, що "[д]о створення єдиної системи органів реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень ... право власності або право користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації земельної ділянки". Щодо державної реєстрації земельних ділянок див. також ст. 202 ЗКУ.

З іншого боку, у п. 286.1 ст. 286 ПКУ передбачається нарахування земельного податку суб'єктам права спільної власності на будівлю пропорційно їх часткам, абстрагуючись, таким чином, від питання про наявність права на земельну ділянку. Застосування цього підходу призводить до висновку, що якщо, наприклад, будівля перебуває у чиїйсь власності - власник має сплачувати всю суму податку з відповідної ділянки.

Постає питання: яку з норм ПКУ (п. 287.1 чи п. 286.1) слід застосовувати, і чи вірною слід вважати практику стягнення земельного податку за фактичне використання земельних ділянок власниками будівель і споруд? На наш погляд, слід виходити із того, що на даний час право на земельну ділянку переходить "автоматично" безпосередньо в силу закону (ст. 120 ЗКУ) незалежно від його оформлення.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) відповідно до ст. 120 ЗКУ переходить право на земельну ділянку. При цьому при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (реєстрації права на нерухомість, про яку йдеться в п. 287.6),право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без "оформлення" припинення права будь-якими актами та документами. Варто наголосити, що ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається.

Тобто в усіх випадках переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає в набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об'єкти. Подальша "реєстрація земельної ділянки" (ст. 202 ЗКУ) та права на земельну ділянку (ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") повинні бути здійснені з метою запобігання спорам та створення можливості для наступного відчуження земельної ділянки за договором.

Пункт 287.7 передбачає необхідність врахування при розрахунку сум земельного податку факту надання земельної ділянки (будівлі на ній) в оренду з дати укладення договору оренди. Варто зауважити, що відповідно до ст. 18 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, і саме з цього моменту він вважається укладеним (ч. 3 ст. 640 ЦКУ).

Пункт 287.8 коментованої статті зобов'язує власників нежилих приміщень сплачувати податок пропорційно "площі під такими приміщеннями ...". Фактично йдеться про те, що власники таких приміщень є співвласниками відповідних будівель, а тому несуть обов'язок сплати земельного податку пропорційно частці у спільній частковій власності на відповідну будівлю.