Мы ВКонтакте

Стаття 259. Права братів та сестер на спілкування

1. Права та обов'язки, встановлені законом для братів та сестер, мають рідні (повнорідні, неповнорідні) брати та сестри.

2. Брати та сестри, зокрема ті, які не проживають разом, мають право на спілкування.

3. Мати, батько, баба, дід, інші особи, з якими проживають неповнолітні брати та сестри, зобов'язані сприяти їхньому спілкуванню.

4. Повнолітні особи мають право брати участь у вихованні своїх неповнолітніх братів та сестер, незалежно від місця їхнього проживання.

Коментар:

Ч. 1 коментованої статті визначає право братів і сестер на спілкування. Відповідним правами і обов'язками закон наділяє рідних братів і сетер, серед яких: повнорідні (брат і сестра, які мають спільних батька і матір) та неповнорідні: (єдинокровні, що мають спільного батька, але різних матерів; єдиноутробні (мають спільну матір, але різних батьків). Зі змісту статті випливає, що таким особистим немайновим правом як право на спілкування закон наділяє лише рідних братів і сестер, тобто двоюрідні брати і сестри такого права не набувають в силу того, що згідно ч. 4 ст. 2 СК України вони не є учасниками сімейних відносин.

Відповідно до ч. 2 даної статті брати та сестри, зокрема ті, які не проживають разом, мають право на спілкування. З положення цієї норми випливає, що досить часто трапляються випадки роздільного проживання братів і сестер, внаслідок припинення шлюбних відносин між батьками чи з інших причин, а тому закріплення цього права сприятиме законним інтересам його носіїв.

Ч. 3 коментованої статті покладає юридичний обов'язок на матір, батька, бабу, діда чи інших осіб, з якими проживають неповнолітні брати і сестри сприяти їхньому спілкуванню. Виходячи з цього, зобов'язанні особи повинні зробити усе можливе для створення усіх належних умов для спілкування братів і сестер. Більше того, вони зобов'язані повідомити своїх вихованців про наявність у них брата, сестри та допомогти розшукати останніх.

Законодавець, поряд із правом на спілкування братів і сестер наділяє повнолітнього брата, сестру правом брати участь у вихованні своїх неповнолітніх братів і сестер, незалежного від місця їх проживання. Це свідчить про прагнення законодавця захисти родинні відносини та сприяти дитині у одержанні виховання не лише від батьків, діда і баби, але й від дієздатного брата, сестри, до думки і поради, якого неповнолітня особа, може прислухатись навіть краще, ніж до повчання матері чи батька.

У разі порушення вказаного права, особа може звернутися до органу опіки і піклування та суду за його поновленням. Це випливає із загальних положень сімейного законодавства.