Стаття 188. Звільнення батьків від обов'язку утримувати дитину

1. Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби.

2. Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Коментар:

1. За загальним правилом, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (див. ст. 180 СК).

Єдиною підставою для звільнення батька чи матері дитини від обов'язку сплачувати аліменти на її утримання є правило, встановлене ст. 188, відповідно до якого батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби. При цьому дитина повинна мати такий високий матеріальний рівень доходів за рахунок власних коштів, який повністю забезпечує її життєві потреби.

2. Відповідно до частини 2 коментованої статті батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. При винесенні такого рішення суд повинен встановити, що дохід дитини набагато перевищує дохід кожного із її батьків.

Правом на звернення до суду із позовом про звільнення від обов'язку утримувати дитину наділені кожен із обох батьків дитини. Відповідачем у такому позові може бути лише особа, яка зазначена у ст. 179 СК.

Обставини, що свідчать про отримання дитиною доходу, який значно перевищує дохід її батьків, можуть бути різними, наприклад, одержання заробітної плати за трудовим договором, одержання майна дитиною у порядку спадкування, за договором дарування тощо.

У процесі розгляду та вирішення справи за позовом батьків або одного із них про звільнення їх від обов'язку утримувати дитину суд у кожному конкретному випадку на підставі дослідження певних доказів (зазначених ст. 57 ЦПК: пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показання свідків, письмові докази, речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи, висновки експертів) повинен встановити, чи набагато перевищує дохід дитини, дохід кожного з її батьків та чи забезпечує він повністю потреби дитини. Встановлення даних обставин є підставою для задоволення судом позову, і, навпаки, відсутність таких обставин є підставою для відмови у задоволенні позову.

Коментована норма містить також положення, що спрямоване на захист інтересів дитини у випадку припинення отримання нею доходу або його зменшення, який раніше став підставою для звільнення від обов'язку утримання її батьками. Так, якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини. У цьому випадку наявність таких обставин, як припинення отримування дитиною доходу або його зменшення, суд повинен встановити на підставі дослідження наданих сторонами доказів, на підставі чого винести відповідне рішення.