Мы ВКонтакте

Стаття 25. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених. Громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань

1. Об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації, окремі особи в порядку, встановленому цим Кодексом і законами України, можуть надавати допомогу органам та установам виконання покарань у виправленні засуджених і проведенні соціально-виховної роботи.

2. Громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань здійснюють спостережні комісії, які діють на підставі цього Кодексу та Положення про спостережні комісії, що затверджується Кабінетом Міністрів України. У випадках, встановлених цим Кодексом та законами України, громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань можуть здійснювати об'єднання громадян.

Коментар:

Стаття, що коментується, визначає участь громадськості у діяльності органів і установ виконання покарань як один із принципів виконання і відбування покарання, закріплений у ст. 5 КВК України.

Вичерпного переліку форм участі громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених КВК України не встановлює. В окремих нормах КВК України конкретизовані лише питання участі у цьому процесі релігійних організацій (ст. 128 КВК України) та закріплені основні форми участі громадськості у виправленні і ресоціалізації неповнолітніх засуджених (ст. 149 КВК України).

Спостережні комісії діють на підставі КВК України та Положення про спостережні комісії, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2004 N 429, і утворюються виконавчими комітетами міських (за винятком міст районного значення) рад, місцевими держадміністраціями. 

До складу спостережних комісій входять представники громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадяни.

Представники громадських організацій становлять, як правило, не менш як половину складу комісії. Не можуть входити до спостережних комісій судді, представники органів прокуратури, юстиції, органів внутрішніх справ, служби безпеки, кримінально-виконавчої системи, адвокати, а також особи, які мають не погашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість.

До основних завдань спостережних комісій належать:

1) організація громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених та осіб, звільнених від відбування покарання;

2) сприяння органам і установам виконання покарань у виправленні і ресоціалізації засуджених та створенні належних умов для їх тримання, залучення до цієї діяльності громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян;

3) організація виховної роботи з особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, та громадського контролю за їх поведінкою протягом невідбутої частини покарання;

4) надання допомоги у соціальній адаптації особам, звільненим від відбування покарання.

Наведені вище завдання спостережних комісій свідчать, що цей орган покликаний одночасно виконувати дві функції: забезпечувати громадський контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань та сприяти процесу виправлення і ресоціалізації засуджених, в тому числі й шляхом залучення до цієї діяльності інших громадських організацій.

Спостережні комісії відповідно до покладених на них завдань здійснюють наступні основні функції:

1) погоджують постанови і подання, які приймаються і вносяться установами виконання покарань, щодо:

- зміни умов тримання засуджених у межах однієї виправної колонії або у зв'язку з переведенням їх до виправної колонії іншого рівня безпеки;

- надання дозволу на проживання за межами виправної колонії засудженим жінкам на час звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю і пологами, а також до досягнення дитиною трирічного віку та скасування цього дозволу;

2) разом з органами і установами виконання покарань вносять до суду за місцем відбування покарання засудженими подання щодо: умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким; звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;

3) сприяють адміністрації установ виконання покарань:

- у проведенні соціально-виховної роботи із засудженими, організації їх загальноосвітнього та професійно-технічного навчання;

- у залученні громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян до надання допомоги у створенні належних умов для тримання засуджених, їх матеріально-побутовому та медико-санітарному забезпеченні, здійсненні оздоровчо-профілактичних заходів;

- у створенні додаткових робочих місць для залучення засуджених до суспільно корисної праці;

4) на підставі інформації органів і установ виконання покарань ведуть облік осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, організовують громадський контроль за поведінкою цих осіб та проведення виховних заходів за місцем їх роботи (навчання) і проживання протягом невідбутої частини покарання;

5) здійснюють заходи соціального патронажу щодо осіб, звільнених від відбування покарання, сприяють розвитку мережі центрів соціальної адаптації та інших установ і організацій, діяльність яких спрямована на надання цим особам допомоги у соціальній адаптації.

З метою реалізації покладених на них функцій спостережні комісії наділяються значним обсягом повноважень, і в тому числі мають право: 

- доручати членам комісії відвідувати установи виконання покарань, вивчати стан матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення засуджених, умови їх праці та навчання, стан організації соціально-виховної роботи;

- подавати клопотання про помилування засуджених та висловлювати свою думку по суті клопотання про помилування, що подає засуджений через орган або установу виконання покарань;

- одержувати від громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів і установ виконання покарань, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності інформацію і документи, необхідні для виконання покладених на спостережні комісії завдань;

- проводити особистий прийом засуджених, розглядати їх звернення та приймати за ними рішення;

- вносити на розгляд органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо:

удосконалення діяльності органів і установ виконання покарань з питань дотримання прав і законних інтересів засуджених;

поліпшення на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності індивідуально-профілактичної та виховної роботи із засудженими до громадських або виправних робіт та особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання;

організації трудового та побутового влаштування осіб, звільнених від відбування покарання, сприяння їх соціальній адаптації;

забезпечення правового і соціального захисту персоналу органів і установ виконання покарань.

Організаційною формою роботи спостережної комісії є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше ніж один раз на місяць. Спостережна комісія з питань, що належать до її компетенції, приймає рішення відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Постанова спостережної комісії може бути оскаржена до органу, який її утворив, або до суду.

Хоча у ч. 2 ст. 25 КВК України закріплено лише спостережні комісії як основний суб'єкт здійснення громадського контролю, аналіз норм, закріплених у ч. 2 ст. 24, ст. ст. 147 - 148 КВК України, дає підстави вважати що громадський контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань може здійснюватися й іншими інституціями та окремими особами. Зокрема, оскільки ч. 2 ст. 24 КВК України передбачає, що представники засобів масової інформації та інші особи можуть відвідувати установи виконання покарань за спеціальним дозволом адміністрації цих установ або органів управління установами, можна зробити висновок, що здійснювати громадський контроль можуть і представники засобів масової інформації, а також і окремі громадяни, в тому числі й представники правозахисних організацій.

Аналіз ст. ст. 147 - 148 КВК України свідчить, що під час відбування покарання у виді позбавлення волі неповнолітніми, виконання функцій, подібних функціям спостережних комісій (громадського контролю та участі у виправленні та ресоціалізації засуджених неповнолітніх) покладається на служби у справах дитини. Служби у справах дитини створюються відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування і діють на підставі та в порядку, передбаченому Законом України "Про органи і служби у справах дитини та спеціальні установи для неповнолітніх". Зокрема, із службами у справах дитини погоджують питання про переведення засудженого, який досяг 18-річного віку до виправної колонії (ч. 2 ст. 147 КВК України) або залишення такого засудженого у виховній колонії (ч. 2 ст. 148 КВК). До завдань служб у справах неповнолітніх серед інших належать і наступні:

- розроблення і здійснення самостійно або разом з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими організаціями заходів щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх, запобігання вчиненню ними правопорушень; контроль за виконанням цих заходів;

- координація зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності у вирішенні питань соціального захисту неповнолітніх та організації роботи щодо запобігання бездоглядності і правопорушенням серед них;

- здійснення контролю за умовами утримання і виховання неповнолітніх у спеціальних установах для неповнолітніх, організацією виховної роботи в навчальних закладах і за місцем проживання;

- надання органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності, громадським організаціям, громадянам практичної та методичної допомоги, консультацій з питань соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх.

Однією із форм залучення громадськості до процесу виправлення та ресоціалізації засуджених є здійснення представниками релігійних організацій богослужінь та релігійних обрядів. Відповідно до ст. 128 КВК України у колонії можуть допускатися лише представники тих релігійних організацій, які зареєстровані у встановленому законом порядку.

Ч. 1 ст. 149 КВК України передбачає, що участь громадськості у діяльності виховних колоній, виправленні і ресоціалізації засуджених неповнолітніх може здійснюватися через піклувальні ради, які створюються при виховних колоніях з представників органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій. Піклувальні ради діють на підставі Положення про піклувальні ради при спеціальних виховних установах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2004 р. N 429. До складу піклувальних рад входять представники громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадяни. Голова піклувальної ради, його заступник та секретар ради обираються на її засіданні. Персональний склад ради оголошується наказом начальника виховної колонії. Голова піклувальної ради, його заступник, секретар та члени ради беруть участь у її роботі на громадських засадах.

До основних завдань піклувальних рад належать:

1) надання допомоги виховним колоніям з питань соціального захисту засуджених неповнолітніх осіб;

2) сприяння громадським організаціям, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям незалежно від форми власності у вирішенні питань, пов'язаних з поліпшенням становища засуджених неповнолітніх, дотриманням їх прав і законних інтересів;

3) здійснення заходів, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу у виховних колоніях, зміцнення їх матеріально-технічної бази, вирішення питань трудового і побутового влаштування неповнолітніх осіб, звільнених від відбування покарання.

Відповідно до покладених завдань піклувальні ради здійснюють наступні функції:

1) забезпечують розроблення та здійснення у виховних колоніях заходів, спрямованих на поліпшення становища засуджених, формування здорового способу життя;

2) подають пропозиції до проектів регіональних (місцевих) програм підтримки діяльності виховних колоній;

3) взаємодіють з громадськими організаціями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності з питань сприяння діяльності виховних колоній;

4) надають допомогу адміністрації виховних колоній у проведенні соціально-виховної роботи із засудженими, організації їх загальноосвітнього та професійно-технічного навчання;

5) вживають заходів щодо розширення зв'язків виховних колоній з підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності з питань зміцнення матеріально-технічної бази цих колоній та залучення засуджених до суспільно корисної праці;

6) сприяють поліпшенню матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення засуджених, здійсненню оздоровчо-профілактичних заходів;

7) організовують шефство членів піклувальних рад, представників громадських організацій і трудових колективів над засудженими, які є сиротами або залишилися без батьківського піклування, вирішують питання про надання їм матеріальної допомоги; 

8) здійснюють разом з громадськими організаціями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності заходи соціального патронажу стосовно неповнолітніх осіб, звільнених від відбування покарання.

Піклувальні ради при здійсненні своєї діяльності наділяються наступними правами:

1) доручати членам піклувальної ради відвідувати виховні колонії, вивчати стан матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення засуджених, умови їх праці та навчання, стан організації соціально-виховної роботи;

2) одержувати від громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів і установ виконання покарань, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності інформацію і документи, необхідні для виконання покладених на піклувальні ради завдань;

3) запрошувати на свої засідання представників виховних колоній, територіальних органів управління Державного департаменту з питань виконання покарань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності;

4) проводити особистий прийом засуджених, розглядати їх звернення та приймати за ними рішення;

5) вносити на розгляд органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, адміністрації виховних колоній та керівництва територіальних органів управління Державного департаменту з питань виконання покарань пропозиції щодо:

- удосконалення діяльності виховних колоній з питань поліпшення становища засуджених, дотримання їх прав і законних інтересів;

- організації трудового і побутового влаштування неповнолітніх осіб, звільнених від відбування покарання, сприяння їх соціальній адаптації;

- забезпечення правового і соціального захисту персоналу виховних колоній.

Ч. 2 ст. 149 КВК України передбачає, що з метою підвищення ефективності виховного впливу на засуджених і надання допомоги адміністрації виховної колонії при відділеннях соціально-психологічної служби можуть створюватися батьківські комітети, діяльність яких визначається положенням, яке затверджує начальник виховної колонії.

Новими інституціями, покликаними здійснювати громадський контроль та забезпечувати участь громадськості у діяльності органів та установ виконання покарань, стали Громадська рада при Департаменті та Громадські ради при територіальних органах управління Департаменту. Громадська рада при Департаменті була створена наказом Департаменту від 12 грудня 2004 р. N 238 "Про утворення громадських рад при центральному органу виконавчої влади з питань виконання покарань та при його територіальних органах управління" з метою виконання Указу Президента України від 31 липня 2004 р. N 854/2004 "Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" та постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2009 р. "Про додаткові заходи щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики".

Цим же наказом було затверджене Типове положення про Громадську раду при територіальному органі управління Департаменту. Громадська рада при територіальному органі управління Департаменту (далі - Громадська рада) є постійно діючим консультативно-дорадчим органом і її основними завданнями є:

- сприяння створенню ефективних організаційних та правових умов для реалізації громадянами України конституційного права на участь в управлінні державними справами, забезпечення відкритості діяльності органів і установ виконання покарань;

- забезпечення врахування громадської думки у процесі підготовки та організації виконання рішень з питань формування та реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Громадська рада відповідно до покладених на неї завдань:

- готує і подає пропозиції до плану роботи територіального органу управління Департаменту щодо взаємодії з громадськістю, строків проведення публічних громадських обговорень та консультацій з громадськістю;

- бере участь у підготовці заходів, пов'язаних з проведенням територіальним органом управління Департаменту консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань;

- забезпечує проведення громадської експертизи проектів нормативно-правових актів територіального органу управління Департаменту, що стосуються прав, свобод та законних інтересів громадян, які тримаються в установах кримінально-виконавчої системи, а також персоналу органів і установ виконання покарань;

- опрацьовує отримані за результатами проведення консультацій з громадськістю та громадської експертизи нормативно-правових актів Департаменту та його територіального органу управління пропозиції і зауваження з питань формування та реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань і подає їх у встановленому порядку керівництву територіального органу управління Департаменту;

- виконує дорадчі функції під час обговорення та прийняття рішень територіального органу управління Департаменту, а також здійснення моніторингу реалізації зазначених рішень;

- сприяє територіальному органу управління Департаменту у здійсненні заходів з питань організації процесу виправлення і ресоціалізації засуджених, створення належних умов для їх тримання, залучення до цієї діяльності громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян;

- взаємодіє із спостережними комісіями, піклувальними радами при виховних колоніях щодо виконання ними своїх повноважень із забезпечення громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів громадян при виконанні кримінальних покарань, надає їм організаційну і методичну допомогу у здійсненні своїх повноважень;

- систематично інформує громадськість, зокрема через засоби масової інформації, про свою діяльність, прийняті рішення та стан їх виконання.

Громадська рада з метою виконання покладених на неї завдань має право:

- отримувати в установленому порядку від територіального органу управління Департаменту проекти рішень з питань, віднесених до компетенції Громадської ради;

- надавати територіальному органу управління Департаменту пропозиції з питань, віднесених до компетенції Громадської ради;

- запрошувати для участі у своїх засіданнях посадових осіб територіального органу управління Департаменту;

- утворювати постійні та тимчасові робочі органи (комітети, комісії, експертні групи) відповідно до основних напрямків діяльності, залучати до участі в їх роботі спеціалістів територіального органу управління Департаменту (за згодою керівництва цього органу) а також проводити конференції, збори.

До складу Громадської ради входять представники об'єднань громадян, органів місцевого самоврядування, спостережних комісій та піклувальних рад при виховних колоніях, засобів масової інформації. Персональний склад Громадської ради затверджує начальник територіального органу управління Департаменту.

Основною формою роботи Громадської ради є засідання, що проводяться в міру потреби, але не рідше ніж один раз на квартал. У засіданнях Громадської ради можуть брати участь керівники територіального органу управління Департаменту, центральних і місцевих органів виконавчої влади.

Рішення Громадської ради мають рекомендаційний характер і подаються керівництву територіального органу управління Департаменту через його секретаріат (канцелярію) для врахування під час прийняття рішень.

У зв'язку з тим, що Верховна Рада України 21 липня 2006 р. ратифікувала Факультативний Протокол до Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (від 18 грудня 2002 р.), який був підписаний Україною 23.09.2005 у Нью-Йорку, на порядок денний постало питання про створення на теренах нашої держави нової громадської інституції з достатньо широкими повноваженнями, яка повинна контролювати діяльність ДКВС з метою недопущення катувань і дотримання всіх інших норм цієї Конвенції ООН - національного превентивного механізму.