1. Особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи.

2. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір'ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу.

3. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.

Коментар:

1. Створення у сім'ї насправді родинних відносин полегшується через визнання усиновленої дитини повноцінним членом сім'ї усиновлювача. Тому для надання процедурі усиновлення зовнішньої завершеності, в тому числі у випадку таємного усиновлення, усиновлювач (усиновлювачі) можуть бути записані батьками дитини або повнолітньої особи.

2. Усиновлення та статус усиновлювача автоматично не тягне за собою запис матір'ю чи батьком усиновленого. Для цього необхідною є згода самої дитини, яка досягла семи років, за винятком здійснення таємного усиновлення (ст. 218 СК України). Також це питання повинно бути предметом судового розгляду при вирішенні справи про усиновлення. Тому у разі волевиявлення особи, яка бажає усиновити дитину, бути записаним матір'ю, батьком дитини, це клопотання повинно міститися у поданій до суду заяві (ст. 223 ЦПК України) і вирішене ухваленим у справі рішенням.

3. Запис усиновлювачів батьками усиновлюваної дитини не становить обов'язок суду, навіть якщо заявник (заявники) просять про це. Підставою для прийняття судом негативного рішення за клопотанням усиновлювачів про запис їх батьками усиновлюваної дитини законом не визначені і можуть виражатися у найрізноманітніших обставинах (наприклад, дитина поінформована, що вона не є рідною дитиною, та ін.). Клопотання про запис у Книзі реєстрації народжень усиновлювача (усиновлювачів) матір'ю або батьком повнолітньої особи задовольняється у разі ухвалення рішення про усиновлення.