Мы ВКонтакте

Стаття 3. Дія кримінально-виконавчого законодавства у просторі й часі

1. До засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.

2. Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.

Коментар:

Стаття, що коментується, визначає дію кримінально-виконавчого законодавства у просторі і часі. Слід вважати, що Кримінально-виконавчий кодекс України діє у відповідній системі просторово-часових координат і поширює свою силу на правовий механізм порядку і умов виконання і відбування покарань. У теорії кримінально-виконавчого права це визначається як принцип чинності кримінально-виконавчого закону в просторі й часі.

Просторова юрисдикція кримінально-виконавчого закону визначається, як поширення його дії на відповідну територію країни. Згідно ст. 3 ч. 1 КВК України, до засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.

Щодо "території України" ми виходили із статей 1 - 6 Закону України "Про державний кордон України" від 4 листопада 1991 р., у яких передбачено, що територія це: суша в межах державного кордону України; водна територія в межах державного кордону (водні басейни - внутрішні моря, річки, озера, інші водоймища; територіальні води - прибережні морські води на відстані 12 морських миль, які вираховуються від точки найбільшого відпливу, прикордонні суховодні ріки до лінії фарватеру або тальвегу) тощо.

Дія кримінально-виконавчого законодавства у часі визначається ч. 2 ст. 3 КВК, яка і встановлює порядок і умови виконання і відбування кримінального покарання. Вирок, який вступив в законну силу, направлений на забезпечення виконання відповідного нормативно-правового акта, який діє на час виконання даного вироку і відбування покарання за вчинений злочин засудженої особи.

Важливо уяснити, що на відміну від кримінального закону, що допускає зворотну дію закону про кримінальну відповідальність у часі, кримінально-виконавчий закон, дане положення не передбачає. Вважається, що первинним є вирок суду, зміна якого повинна пройти певні процедури, але вони суттєво вплинути на дію кримінально-виконавчого закону не спроможні, так як він діє відповідно до територіального принципу на час виконання та відбування покарання.

Дане положення стосується також і нових норм кримінально-виконавчого закону. Поряд з цим, слід мати на увазі, що законодавець передбачив виняткові правила до виконання і відбування таких видів покарання, як покарання у виді обмеження волі, громадські роботи тощо. Так покарання у виді обмеження волі починає виконуватися з дня виконання припису кримінально-виконавчої інспекції, тобто з моменту прибуття засудженої особи до виправного центру, громадські роботи як вид кримінального покарання - з моменту виходу на роботу, з відміткою про відпрацьований час.

У науці кримінально-виконавчого права сталим є ствердження, що чинним визнається закон, що набув законної сили, до його скасування чи заміни новим законом, а якщо закон було прийнято на певний строк, - до закінчення такого строку. Дія нормативного акта, який регламентує виконання покарання, припиняється з моменту опублікування відповідного закону про відміну конкретного акта або з того дня, який обумовлений у новому законі.