Мы ВКонтакте

Стаття 191. Час, з якого присуджуються аліменти на дитину

1. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

2. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Коментар:

1. На вимоги щодо стягнення аліментів у судовому порядку не поширюється позовна давність. Позов може бути пред'явлено у будь-який час, поки існує право на аліменти. Право на аліменти виникає у дитини з моменту її народження. Якщо один із батьків (або батьки) не виконує свого обов'язку щодо утримання дитини, до нього може бути пред'явлено позов про стягнення аліментів на утримання дитини. У цьому випадку, заінтересована особа, яка має право на одержання аліментів на дитину, вправі вимагати їх виплати у судовому порядку незалежно від строку, що минув з моменту виникнення у неї цього права, а також незалежно від причин, у зв'язку з якими вона раніше не зверталася до суду з позовом. Перепоною щодо задоволення вимоги про стягнення аліментів у судовому порядку може бути наявність між сторонами договору про сплату аліментів на дитину (див. коментар до ч. ч. 2, 3 ст. 181, ст. 189). Тобто задоволення позову про стягнення аліментів у судовому порядку є можливим лише у випадку відсутності домовленості про сплату аліментів.

Аліменти звичайно присуджуються на майбутнє. Водночас, як виняток із загального правила, відповідно до частини 1 даної статті, стягнення аліментів відбувається не з моменту (дня) набрання чинності рішенням суду, а з моменту (дня) пред'явлення позову. Причому дане правило діє незалежно від того, наскільки багато часу пройшло від того як було пред'явлено позов до його задоволення судом.

У випадку пред'явлення позову не особисто, а поштовим відправленням, днем пред'явлення позову вважається календарна дата на поштовому штемпелі, яка засвідчує прийняття відповідної поштової кореспонденції поштою, а не дата її надходження до суду, яка вважається датою реєстрації вхідної документації судом. Якщо позовна заява подана безпосередньо особою до суду, днем пред'явлення позову буде вважатися день прийняття його судом, що засвідчується датою реєстрації.

Слід звернути увагу, що у ч. 1 даної статті положення про те, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, ґрунтується на припущенні, що заінтересована особа не зверталась раніше до суду з позовом про стягнення аліментів у зв'язку із тим, кошти на утримання дитини сплачувались добровільно або на підставі договору про сплату аліментів на дитину, укладеним між батьками дитини. Закріплення даного положення зумовлюється правовою природою аліментних зобов'язань, що спрямовані на забезпечення нормальних умов життя дитини - аліментованої особи; аліменти (право на утримання) характеризуються цільовим призначенням - вони спрямовані на забезпечення потреб дитини у харчування, одязі, в охороні здоров'я, отриманні освіти та на створення гідних умов життя дитині. Тому нормами СК закріплено положення про стягнення аліментів на утримання дитини на майбутній час.

2. Стаття, що коментується, у частині 2 передбачає виняток із загального правила про те, що стягнення аліментів здійснюється на майбутній час.

Стягнення аліментів за час, що передує пред'явленню позову, є можливим у порядку виключення лише за наявності наступних умов: до моменту звернення з позовом до суду аліменти не стягувались; особа, яка вимагає аліментів, приймала заходи щодо одержання аліментів, але вони не були одержані у результаті ухилення особи, зобов'язаної сплачувати аліменти (відповідача), від їх сплати.

Заходи, що вживав позивач щодо одержання аліментів можуть бути різноманітними, наприклад, він звертався до батьків відповідача з проханням вплинути на нього, щоб той платив аліменти на дитину або направляв йому листи з такої вимогою чи на адресу його місця роботи тощо). Ухилення може виражатися у тому, що зобов'язана особа - відповідач ухилялась від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи) та інші подібні дії.

Таким чином, ухилення від сплати аліментів є винною протиправною поведінкою, тобто це свідоме невиконання своїх обов'язків в умовах, коли позивач звертався до відповідача особисто або через суд з вимогою про сплату грошової суми, необхідної для утримання дитини.

У такому випадку суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки. Трирічний строк, протягом якого можливим є стягнення аліментів за минулий час, являється присікальним (преклюзивним). Стягнення аліментів за межами цього строку незалежно від причин їх неотримання є неможливим.

Присудження аліментів за минулий час являється правом, а не обов'язком суду, з позовом до якого звернувся позивач. Суд, виходячи із конкретних обставин справи, проаналізувавши усі надані докази, може присудити аліменти на утримання дитини за минулий час, у межах трирічного строку, або відмовити у задоволенні таких позовних вимог.

Слід звернути увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів щодо стягнення аліментів (ч. 2 ст. 367 ЦПК).

При цьому розмір аліментів на утримання дитини може бути визначений або у частці від доходу відповідача - матері чи батька дитини і (або) у твердій грошовій сумі.