Мы ВКонтакте

Стаття 226. Право на таємницю усиновлення

1. Особа має право на таємницю перебування на обліку тих, хто бажає усиновити дитину, пошуку дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення та її розгляду, рішення суду про усиновлення.

2. Дитина, яка усиновлена, має право на таємницю, в тому числі і від неї самої, факту її усиновлення.

3. Особа, яка була усиновлена, має право після досягнення нею чотирнадцяти років на одержання інформації щодо свого усиновлення.

Коментар:

1. Коментована стаття розкриває зміст права на таємницю усиновлення, яке включає в себе: право на таємницю перебування на обліку тих, хто бажає усиновити дитину; право на таємницю факту пошуку дитини для усиновлення; право на таємницю подання заяви про усиновлення та її розгляду; право на таємницю змісту рішення суду про усиновлення; право дитини, яка усиновлена, на таємницю самого факту усиновлення, в тому числі і від самої себе; право дитини на одержання інформації про факт її усиновлення за умови досягнення останньою 14-річного віку та право на приховання факту усиновлення від дитини, яка усиновлена.

2. Таємницю усиновлення можна визначити як систему інформації, що стала відома конкретно встановленому колу осіб (членам сім'ї та уповноваженим службовим особам в силу виконання ними своїх службових обов'язків) з приводу факту усиновлення, яка приховується від інших осіб з метою захисту інтересів усиновленого та членів його сім'ї. Таємниця усиновлення має наступні ознаки: вона виникає з приводу специфічного юридичного факту - усиновлення; стає відомою вузькому колу осіб, як правило членам сім'ї та визначеному колу службових осіб, тобто наявний специфічний суб'єктний склад її носіїв; вона стосується внутрішнього життя сім'ї і не може бути здобуттям громадськості, а тому охороняється мірами державного примусу.

3. Ст. 32 Конституції України визначає, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, тобто Основний Закон прямо гарантує захист від втручання в сімейне життя конкретно взятої сім'ї, яка усиновила дитину, а отже жодна особа не має права збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію з приводу усиновлення.

4. Конструкція коментованої статті побудована таким чином, що передбачає таких носіїв права на таємницю усиновлення, як особа, що має намір усиновити дитину, усиновлювач та дитина, що усиновлена. Більше того, усиновлена дитина володіє не лише такою правомочністю, як заборона поширення факту її усиновлення, так і правомочністю щодо збереження такого факту від неї самої.

5. До змісту права на усиновлення законодавець відносить право усиновленої дитини на одержання інформації щодо її усиновлення. Це означає, що при досягненні усиновленим 14-річного віку він вправі одержати інформацію про сам факт усиновлення, зміст рішення суду з цього приводу та власне інформацію щодо його біологічного походження (батьків, родичів).

6. Відповідно до ч. 4 ст. 234 ЦПК України справи про усиновлення розглядаються у колегіальному складі суду, їх розглядає колегія у складі одного професійного судді та двох народних засідателів. З однієї сторони, включаючи представників громадськості до розгляду цивільних справ, здійснюється виконання конституційного принципу про участь громадськості у здійсненні правосуддя через суд присяжних та народних засідателів. З другої сторони, за рахунок залучення до участі у розгляді справи народних засідателів збільшується коло осіб, які можуть бути обізнані із інформацією, що стосується таємниці усиновлення. Особливо це актуально в частині того, що народними засідателями виступають громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, та відповідають вимогам, встановленим законом, й дали згоду бути народними засідателями (ч. 3 ст. 65 Закону України "Про судоустрій України").

Додатковою небезпекою щодо розголошення таємниці усиновлення є недосконалість визначення роботи канцелярій та архівів судів, в яких зберігаються справи, до яких мають безпосередній доступ не тільки судді й працівники суду, але й практиканти, стажисти та інші особи.

Зустрічаються також надзвичайно кричущі випадки порушення таємниці усиновлення. Вони полягають у тому, що відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" ведеться Єдиний державний реєстр судових рішень, в який заносяться усі судові рішення судів загальної юрисдикції. І саме у цьому реєстрі, який є загальнодоступним у мережі Internet, розміщено ряд рішень судів про усиновлення, в яких, незважаючи на закритий розгляд самої справи, збережені усі дані, які стосуються осіб усиновлювачів, усиновлених, а також вирішення усіх питань, пов'язаних із записом усиновлювачів батьками усиновлюваної дитини, змін прізвища, по батькові та ін.