Мы ВКонтакте

Стаття 24. Добровільність шлюбу

1. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

2. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтями 38 - 40 цього Кодексу.

Коментар:

1. Передбачена ч. 1 коментованої норми умова укладання шлюбу відповідає вимогам ч. 1 ст. 51 Конституції, відповідно до якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Дотримання умови вільної (або взаємної) згоди є необхідним для того, щоб шлюб мав правову силу. У противному випадку укладення шлюбу без взаємної згоди тягне його недійсність.

СК передбачає можливість укладання шлюбу лише за наявності взаємної добровільної згоди осіб, які вступають у шлюб. Взаємна згода стати жінкою та чоловіком повинна виражати дійсне бажання сторін вступити у шлюбні відносини, намір створити сім'ю та набути прав та обов'язків подружжя. Це означає, що їх волевиявлення повинно бути усвідомленим і вони повинні розуміти значення своїх дій. Якщо шлюб укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створити сім'ю, він визнається за рішенням суду недійсним (див. коментар до ст. 40).

Гарантією дотримання принципу добровільності шлюбу є вимога про те, щоб заява про укладення шлюбу підписувалась обома майбутніми подружжями особисто, а також вимога особистої присутності обох осіб, які вступають у шлюб, у момент реєстрації шлюбу та недопустимість укладання шлюбу через представника.

Текст коментованої статті ще раз наголошує, що можливість укладання шлюбу існує лише між жінкою та чоловіком, тим самим посилює положення про те, що шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка.

Отримання вільної згоди жінки та чоловіка підкреслюється положенням про те, що примушування ані жінки, ані чоловіка до шлюбу законом не допускається.

2. Ч. 2 даної статті встановлює, що реєстрація шлюбу із особою, яка визнана недієздатною, а також із особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідком визнання його недійсним (відповідно до ст. ст. 38 - 40).

Тому, якщо особа тимчасово знаходиться у стані, який на дає їй можливості розуміти характер своїх дій, шлюб не повинен реєструватись. А якщо такий шлюб було зареєстровано, дійсність його може бути оспорено як такий, що укладений із порушенням умов про добровільність згоди. Такі ситуації можливі, наприклад, якщо особа, яка вступає у шлюб, знаходиться у стані сильного алкогольного сп'яніння або під дією наркотичних засобів, або якщо особа, яка страждає на душевне захворювання, але не визнана у судовому порядку недієздатною, знаходиться у такому стані, що не розуміє значення своїх дій.

Необхідність отримання вільної згоди осіб, які вступають у шлюб, також означає, що їх волевиявлення повинно бути вільним від будь-якого насилля або примушування (як фізичного, так і психічного) або обману. У даному випадку не має значення, від кого зазначені дії виходять: від іншої особи, яка вступає у шлюб; від друзів; близьких або сторонніх осіб.