Стаття 8. Застосування до регулювання сімейних відносин Цивільного кодексу України

1. Якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Коментар:

Коментованою статтею визначаються підстави та межі застосування положень Цивільного кодексу України до сімейних відносин. Із неї слідує, що цивільне законодавство може застосовуватися як до майнових, так і до особистих немайнових відносин між членами сім'ї та родичами за умови, що вони не врегульовані відповідними нормами Сімейного кодексу, але мають місце необхідні норми цивільного законодавства. Але в будь-якому випадку застосування норм цивільного законодавства не має суперечити суті сімейних відносин, які мають свою специфіку.

Закріплення у коментованій статті чітких підстав застосування цивільного законодавства до сімейних відносин пов'язане в тому числі із посиленням договірних начал в сімейному праві та дозволяє забезпечити їх більш повну правову регламентацію.

Застосування цивільного законодавства до сімейних відносин може здійснюватися також і у випадках, безпосередньо передбачених СК. Так СК прямо зобов'язує застосовувати положення ЦК щодо визначення строків (ст. 12 СК), щодо застосування судом позовної давності (ст. 20 СК); щодо правил повернення особою аліментів, від того, з ким вона була в недійсному шлюбі (ст. 45 СК); щодо розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 68 СК), щодо визнання недійсним шлюбного договору (ст. 108 СК).

В регулюванні сімейних відносин важливе теоретичне та практичне значення мають ті положення ЦК, в як містяться основоположні поняття (наприклад, право- та дієздатність фізичних осіб, ім'я фізичної особи, правочин, недійсність правочину, зобов'язання, позовна давність тощо).

Слід звернути увагу на те, що коментованою статтею встановлена можливість застосування до сімейних відносин цивільного законодавства тільки в тих випадках, коли це не суперечить їх сутності. Так, наприклад, особисті сімейні зобов'язання (наприклад, аліментні) не можуть забезпечуватися таким способом забезпечення виконання зобов'язань, як порука або гарантія.

Отже Цивільний кодекс може застосовуватися до регулювання сімейних відносин субсидіарно, що зазначено і в самому ЦК (ст. 9 ЦК).