Мы ВКонтакте

Стаття 129. Спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини

1. Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

2. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Коментар:

Коментована стаття вирішує питання, що виникають з приводу спору про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини. На відміну від КпШС України, згідно якого оспорити батьківство чоловіка, який перебував у шлюбі з матір'ю дитини, ніхто окрім нього не міг, новий СК України таку можливість передбачає. Зокрема, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

В даному випадку виникає спір про право, а тому вирішувати його необхідно в порядку позовного провадження, згідно ЦПК України. Причому, цей судовий процес спрямований на спростування презумпції батьківства та є правом чоловіка, який є дійсним батьком дитини спростувати батьківство іншої особи. Причому думка дитини при вирішенні цього спору не враховується, у зв'язку з тим, що вибирати собі батьків в силу сутності та змісту батьківського правовідношення дитина не може.

При розгляді спору суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Причому судово-генетична експертиза має важливе значення в процесі доказування батьківства позивача та спростування батьківства чоловіка, який записаний батьком дитини.

Відповідачами у даній справі є батько дитини та державний орган реєстрації актів цивільного стану, якщо у позовній заяві стоїть питання про виключення з актового запису про народження відповідача та запису батьком позивача. Матір дитини для повного і всебічного з'ясування усіх обставин справи слід залучати у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Ч. 2 коментованої статті регулює питання позовної давності при вирішенні спору про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини. Згідно зі ст. 129 СК зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. Причому законодавець виходить з того, що особі 12 місяців достатньо для прийняття такого рішення.