Мы ВКонтакте

Стаття 228. Забезпечення таємниці усиновлення

1. Особи, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов'язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним.

2. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв'язку з цивільною справою чи кримінальним провадженням.

3. Таємниця усиновлення забезпечується також відповідно до статей 229 - 231 цього Кодексу.

4. Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом.

 

Коментар:

 

1. Стаття, що коментується, присвячена забезпеченню таємниці усиновлення, шляхом створення певних правових вимог щодо покладення прямого обов'язку не розголошувати таємницю усиновлення, забезпечення обмеженого доступу до такої інформації та покладення юридичної відповідальності на винних осіб за поширення відомостей про усиновлення.

2. На осіб, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків стала доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справ про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), покладається обов'язок не розголошувати її, навіть тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним. Перелік цих осіб досить таки широкий. Таємниці усиновлення, окрім суддів, зобов'язані дотримуватись: секретар судового засідання, інші працівники суду; прокурор, якщо він брав участь у справі; інші учасники процесу - представник (адвокат) особи, що подала заяву про усиновлення; представники органів опіки і піклування, що готували матеріали до суду, брали участь в судовому засіданні; працівники органів РАЦСУ при зміні прізвища, імені та по батькові усиновленого; керівник і працівники виховних, лікувальних і інших подібних закладів, де до усиновлення знаходилась дитина, тощо.

3. Видача відомостей про усиновлення здійснюється лише судом за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв'язку з цивільною чи кримінальною справою, яка є у їх провадженні. Запровадження і подальше дотримання цієї норми буде реальною гарантією захисту таємниці усиновлення, а відповідно і права на невтручання в особисте і сімейне життя з боку правоохоронних органів, оскільки передбачено лише один випадок, що дає їм право на отримання цієї інформації - знаходження у їх провадженні справи, що стосується усиновлення. В цій ситуації таємниця усиновлення набуває подвійного захисту: з одного боку - вона охороняється нормами сімейного права як особиста, а з іншого - нормами інших галузей права (кримінального, кримінально-процесуального) - як професійна, службова таємниця.

4. У коментованій статті міститься відсилочна норма, яка виконує функцію щодо забезпечення таємниці усиновлення. Це положення ст. 229 СК України, яка надає усиновлювачу право бути записаним матір'ю, батьком дитини; ст. 230 СК України, що гарантує усиновлювачу можливість змінити відомості про місце народження та дату народження дитини; ст. 231 СК України, яка передбачає можливість зміни прізвища, імені та по батькові особи, яка усиновлена.

5. Найбільш дієвий механізм захисту права на таємницю усиновлення, відповідно до якого особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом. Винна особа може бути притягнута до таких видів юридичної відповідальності:

- цивільно-правова у формі відшкодування майнової шкоди (відшкодовується шкода, пов'язана з додатковими витратами на переїзд в іншу місцевість, лікування морально травмованої дитини в лікувальних закладах) та моральної, що полягає у душевних стражданнях, що спричинені протиправною поведінкою винної особи;

- дисциплінарна, яка покладається на осіб керівниками підприємств, установ та організацій за порушення трудового законодавства, дисциплінарних статутів правоохоронних органів;

- кримінальна (ст. 168 КК України) - за розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усиновителя у вигляді штрафу, виправних робіт, обмеження волі та позбавлення волі.