Мы ВКонтакте

Стаття 183. Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини

1. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

2. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

3. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

4. Частину четверту виключено

Коментар:

1. Способи виконання обов'язків батьків щодо утримання дитини за загальним правилом визначаються за домовленістю між ними (див. ч. ч. 1, 2 ст. 181 СК). При відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, той із батьків, з ким проживає дитина, має право на стягнення аліментів у судовому порядку. Відповідно до ч. 3 ст. 181 аліменти на утримання дитини за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Зазначені положення відповідають вимогам, передбаченим статтями 183, 184 СК.

Коментована стаття деталізує, що конкретна частка заробітку (доходу) матері, батька (платника аліментів), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, у кожному конкретному випадку визначається лише судом. Суд може присудити одній дитині аліменти у будь-якій частці, наприклад, 1/5; 1/10; 1/20; 2/20 від заробітку (доходу) з врахуванням обставин, визначених ст. 182 СК. За таких законодавчих правил нині предметом доказування у справі про стягнення аліментів є розмір частки, вимогу про стягнення якого ставить позивач.

2. Ч. 2 коментованої статті спрямована на забезпечення надійного захисту права дітей на утримання їх батьками. Зокрема, передбачено, що у випадку стягнення аліментів на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Таким чином, закон встановлює та гарантує, що частки усіх дітей, на яких судом стягуються аліменти, у єдиній загальній частці від заробітку (доходу) того з батьків, на кого покладається обов'язок сплачувати аліменти, що визначається судом, є рівними. Причому таке правило діє лише до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

3. Після досягнення найстаршою дитиною повноліття, матір або батько, той, з яким проживають інші діти платника аліментів, на яких також стягуються аліменти, має право звернутися до суду з позовом про визначення розміру аліментів на цих дітей. У даному випадку мова може йти про збільшення розміру аліментів у зв'язку із зменшенням кількості дітей, на утримання яких було визначено єдину, загальну частку від заробітку платника аліментів.

В іншому випадку коментована норма у ч. 3 передбачає, що якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Таким чином, у цьому випадку також діє правило про рівність часток усіх дітей, на яких сплачуються аліменти, у єдиній загальній частці від заробітку (доходу) того з батьків, на кого за рішенням суду покладено обов'язок сплачувати аліменти.