Мы ВКонтакте

Стаття 48. Порядок виконання покарання у виді конфіскації майна

1. Суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання Державній виконавчій службі, про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося.

2. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється Державною виконавчою службою за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Коментар:

Стаття, що коментується, визначає порядок виконання покарання у виді конфіскації майна. Конфіскація майна, як різновид додаткового кримінального покарання, полягає в примусовому безплатному вилученні майна засудженого у власність держави. Цей вид покарання застосовується тільки тоді, коли він передбачений санкцією статті закону, за якою підсудний визнаний винним у вчиненому злочині.

Суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання у державну виконавчу службу, про що сповіщає відповідний фінансовий орган. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опис майна не проводився.

Виконання покарання у вигляді конфіскації майна здійснюється Державною виконавчою службою районних (міських) управлінь юстиції за місцем перебування майна з такими особливостями:

- в постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не встановлює строк для добровільного виконання вироку суду;

- засуджений звільняється від сплати виконавчого збору.

Державний виконавець отримує від суду, який постановив вирок наступні документи:

1) якщо опис майна проводився - виконавчий лист, копію вироку та копію опису майна;

2) якщо опис майна не проводився - виконавчий лист, копію вироку та довідку про те, що опис майна не проводився.

На підставі отриманих від суду документів державний виконавець приймає рішення про відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

У першому випадку, якщо опис майна вже проводився, державний виконавець перевіряє наявність зазначеного в описі майна і вживає заходи щодо виявлення іншого майна засудженого, яке підлягає конфіскації. У випадку виявлення такого майна, державний виконавець включає його до опису.

У другому випадку, якщо опис майна не проводився, державний виконавець здійснює виконавчі дії, спрямовані на виявлення майна засудженого, що підлягає конфіскації і після його виявлення здійснює опис майна, про що складає відповідний акт. Відповідно до п. 5.6.6 Інструкції про проведення виконавчих дій при конфіскації майна акт опису складається в трьох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, два інші вручаються під розписку (на першому примірнику) засудженому, представнику державних податкових органів (якщо він був присутній) або надсилаються їм.

В опису зазначається повне і точне найменування кожного предмета, його відмінні ознаки, в тому числі вага, колір, метраж, ступінь зношеності та індивідуальні характеристики. Описані предмети пломбуються, опечатуються і передаються на зберігання, про що в опису робиться відповідна відмітка. Опис майна, складений державним виконавцем, підлягає затвердженню суддею.

Виконавчі дії, спрямовані на виявлення майна засудженого, що підлягає конфіскації, проведення опису і арешту майна засудженого здійснюються державним виконавцем за тими ж правилами та в тому ж порядку, що і під час виконання покарання у виді штрафу та були розглянуті нами вище. Органи державної виконавчої служби, у порядку визначеному законодавством України здійснюють попередню оцінку та забезпечують належне зберігання конфіскованого майна.

Безпосередня оцінка конфіскованого майна здійснюється комісією до якої входять представники органів державної виконавчої служби, державної податкової інспекції; уповноважених фінансових органів і органів чи установ, що здійснюють розпорядження цим майном.

Після передачі конфіскованого майна фінансовим органам, державний виконавець закриває виконавче провадження і повертає виконавчий лист з відміткою про виконання вироку в частині конфіскації майна тому суду, який постановив цей вирок. У подальшому, після реалізації конфіскованого майна, фінансові органи також направляють до суду інформацію, яка підтверджує виконання вироку в частині конфіскації майна і зокрема - про суму виручену від реалізації майна. Як правило конфіскації підлягає лише те майно засудженого, яке було придбане до винесення вироку і набрання ним чинності.

Передача фінансовим установам конфіскованого майна засудженого здійснюється після задоволення у відповідності із законами України всіх пред'явлених до засудженого вимог. Щодо претензій, які підлягають задоволенню за рахунок конфіскованого майна засудженого, держава відповідає в межах активу.

Після передачі конфіскованого майна фінансовим установам виконавчий лист з відміткою щодо виконання вироку про конфіскацію майна повертається суду, який постановив вирок. Фінансові установи передають суду, який постановив вирок, відомості, що підтверджують виконання вироку в частині конфіскації майна.

Разом з тим, при призначенні судом додаткового покарання у виді конфіскації майна можуть мати місце випадки, коли засуджений з метою уникнути конфіскації за допомогою різних способів намагається приховати своє майно. Зокрема можуть мати місце випадки, коли майно засудженого, що підлягає конфіскації може бути виявлено і після виконання вироку в частині конфіскації майна. Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків" N 11 від 21.12.90 р. (з подальшими змінами), в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством вони можуть за поданням державного виконавця або прокурора вирішити питання про звернення конфіскації на додатково виявлене майно засудженого, яке придбане до винесення вироку і підлягає за законом конфіскації, а також на майно, яке було придбане хоча б і після винесення вироку, але на гроші чи за рахунок майна, які підлягають конфіскації за вироком, у випадках, коли не закінчився строк давності виконання вироку.

Частка засудженого у спільній власності, статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні в фінансових установах, а також майно, що передане засудженим у довірче управління, визначаються за поданням Державної виконавчої служби судом у порядку, передбаченому законом.