Мы ВКонтакте

Стаття 78. Договір подружжя про надання утримання

1. Подружжя має право укласти договір про надання утримання одному з них, у якому визначити умови, розмір та строки виплати аліментів. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

2. У разі невиконання одним із подружжя свого обов'язку за договором про надання утримання аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Коментар:

Відповідно до ч. 1 ст. 9 СК України подружжя можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства. На реалізацію цього положення і спрямована коментована стаття, яка передбачає можливість укладення договору подружжя про надання утримання як найбільш оптимального і виваженого способу досягнення компромісу між сторонами правовідносин подружжя щодо надання утримання. Даний договір є прикладом розширення сфери договірного регулювання сімейних відносин, шляхом застування диспозитивного методу правового регулювання.

Ч. 1 статті визначає предмет, сторони форму та зміст договору подружжя про надання утримання. У ній зазначається, що подружжя має право укласти договір про надання утримання одному із них, у якому визначити умови, розмір та строки виплат аліментів. Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Таким чином, договір подружжя про надання утримання є сімейно-правовим правочином, який укладається між подружжям, у якому його сторони за домовленістю визначають умови, розмір та строки виплат аліментів.

Предметом договору є надання утримання тому з подружжя, який його потребує, шляхом грошової чи натуральної сплати аліментів. Сторонами договору є подружжя. До істотних умов договору слід віднести розмір, спосіб та строки сплати аліментів. Договір є письмовим та підлягає нотаріальному посвідченню.

Слід зауважити, що у відповідності до ст. 8 СК України якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин. У зв'язку з цим, порядок укладення, зміни, розірвання і припинення цього договору регламентується відповідними нормами ЦК України. Це ж саме стосується форми договору та умов його дійсності. Однак при цьому не слід забувати про конкуренцію правових норм, наслідком якої є перевага у застуванні спеціального нормативно-правового акта, яким є СК України перед загальним, - ЦК України.

Ч. 2 коментованої статті передбачає додаткові гарантії для особи, яка є одержувачем аліментів за договором подружжя про надання утримання. Так, у разі невиконання одним із подружжя свого обов'язку за договором про надання утримання аліменти можуть стягуватись на підставі виконавчого напису нотаріуса. Порядок вчинення виконавчого напису нотаріуса регламентується нормами Закону України "Про нотаріат" від 02.09.93 р. N 3425-XII. Відповідно до цього закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. У виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса. Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 р. N 606-XIV.