Стаття 153. Припинення відбування покарання і порядок звільнення

1. Відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, арешту, обмеження волі, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі припиняється в першій половині дня останнього дня строку покарання з урахуванням тих змін, які можуть бути внесені у строк покарання відповідно до закону.

2. Засуджені до арешту, обмеження волі або позбавлення волі після відбуття строку покарання, призначеного вироком суду, звільняються в першій половині останнього дня строку покарання. Якщо строк покарання закінчується у вихідний або святковий день, засуджений звільняється у передвихідний або передсвятковий день. При обчисленні строків місяцями строк закінчується відповідного числа останнього місяця, а коли цей місяць не має відповідного числа - в останній день цього місяця.

3. З особою, яка звільняється, проводиться повний розрахунок, повертаються особисті документи, цінності та речі, які їй належать, видаються гроші, що зберігалися на її особовому рахунку, а також довідка встановленого зразка, де зазначаються підстави звільнення. На прохання особи, яка звільняється, видається характеристика.

4. Паспорт особі, яка звільняється від відбування покарання у виді арешту, обмеження або позбавлення волі, видається при звільненні. При відсутності паспорта в особовій справі засудженого адміністрація установи виконання покарань завчасно вживає заходів щодо його одержання.

5. Дострокове звільнення від відбування покарання проводиться у день надходження відповідних документів, а якщо документи одержані після закінчення робочого дня - у першій половині наступного дня.

6. Кримінально-виконавча інспекція в день закінчення строку покарання у виді громадських чи виправних робіт, а при звільненні за іншими підставами - не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідних документів направляє повідомлення власнику підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу, де засуджений відбував покарання, про припинення виконання громадських робіт чи відрахувань з його заробітної плати. Засудженому за його вимогою може видаватися довідка про відбуття покарання або про звільнення від нього.

Коментар:

Стаття, що коментується, передбачає порядок припинення відбування покарання і порядок звільнення. Відповідно до ч. 1 ст. 153 КВК України відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, арешту, обмеження волі, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі припиняється в першій половині дня останнього дня строку покарання з урахуванням тих змін, які можуть бути внесені у строк покарання відповідно до закону.

Порядок звільнення засуджених з установ виконання покарань визначається у ч. 2 - 4 ст. 153 КВК України. Відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, арешту, обмеження волі, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі припиняється в першій половині останнього дня строку покарання з урахуванням тих змін, які можуть бути внесені у строк покарання відповідно до закону.

Засуджені до арешту, обмеження волі або позбавлення волі після відбуття строку покарання, призначеного вироком суду, також звільняються в першій половині останнього дня строку покарання.

Якщо строк покарання закінчується у вихідний або святковий день, засуджений звільняється у передвихідний або передсвятковий день. При обчисленні строків місяцями строк закінчується відповідного числа останнього місяця, а коли цей місяць не має відповідного числа - в останній день цього місяця.

Звільнення з місць позбавлення волі за іншими підставами проводиться у день надходження до установи виконання покарань відповідних документів. У випадку надходження до колонії після закінчення робочого дня (тобто, закінчення часу роботи, встановленого для державних установ, які функціонують у даній місцевості) звільнення проводиться вранці наступного дня.

Якщо ж наступний день припадає на вихідний або святковий, звільнення здійснюється вранці наступного робочого дня, оскільки у подібний випадках день звільнення не міг бути завчасно відомим адміністрації колонії, якій необхідний певний час на підготовку й здійснення всіх встановлених законом дій з оформлення звільнення.

При звільненні з місць позбавлення волі засуджений зобов'язаний здати майно установи, що перебуває у його користуванні, постільну білизну, одяг, книги, культ інвентар тощо. З особою, яка звільняється, проводиться повний розрахунок, повертаються особисті документи, цінності та речі, які їй належать, видаються гроші, що зберігалися на її особовому рахунку, а також довідка встановленого зразка, де зазначаються підстави звільнення.

Засудженим (особам, взятим під варту), яких звільняють з установи (СІЗО), видається довідка про звільнення. Довідка заповнюється працівниками відділу по контролю за судовими рішеннями. Заповнення довідки про звільнення здійснюється розбірливо, чітко, без підчисток та виправлень. На довідку про звільнення наклеюється фотокартка встановленого для внутрішнього паспорта громадянина України зразка. Довідку про звільнення підписує начальник установи (СІЗО) та начальник підрозділу установи (СІЗО) або особи, які виконують їх обов'язки. На фотокартку засудженого (особи, взятої під варту) проставляється гербова печатка установи (СІЗО).

При звільненні проводиться ідентифікація особи за фотокарткою, особливими прикметами або шляхом порівнювання наданих нею відповідей з даними, що знаходяться в її особовій справі. При виникненні підозри в правильності встановлення особи проводиться її дактилоскопіювання, встановлюється дактилоформула, яка звіряється з даними дактилоскопічної карти.

За отримані особисті документи, речі, коштовності звільнений розписується на внутрішньому боці другого аркуша обкладинки особової справи з обов'язковим особистим записом про те, що він не має претензій (претензії) до адміністрації установи (СІЗО).

Засудженому, що звільняється, можуть бути видані зокрема: характеристика за період відбування покарання; документи про освіту та виробничу кваліфікацію, які він отримав в установі виконання покарань, паспорт тощо.

При відсутності паспорта в особовій справі засудженого адміністрація установи виконання покарань завчасно вживає заходів щодо його одержання (як із матеріалів кримінальної справи, так і в разі втрати чи потреби у заміні за особистим проханням засудженого).

Питання отримання паспортів, поновлення втрачених або заміни паспортів старого зразка на нові, вирішуються працівниками соціально-психологічної служби за особистою заявою засудженого (ця діяльність не відноситься до обов'язку адміністрації установи та здійснюється у формі допомоги засудженим. Процедура отримання, поновлення чи заміни паспортів врегульована спільним розпорядженням Департаменту та МВС України від 05.08.2002 N 331/86).

Начальник відповідної установи проводить бесіду з засудженим та роз'яснює його права та обов'язки, пов'язані з звільненням із установи виконання покарань.

Особа, що звільняється, отримує довідку про звільнення встановленого зразка, в якій зазначаються: дата засудження, стаття, строк, всі судові рішення, що стосуються цієї судимості; підстави звільнення; час, протягом якого він відбував покарання або тримався в установі виконання покарань (останнє - у випадку припинення кримінальної справи або її передачі на новий розгляд); невідбута частина строку покарання (у випадках умовно-дострокового звільнення); нова міра покарання, якщо позбавлення волі замінено більш м'яким покаранням, не пов'язаним з позбавлення волі; додаткова міра покарання, якщо вона була застосована судом.

У довідці відмічається також: наявність виконавчих листів та заборгованість за ними; пункт, куди слідує засуджений та до якого він забезпечений безкоштовним проїздом; видача йому продуктів або грошей на шлях слідування з визначенням отриманої суми, а у випадку видачі грошової допомоги - її розміру (всі відмітки, пов'язані з матеріальним забезпеченням, здійснюються виключно бухгалтерією установи виконання покарань).

Відомості про попередні судимості зазначаються у довідці тільки тоді, коли вони не зняті чи непогашені. Якщо одночасно зі звільненням знімається судимість або засуджений звільняється від додаткової міри покарання, про це зазначається у довідці одразу ж після додаткової міри покарання. У довідку в обов'язковому порядку вклеюється фотокартка засудженого, що завіряється гербовою печаткою установи, та зазначається її номер і серія.

У разі втрати засудженим після звільнення вказаної довідки, їх дублікати видаються адміністрацією установи виключно за запитами органів внутрішніх справ за місцем проживання засудженого (при направленні останніми на адресу установи завірених фотокарток особи) у межах строків зберігання архівних особових справ (загальний строк зберігання - 5 років після звільнення). У подальшому дублікати не видаються, а за запитами органів внутрішніх справ направляються лише довідки довільної форми без фотокартки особи із зазначенням установчих відомостей, які містяться в облікових картах.