Стаття 230. Право усиновлювача на зміну відомостей про місце народження та дату народження дитини

1. Особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання змінити відомості про місце народження та дату народження дитини.

2. Дата народження дитини може бути змінена не більш як на шість місяців.

3. У рішенні про усиновлення суд змінює відомості про місце народження та дату народження дитини, якщо це відповідає її інтересам.

Коментар:

1. Як правило, для забезпечення таємниці усиновлення (незалежно, мова йде про таємницю для усіх чи таємницю для дитини) і створення зовнішнього вигляду створення сім'ї у біологічному сенсі може бути змінено дату та місце народження дитини. Коментована стаття не обмежує бажання змінити відомості про місце та дату народження виключно необхідністю збереження таємниці усиновлення.

Підставою для прийняття відповідного рішення можуть бути ті обставини, без яких факт усиновлення неможливо зберегти у таємниці. Зокрема, вік усиновлюваної дитини змінюється, коли усиновлення проводиться безпосередньо з пологового будинку; жінка, яка бажає усиновити дитину, імітувала вагітність і дата народження повинна співпадати із строками пологів; бажання усиновлювачів зберегти дату народження рідної дитини, яка померла; коли не утворюється необхідна різниця у віці між усиновлюваною дитиною й іншими дітьми усиновителя (усиновителів) і т. п. Місце народження може вимагати змін, якщо усиновлювачі в момент народження дитини не могли перебувати у певному населеному пункті.

2. Ці питання вирішуються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин при розгляді справи про усиновлення. Тому у заяві, поданій до суду, це клопотання повинно міститися (ст. 223 ЦПК України). Крім формальної сторони, тобто зазначення такого клопотання у поданій до суду заяві, заявник повинен обґрунтувати необхідність такої зміни. Вони можуть бути проведені тільки тоді, коли це відповідає інтересам самої дитини, і тільки в межах шести місяців.

3. Заявлення клопотання про зміну дати та місця народження повнолітньої особи законом не передбачено, оскільки могло б призвести до зловживання (напр., для уникнення переслідування правоохоронними органами).