Мы ВКонтакте

Стаття 18. Виправні колонії

1. Виправні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі.

2. Засуджені до позбавлення волі відбувають покарання у виправних колоніях:

мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання - засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості, а також особи, переведені з колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом;

мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання - чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої та середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини. У виправній колонії цього виду можуть відбувати покарання також засуджені, переведені з виховних колоній у порядку, встановленому статтею 147 цього Кодексу. У секторі середнього рівня безпеки виправної колонії цього виду можуть відбувати покарання також жінки, засуджені до довічного позбавлення волі;

середнього рівня безпеки - жінки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк в порядку помилування або амністії; чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини; чоловіки, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, засуджені за вчинення умисного злочину середньої тяжкості в період відбування покарання у виді позбавлення волі; засуджені, переведені з колоній максимального рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом. У секторі максимального рівня безпеки виправної колонії цього виду можуть відбувати покарання також чоловіки, засуджені до довічного позбавлення волі;

максимального рівня безпеки - чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії; чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, переведені з колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом.

3. Слідчі ізолятори виконують функції виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоній середнього рівня безпеки стосовно засуджених, які залишені для роботи з господарського обслуговування.

Коментар:

Стаття, що коментується, визначає статус виправних колоній, завдання яких - реалізація державного примусу в його найбільш гострій формі, якою є кримінальне покарання. Крім того, державний примус вимагає постійного контролю держави за виконанням покладених на засуджених каральних обмежень. З цією метою виконання кримінальних покарань визнається виключною прерогативою (функцією) держави, для здійснення якої створюються спеціалізовані установи і органи.

Виправні колонії є кримінально-виконавчими установами закритого типу, що створюються для виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі. Відповідно до ч. 2 ст. 18 КВК України засуджені до позбавлення волі відбувають покарання у виправних колоніях:

- мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання - засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості, а також особи, переведені з колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому КВК України;

- мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання - чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої та середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини. У виправній колонії цього виду можуть відбувати покарання також засуджені, переведені з виховних колоній у порядку, встановленому статтею 147 КВК України;

- середнього рівня безпеки - жінки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк в порядку помилування або амністії; чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини; чоловіки, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, засуджені за вчинення умисного злочину середньої тяжкості в період відбування покарання у виді позбавлення волі; засуджені, переведені з колоній максимального рівня безпеки в порядку, передбаченому КВК України;

- максимального рівня безпеки - чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії; чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, переведені з колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому КВК України.

Слідчі ізолятори виконують функції виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоній середнього рівня безпеки стосовно засуджених, які залишені для роботи з господарського обслуговування.

Штатна чисельність засуджених, які залишаються для роботи з господарського обслуговування слідчих ізоляторів, не може перевищувати 7 відсотків від загальної кількості місць у слідчих ізоляторах.

На засуджених, залишених для роботи з господарського обслуговування, поширюються вимоги Кримінально-виконавчого кодексу України, передбачені для засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоніях середнього рівня безпеки. Вони мають право:

мати короткострокові та тривалі побачення з родичами або іншими особами відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України;

одержувати бандеролі, передачі, посилки згідно з нормами, установленими для засуджених, які тримаються у відповідних установах виконання покарань;

листуватися без обмежень;

купувати за безготівковим розрахунком продукти харчування та предмети першої потреби за гроші, зароблені в слідчому ізоляторі, у межах сум, встановлених для засуджених, які тримаються у відповідних установах виконання покарань;

одержувати і відправляти грошові перекази;

купувати літературу через книготорговельну мережу, а також передплачувати газети і журнали на суму понад установлену для купівлі продуктів харчування та предметів першої потреби.

Якщо ці засуджені працюють у закритих приміщеннях, їм щоденно надається прогулянка тривалістю дві години.

Засуджені, залишені в слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування, можуть мати при собі продукти харчування, предмети й речі, дозволені для зберігання засудженим, які тримаються у відповідних установах виконання покарань.

За зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці до засуджених, які залишені в слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування, можуть застосовуватися заходи заохочення, передбачені статтею 130 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Засуджені, які довели своє виправлення зразковою поведінкою і чесним ставленням до праці, можуть бути в установленому законом порядку представлені до умовно-дострокового звільнення або до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.

За порушення порядку відбування покарання до засуджених, залишених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування, можуть застосовуватися заходи стягнення, передбачені статтею 132 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Стягнення у вигляді поміщення до дисциплінарного ізолятора засуджені відбувають у карцері.