Мы ВКонтакте

Стаття 143. Обов'язок батьків забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я

1. Мати, батько дитини, які перебувають у шлюбі, зобов'язані забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я.

2. Мати, яка не перебуває у шлюбі, зобов'язана забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я.

Батько, який не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини, батьківство якого визначено у свідоцтві про народження дитини або визнано за рішенням суду, зобов'язаний за повідомленням служби у справах дітей, що здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, забрати дитину для утримання та виховання з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я, якщо цього не зробила мати дитини. У разі якщо батько не перебуває у шлюбі, він набуває статусу одинокого батька.

3. Дитина може бути залишена батьками у пологовому будинку або в іншому закладі охорони здоров'я, якщо вона має істотні вади фізичного і (або) психічного розвитку, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

4. Якщо батьки не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я, забрати дитину мають право її баба, дід, інші родичі з дозволу органу опіки та піклування.

Коментар:

1. Згідно Закону України від 8 вересня 2005 р. "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" чинне законодавство підлягає ґендерно-правовій експертизі. Ч. 1 та 2 коментованої статті невиправдано встановлює залежність обов'язку забрати дитину з пологового будинку на батько і матір або тільки на матір дитини від того, чи перебуває жінка у шлюбі. Так, якщо батько і мати перебувають у шлюбі, то обов'язок забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я покладається на обох. Якщо мати і батько не перебувають у шлюбі, то обов'язок покладається тільки на матір.

Такий підхід суперечить принципу рівності прав жінки та чоловіка, який закріплено в ст. 24 Конституції України, ч. 1 ст. 141 СК, ст. 6 ЗУ "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків". Згідно ч. 1 ст. 141 СК мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. В основу повинен ставитись факт народження дитини та факт наявності споріднення, а не факт наявності чи відсутності шлюбних відносин.

2. Будь-який правовий обов'язок позбавлений сенсу, якщо за його невиконання не передбачена санкція. За невиконання обов'язку ч. 1 і 2 ст. 143 СК встановлена сімейно-правова санкція у формі позбавлення батьківських прав.

П. 1 ч. 1 ст. 164 СК відносить до однієї з підстав позбавлення батьківських прав той факт, що мати, батько не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.

3. З метою захист прав дитини, яку не забрали батьки з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я, з метою мінімізації дітей, що передаються на повне державне забезпечення, правом виконати цей обов'язок наділяються також інші родичі зокрема баба, дід. Єдиною умовою є дозвіл органу опіки і піклування на це.