Мы ВКонтакте

Стаття 267. Обов'язок по утриманню братів та сестер

1. Повнолітні брати, сестри зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх братів та сестер, які потребують матеріальної допомоги і якщо вони не мають батьків, чоловіка, дружини або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.

2. Повнолітні брати і сестри зобов'язані утримувати непрацездатних повнолітніх братів і сестер, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони не мають чоловіка, дружини, батьків або повнолітніх дочки, сина, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.

Коментар:

1. Коментована стаття встановлює зобов'язання братів та сестер утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних повнолітніх братів та сестер, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони не мають батьків, чоловіка, дружини або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Обов'язок братів і сестер по утриманню один одного виникає за наявності наступних умов:

а) аліментнозобов'язані брати чи сестри є повнолітніми, працездатними і мають необхідні для надання аліментів засоби;

б) брати і сестри, що потребують аліментного забезпечення аліментів є неповнолітніми чи повнолітніми, але непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.

2. Законодавець не уточнює, які саме брати і сестри є учасниками зазначених аліментних зобов'язань. Однак є всі підстави вважати, що йде мова лише про рідних, а не двоюрідних братів і сестер, оскільки обов'язку по утриманню двоюрідних братів і сестер СК України не встановлює. Водночас норма коментованої статті застосовується незалежно від того, чи є для братів і сестер рідними обоє чи лише один з батьків, тобто правило ст. 267 по утриманню поширюються як на повнорідних, так і на неповнорідних (єдинокровних та єдиноутробних) братів і сестер.

3. Обов'язок братів і сестер по утриманню одне одного виникає за умови, що вони не мають батьків, чоловіка, дружини, або повнолітніх дочки, сина, або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Необхідно наголосити, що обов'язок по утриманню, закріплений у ст. 267 на відміну від обов'язку баби та діда по утриманню внуків (ст. 265 СК України) виникає не лише у силу неповнолітності братів, і сестер, а також у випадку їх непрацездатності, тобто досягнення загального пенсійного віку (55 - років - жінки, 60 - чоловіки) або встановлення інвалідності I, II чи III груп. Такий підхід законодавця видається цілком слушним, оскільки здатність особи самостійно себе забезпечити визначається не лише досягненням відповідного віку, а і зумовлюється станом її здоров'я. При цьому підставою для застосування даної норми є, насамперед, тяжке матеріальне становище особи. Неповнолітність чи непрацездатність особи, самі по собі, не призводять до виникнення аліментного зобов'язання.

Припиняється обов'язок, сформульований у частині першій ст. 267 з моменту досягнення повноліття. Проте, якщо аліменти були присуджені неповнолітньому у зв'язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, що призвело до його непрацездатності, то вони продовжують сплачуватися повнолітніми братами та сестрами, що спроможні надавати матеріальну допомогу і після досягнення повноліття. Лише зміна матеріального чи сімейного становища платника та одержувача аліментів може бути підставою для звільнення від сплати аліментів чи зміни їх розміру у судовому порядку згідно ст. 273 СК України.