Мы ВКонтакте

Стаття 330. Об'єкт оподаткування збором

330.1. Об'єктом оподаткування збором є:

330.1.1. деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;

330.1.2. деревина, заготовлена під час проведення заходів:

а) щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);

б) з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;

330.1.3. другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

330.1.4. побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

330.1.5. використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

 

 

Коментар:

 

Коментована стаття визначає об'єкти оподаткування збором за спеціальне використання лісових ресурсів.

Підпунктом 330.1.1 таким об'єктом визнана деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування, тобто в експлуатаційних цілях. Заготівля деревини під час проведення рубок головного користування здійснюється відповідно до ст. 70 ЛКУ, Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2007 N 761, а також Правил рубок головного користування, затверджених наказом Держкомлісгоспу від 23.12.2009 N 364, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.01.2010 за N 85/17380. Цими актами, зокрема, встановлено, що рубки головного користування проводяться в: експлуатаційних лісах; захисних лісах, що прилягають до смуг відведення діючих і тих, які будуються, залізниць, автомобільних доріг державного значення, вздовж берегів річок, навколо озер, водойм та інших водних об'єктів, а також захисних лісах, що є байрачними або площа яких становить до 100 гектарів, або які розташовані серед безлісної місцевості; рекреаційно-оздоровчих лісах, розташованих у межах третьої зони округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій і курортів та в лісогосподарській частині лісів зелених зон; лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення в межах господарської зони національних природних і регіональних ландшафтних парків, а також заказниках.

На особливо захисних лісових ділянках (крім узлісь уздовж межі з безлісною місцевістю) проведення рубки головного користування забороняється.

Лісове законодавство України передбачає різні системи рубок, вибір яких залежить від категорії лісів, лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід, типу лісу, складу і вікової структури деревостанів, наявності та стану підросту господарсько цінних порід, ступеня стійкості ґрунтів проти ерозії, стрімкості схилів та інших особливостей. Це рубки: вибіркові - під час яких періодично вирубується частина дерев, що є перестійними і стиглими, а лісова ділянка залишається постійно вкритою лісовою рослинністю; поступові - під час яких передбачається видалення деревостану за кілька прийомів; суцільні - рубки, під час яких весь деревостан вирубується повністю, за винятком насінників, життєздатного підросту і молодняку, цінних і рідкісних видів дерев та чагарників, що підлягають збереженню; комбіновані - несуцільні рубки, під час яких поєднуються елементи різних систем поступових і вибіркових рубок. Під час заготівлі деревини не дозволяється вирубування та пошкодження дерев і чагарників, занесених до Червоної книги України, насінників, плюсових та інших дерев, що мають виняткове значення для збереження біорізноманіття (ч. 5 ст. 70 ЛКУ, п. 1.3 Правил рубок головного користування).

Підпункт 330.1.2 в якості об'єкта оподаткування, зокрема, визначає деревину, заготовлену під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення та посилення захисних властивостей. На відміну від заготівлі деревини в експлуатаційних цілях, цей вид рубок має природоохоронну, санітарно-оздоровчу, естетичну, лісовідновну спрямованість. Відповідно до ст. 84 ЛКУ обов'язок щодо здійснення заходів поліпшення якісного складу лісів покладається на власників лісів та постійних лісокористувачів. Ці заходи включають: рубки догляду за лісом, санітарні рубки, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів тощо. Детально вимоги до рубок та інших лісогосподарських заходів, пов'язаних з поліпшенням якісного складу лісів, підвищенням стійкості та продуктивності деревостанів, передбачені Правилами поліпшення якісного складу лісів, затвердженими постановою КМУ від 12.05.2007 N 724 (Правила N 724). А оскільки відповідні заходи в широкому розумінні є складовою лісовідтворення, то на них поширюються й вимоги Правил відтворення лісів, затверджених постановою КМУ від 01.03.2007 N 303 (Правила N 303).

Так, відповідно до Правил N 724 до заходів поліпшення якісного стану лісів належать такі види рубок: а) рубки догляду (освітлення, прочищення, проріджування, прохідна рубка) - періодичне вирубування дерев, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне (п. 7); б) санітарні рубки - вирубування дерев, спрямоване на оздоровлення та посилення біологічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню (п. 19); в) лісовідновні рубки - комплексні рубки, які поєднують елементи рубок головного користування та рубок догляду для поновлення захисних, водоохоронних та інших корисних властивостей лісів, збереження біорізноманіття, підтримання і формування складної породної, ярусної і вікової структури деревостанів (п. 25); г) рубки переформування - комплексні рубки, спрямовані на поступове перетворення одновікових чистих у різновікові мішані багатоярусні лісові насадження (п. 30); д) рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів (реконструктивні рубки) - вирубки дерев, що проводяться з метою заміни малоцінних і похідних молодняків на цільові та поєднуються із здійсненням заходів, пов'язаних з штучним відновленням лісів (п. 38); е) ландшафтні рубки - вирубки дерев, що проводяться з метою формування лісопаркових ландшафтів і підвищення їх естетичної, оздоровчої цінності та стійкості в рекреаційно-оздоровчих лісах, лісах, що мають історико-культурне призначення, а також у рекреаційних зонах національних природних та регіональних парків (п. 40).

Підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами.

Ще одним об'єктом оподаткування, визначеним підпунктом 330.1.2, є деревина, заготовлена під час проведення заходів з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо. Йдеться про стягнення збору за здійснення рубок, не пов'язаних з веденням лісового господарства, а таких, що мають іншу (господарську) цільову спрямованість. Відповідно до ст. 70 ЛКУ на цей вид рубок поширюються загальні вимоги, встановлені для заготівлі деревини, а саме: не дозволяється: вирубування та пошкодження цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України; насінників і плюсових дерев. У виняткових випадках вирубування насінників і плюсових дерев може бути здійснене з дозволу органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, а в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду - в установленому порядку з дозволу органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Вирубування дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, здійснюється в установленому порядку лише з дозволу центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Підпункт 330.1.3 відносить до об'єктів оподаткування збором за спеціальне використання лісових ресурсів другорядні лісові матеріали. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 67 ЛКУ заготівля таких матеріалів є одним з видів спеціального використання лісових ресурсів. А ст. 72 ЛКУ регулює порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів, до яких відносить живицю, пні, луб та кору, деревну зелень та деревні соки. При цьому перелік другорядних лісових матеріалів, що міститься в ч. 1 ст. 72 ЛКУ, є вичерпним. При цьому ч. 2 цієї ж статті передбачається, що нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства може бути передбачено заготівлю інших другорядних лісових матеріалів. Зваживши на таке застереження, коментований підпункт залишає цей перелік відкритим, вживаючи формулу "та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства". Оскільки до цього часу лісове законодавство не регламентує порядок використання інших (крім перелічених в ч. 1 ст. 72 ЛКУ) другорядних лісових матеріалів, то можна вважати, що коментована норма носить прогностичний характер і спрямована на можливе в майбутньому регулювання. В розвиток ст. 72 ЛКУ прийнято низку підзаконних нормативно-правових актів, якими визначається порядок використання другорядних лісоматеріалів. Це Правила заготівлі живиці в лісах України, затверджені постановою КМУ від 08.02.96 N 185 (Правила N 185), Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань, затверджений постановою КМУ від 23.04.96 N 449 (Порядок N 449). На відносини щодо заготівлі другорядних лісоматеріалів поширюється також регулюючий вплив загального Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2007 N 761 (Порядок N 761).

Живицею є смола хвойних дерев. Її заготовляють для одержання медичних препаратів та для технічного застосування. Згідно з Правилами N 185 заготівля живиці здійснюється шляхом підсочування в хвойних деревостанах. Основу сировинної бази підсочки становлять стиглі та пристигаючі насадження I - IV класів бонітету, в складі яких налічується 40 і більше відсотків придатних для підсочки дерев хвойних порід, що після закінчення терміну підсочки будуть призначені до суцільної або останнього прийому поступової рубки головного користування. Придатними для підсочки вважаються здорові екземпляри дерев діаметром 20 сантиметрів і більше, що не мають значних пошкоджень. Правила N 185 встановлюють порядок відведення і передачі насаджень для підсочки, терміни і порядок провадження підсочки сосни та інших хвойних насаджень, регламентують здійснення контролю за додержанням правил заготівлі живиці і відповідальності за їх порушення.

Відповідно до Порядку N 449 деревні пні заготовляються для одержання осмолу (сировина для смолоскипидарного виробництва) та дров (п. 7). Луб заготовляється в період інтенсивного руху соків (квітень - травень) шляхом знімання кори з дерев, призначених для рубки у поточному році (п. 11). Кора деревних порід заготовляється з метою одержання лікарської та технічної сировини (кора дуба, крушини, калини, ялини тощо), а також - сировини для виробництва дьогтю (п. 12). До деревної зелені належать дрібні пагони та гілки з дерев, підліску, підросту та цілі дерева, що заготовляються для приготування корму тваринам, а також для технічних, ритуальних та інших потреб (п. 15).

Заготівля другорядних лісових матеріалів є лімітованим видом спеціального використання лісових ресурсів. Згідно з ч. 3 ст. 72 ЛКУ ліміт використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів встановлюється відповідними органами виконавчої влади за поданням органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, погодженим з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Підпункт 330.1.4 коментованої статті до об'єктів оподаткування відповідним збором відносить побічні лісові користування.

Відповідно до норми ст. 73 ЛКУ, до побічних лісокористувань належить: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету. Частина 2 ст. 73 ЛКУ зазначає, що нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства можуть бути передбачені й інші види побічних лісових користувань. Коментована стаття також перераховує всі вищезазначені види побічних лісокористувань, залишаючи осторонь лише "розміщення пасік", оскільки відповідно до ст. 77 ЛКУ за розміщення пасік збір за спеціальне використання лісових ресурсів не стягується. Перелік видів побічних лісокористувань в коментованій статті залишається відкритим, надаючи можливість в майбутньому визначити в якості об'єкта оподаткування збором "інші побічні лісові користування". Відповідно до ст. 73 ЛКУ здійснення побічних лісокористувань, так само як і заготівля другорядних лісоматеріалів, повинні здійснюватись без заподіяння шкоди лісу.

Згідно з Порядком N 449 для сінокосіння можуть використовуватися незаліснені зруби, галявини та інші не вкриті лісовою рослинністю землі, на яких не очікується природне лісовідновлення. В окремих випадках для заготівлі сіна можуть використовуватися міжряддя лісових культур, плантацій, зріджені лісонасадження.

Випасання худоби, за винятком кіз, дозволяється на вкритих і не вкритих лісовою рослинністю землях лісового фонду, якщо це не завдає їм шкоди. Випасання худоби забороняється: у державних захисних і полезахисних лісових смугах, протиерозійних лісах, особливо цінних лісових масивах, лісах першого та другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання, лісах першої і другої зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій та інших категорій захисності лісів, де це передбачено законодавчими актами; на площах лісових культур, природних молодняків і у насадженнях з наявністю життєздатного підросту - до досягнення ними висоти, коли вершини не пошкоджуються тваринами, на лісонасіннєвих та інших плантаціях, а також ділянках, де проводяться заходи сприяння природному поновленню лісів; на зрубах та інших не вкритих лісовою рослинністю землях, призначених для природного відновлення лісів; на площах з легкорозмивними та легкорозвіюваними грунтами та у місцях масового зростання ягідників і грибів; без пастуха, за винятком випасання на огороджених ділянках або на прив'язі; з використанням собак.

Збирання лісової підстилки допускається в окремих випадках у лісах другої групи, причому на одній і тій же площі не частіше ніж один раз протягом 5 років. Збирання лісової підстилки забороняється на лісових ділянках, розташованих у бідних лісорослинних умовах, на ділянках, де грунти піддаються ерозії, та в місцях масового розмноження грибів.

Заготівля очерету провадиться на земельних ділянках лісового фонду з урахуванням збереження сприятливих умов для життя диких тварин і птахів, інших вимог охорони навколишнього природного середовища.

Місця та терміни визначених видів побічних лісових користувань зазначаються у лісовому квитку.

Нарешті підпунктом 330.1.5 коментованої статті об'єктом оподаткування відповідним збором визначено використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт. Згідно зі ст. 74 ЛКУ цей вид спеціального використання лісових ресурсів здійснюється з врахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.

Відповідно до Порядку N 761 цей вид лісокористування здійснюється в рекреаційно-оздоровчих лісах, лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення.

Виділення лісових ділянок для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей здійснюється з урахуванням схем районного планування, генеральних планів розвитку населених пунктів, програм розвитку лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей, а також матеріалів лісовпорядкування. У разі ж відсутності таких схем, планів та програм, пропозиції щодо виділення лісових ділянок для відповідних потреб вносять органи Держлісагентства, власники лісів або постійні лісокористувачі, заінтересовані підприємства, установи, організації та громадяни.