Мы ВКонтакте

Стаття 209. Усиновлення дитини, яку не забрали з пологового будинку чи підкинули або яка була знайдена

1. Дитина, покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати з них батьки, інші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею двомісячного віку.

2. Дитина, яку було підкинуто чи знайдено, може бути усиновлена після спливу двох місяців з часу її знайдення.

Коментар:

1. Сімейне законодавство встановлює обов'язок батьків забрати дитину із пологового будинку (лікувально-профілактичного закладу, який забезпечує надання акушерсько-гінекологічної та неонатологічної стаціонарної допомоги (п. 1 Примірного положення про пологовий будинок, затв. наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.2003 р. N 620)) чи іншого закладу охорони здоров'я (ст. 143 СК України). У залежності від того, чи перебувають батьки у шлюбі, цей обов'язок покладається на обох батьків або на одну мати, котра не перебуває у шлюбі. При дотриманні певних умов (невиконання обов'язку батьками, дозвіл органів опіки та піклування) право забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я мають її дід, баба, інші родичі.

Дитина також може бути залишена батьками у пологовому будинку, якщо вона має істотні вади фізичного і/або психічного розвитку, а також за наявності інших обставин, що мають значення. Дитина може бути залишена у пологовому будинку чи іншому закладі охорони здоров'я і з певних об'єктивних причин (напр., мати, яка не перебуває у шлюбі, помирає під час чи після пологів).

У випадку невиконання обов'язку батьками чи реалізації права дідом, бабою або іншими родичами, а також у разі залишення дитини, вона фактично позбавляється батьківського піклування і повинна бути влаштована.

Коментована стаття передбачає можливість усиновлення такої дитини, однак при дотриманні певних умов. Додаткова умова, котра застосовується поряд з іншими при здійсненні усиновлення, це дотримання встановлених законом строків.

2. Коментована стаття використовує два строки. По-перше, це досягнення дитиною двомісячного віку у випадку наявності інформації про батьків, інших родичів, котрі покинули дитину або відмовилися її забрати із пологового будинку чи іншого закладу охорони здоров'я. Встановлення такого обмеження зумовлено певним афективним станом батьків, який може виникнути у випадку народження небажаної дитини. Адже саме з цих міркувань існує послаблена кримінальна відповідальність за вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів (ст. 117 КК України). Причиною залишення дитини може бути й непоінформованість діда, баби дитини, інших родичів про факт народження дитини. Родичі можуть і не знати про перебування дитини у пологовому будинку чи іншому закладі охорони здоров'я.

Другий строк встановлюється у випадку підкинення або знайдення дитини, тобто у тому разі, коли відсутня інформація про батьків та інших родичів дитини, які могли б реалізувати своє право забрати дитину з пологового будинку чи іншого закладу охорони здоров'я. Діти, покинуті в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати батьки чи інші родичі, та підкинуті чи знайдені діти влаштовуються до дитячого закладу на підставі акта, складеного адміністрацією цього закладу у присутності представника органу внутрішніх справ або органами внутрішніх справ, а також на підставі рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого комітету міської, районної у місті ради за місцем розташування пологового будинку, іншого закладу охорони здоров'я і документів, підготовлених службою у справах неповнолітніх (постанова Кабінету Міністрів України від 28.08.2003 р. N 1377).

Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України від 17.03.2004 р. N 142/275, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 30.03.2004 р. за N 401/9000, затверджено форму акта про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину та Інструкцію про порядок його заповнення.

Відповідно до Інструкції про порядок заповнення акта про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину, затв. наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України від 17.03.2004 р. N 142/275, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 30.03.2004 р. за N 401/9000, цей акт складається про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину службовою особою органу внутрішніх справ чи закладу охорони здоров'я за місцем її виявлення. В акті зазначається дата виявлення дитини, яка повинна збігатися з датою складання акта.

У разі виявлення дитини, яку підкинуто чи знайдено поза закладом охорони здоров'я (на вулиці, у транспорті або в інших громадських місцях), акт складається службовою особою органу внутрішніх справ за місцем виявлення дитини в присутності медичного працівника (швидкої допомоги, лікувально-профілактичного закладу), який викликається на вимогу службової особи органу внутрішніх справ.

У цьому випадку двомісячний строк обчислюється з дня її знайдення, який зазначений у складеному акті. На підставі цього акта служба у справах неповнолітніх за місцезнаходженням медичного закладу приймає рішення про передачу дитини на усиновлення (ст. 28 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування").

3. Усиновлення без згоди батьків або родичів дітей, підкинутих чи знайдених під час стихійного лиха та за інших надзвичайних обставин, що загрожували цим особам смертю або давали підставу припускати їх загибель, можливе за відсутності у місці їх постійного проживання відомостей про місце їх перебування протягом трьох років. На період до закінчення цього терміну над дитиною може бути встановлено опіку, піклування або застосовано щодо неї іншу форму влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування (п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав").