Мы ВКонтакте

Стаття 102. Розірвання шлюбного договору

1. На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.

Коментар:

1. Коментована стаття визначає порядок судового розірвання шлюбного договору у випадку недосягнення згоди щодо цього питання між сторонами. В даному випадку лише одне із подружжя має право пред'явити до суду зазначену вимогу. Якщо дружина або чоловік визнані недієздатними, відповідний позов буде подавати опікун або орган опіки та піклування. Інші особи не мають права заявляти подібні вимоги.

Розірвання шлюбного договору можливе через наявність різноманітних суб'єктивних та об'єктивних підстав. До першої групи підстав слід віднести, наприклад, каліцтво, важку хворобу одного із подружжя, яка унеможливлює вчинення ним дій особистого характеру. До об'єктивних підстав відносять, зокрема, смерть двох або одного із подружжя, знищення майна, яке давало дохід.

При розгляді справи суд буде керуватися положеннями ст. ст. 651 - 654 ЦК України, в яких вказано порядок і підстави розірвання договору. Так, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, шлюбний договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення шлюбного договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання шлюбного договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору (ст. 652 ЦК України).

Оскільки для укладення шлюбного договору закон передбачає письмову форму і нотаріальне посвідчення (ст. 94 СК України), то і розірвання цього договору матиме правове значення лише при дотриманні сторонами вказаної форми.

При розірванні шлюбного договору судом зобов'язання сторін припиняються з моменту вступу в законну силу рішення суду.

Дія шлюбного договору припиняється з моменту припинення шлюбу. В даному випадку немає необхідності у розірванні шлюбного договору, оскільки його умови автоматично припиняють діяти. Винятки з цього правила становлять зобов'язання подружжя, які вони спеціально передбачили у шлюбному договорі на випадок розірвання шлюбу. Наприклад, це можуть бути зобов'язання щодо розподілу спільного майна, щодо надання одному з подружжя права на утримання тощо.