Мы ВКонтакте

Стаття 103. Технічні засоби нагляду і контролю

1. Адміністрація колонії має право використовувати аудіовізуальні, електронні й інші технічні засоби для попередження втеч та інших злочинів, порушень встановленого законодавством порядку відбування покарання, отримання необхідної інформації про поведінку засуджених.

2. Адміністрація колонії зобов'язана повідомити засуджених про застосування технічних засобів нагляду і контролю.

3. Перелік технічних засобів нагляду і контролю та порядок їх використання визначаються нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань.

Коментар:

Кримінально-виконавчий кодекс визначає технічні засоби нагляду і контролю, які адміністрація колонії має право використовувати (аудіовізуальні, електронні й інші технічні засоби для попередження втеч та інших злочинів, порушень встановленого законодавством порядку відбування покарання, отримання необхідної інформації про поведінку засуджених).

Адміністрація колонії зобов'язана повідомити засуджених про застосування технічних засобів нагляду і контролю. Перелік технічних засобів нагляду і контролю та порядок їх використання визначаються нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань.

Інженерно-технічні засоби охорони (далі - ІТЗО) призначені для посилення надійності охорони об'єктів, ізоляції засуджених та нагляду за ними, а також для інженерно-технічного забезпечення інших завдань, які виконують відділи нагляду та охорони установ виконання покарань.

Основними функціями ІТЗО центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань називає виявлення засудженого (порушника) при різноманітних способах подолання ним лінії охорони або при несанкціонованому виході із спеціальних будівель та транспортних засобів; затримання засудженого в межах забороненої зони об'єкта на час, необхідний для дій варти та чергового наряду, а також попередження або припинення втечі; підвищення ефективності служби чергового наряду за підтриманням установленого режиму тримання засуджених; оповіщення варти і чергового наряду про надзвичайні події на об'єкті, який охороняється.

У спеціальній літературі вказується, що успішне виконання цих функцій досягається утворенням комплексів ІТЗО на об'єктах ВТК; відповідністю способу охорони ступеня оснащення об'єкта ІТЗО; маскуванням відповідних ІТЗО, обмеженням кола осіб, які допущені до встановлення та експлуатації ІТЗО; своєчасним плануванням будівництва, реконструкції ІТЗО та повним виконанням заходів з їх експлуатації; своєчасним та повним матеріально-технічним забезпеченням робіт з впровадження, ремонту і технічного обслуговування ІТЗО; закріпленням усіх ІТЗО та місцевості, на якій вони встановлені, за конкретними посадовими особами; здійсненням постійного контролю посадовими особами за ходом будівництва, реконструкції і експлуатації ІТЗО та своєчасним усуненням виявлених недоліків; твердим знанням начальницьким складом ВТК та особовим складом відділів з охорони і нагляду ІТЗО, правил експлуатації та мір безпеки при їх використанні; вихованням у співробітників ВТК почуття відповідальності за підтримання ІТЗО у постійній готовності до застосування; вивченням і розповсюдженням передового досвіду впровадження та експлуатації ІТЗО, розвитком наукової, раціоналізаторської і винахідницької роботи, яка спрямована на вдосконалення застосування та підвищення якості технічної експлуатації ІТЗО.

До об'єктів установ виконання покарань відносяться житлові зони і виробничі об'єкти. Об'єкти колоній за належністю поділяються на власні та контрагентські, а за дислокацією - на міські та позаміські. До міських відносяться об'єкти установ виконання покарань, розташовані в межах міста, робітничого містечка, селища міського типу.

Виробничий об'єкт, відокремлений від житлової зони коридором, який проглядається, називається суміжним виробничим об'єктом (зоною). Виробничі об'єкти в залежності від тривалості часу роботи на них засуджених поділяються на постійні, тимчасові та короткочасні.

Територія установи виконання покарань поділяється на локальні зони і на ізольовані ділянки. Житлові, комунально-побутові, виробничі будівлі та інші споруди колонії розташовуються не ближче 15 м від основної огорожі. Вікна будівель, які виходять в заборонену зону об'єкта, при необхідності обладнуються металевими решітками або непрозорим матеріалом. До постійних об'єктів колонії відносяться житлові зони та постійні виробничі об'єкти. Вони обладнуються інженерно-технічними засобами, до складу яких входять ІТЗО в забороненій зоні, на КПП і на внутрішній території.

Основна огорожа представляє собою загорожу суцільного заповнення висоти не менше 3 м. Огорожа внутрішньої забороненої зони представляє собою огорожу з колючого дроту, металевої сітки (ґрат) висотою не менше 2 м. Зовнішня заборонена зона огороджується маскувальною загорожею суцільного заповнення висотою не менше 3 м (на позаміських об'єктах може виконуватись з колючого дроту). Всі хвіртки для проходу в зовнішню заборонену зону обладнуються датчиками виявлення і замковими пристроями. Сигнали від датчиків виявлення поступають в кімнату начальника варти, а від хвірток рубежу виявлення та хвірток загорожі проти втеч - в операторську. Попереджувальні знаки кріпляться до стійок огорожі внутрішньої та зовнішньої заборонених зон через кожні 50 м і на кутах огорожі. Розмежувальні знаки встановлюються на стиках меж постів і ділянок засобів виявлення. Знаки меж постів встановлюються на основній огорожі. В темний період доби вони повинні підсвічуватися. Знаки ділянок ТЗО встановлюються на огорожі зовнішньої забороненої зони на висоті 1,5 м.

Спостережні вежі (майданчики) обладнуються засобами зв'язку, кнопкою тривожної сигналізації, сигнальним блокуванням дверей, замковим пристроєм, керованим прожектором і блискавковідводом. Вежа (майданчики) не повинна впливати на засоби виявлення. При обладнанні спостережної вежі над основною огорожею для приходу на стежку наряду (варти) встановлюється перехідний трап через противтечову загорожу. При обладнанні майданчика для спостережень на лінії противтечової загорожі її крила повинні виходити за межі кута основної огорожі.