Мы ВКонтакте

Стаття 63. Позбавлення волі на певний строк

1. Покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

2. Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п'ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.

Коментар:

1. Позбавлення волі на певний строк - це один із видів основних покарань, який полягає в примусовій ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи. Це покарання може застосовуватися лише тоді, коли воно вказане в санкції норми Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, а також коли суд дійде висновку про можливість незастосування довічного позбавлення волі (ст. 64). Відбування засудженими покарання у виді позбавлення волі на певний строк здійснюється у виправно-трудових установах. Вид виправно-трудової установи, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається спеціальними комісіями Державного департаменту України з питань виконання покарань.

При позбавленні волі засуджений обмежується в праві вільного пересування і користування своїм часом, вибору місця проживання та місця і часу праці, на відпочинок, освіту тощо. При цьому засуджений піддається виправно-трудовому впливу, поєднаному з проведенням з ним виховної роботи. Його життя і діяльність підпорядковані установленому режиму відбування цього покарання.

2. Стаття 63 встановлює строки позбавлення волі - від одного до п'ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених відповідними статтями Загальної частини цього Кодексу (ч. 2 ст. 71, ч. 5 ст. 80, ч. 2 ст. 87, ст. 102). Суд, керуючись загальними засадами призначення покарання, визначає такий строк позбавлення волі, необхідний і достатній для досягнення мети покарання.

Позбавлення волі на певний строк може застосовуватись і на строк, більший п'ятнадцяти років (ч. 2 ст. 71, ч. 2 ст. 87).

3. Звільнення від відбування позбавлення волі з випробуванням може застосовуватися лише тоді, коли воно призначене на строк не більше п'яти років (ст. 75). Особа, засуджена до позбавлення волі на певний строк, може бути умовно-достроково звільнена від відбування покарання (ст. 81). Невідбута частина цього покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням (ст. 82). Ця особа може бути повністю або частково звільнена від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування (ст. 85).

4. До неповнолітніх позбавлення волі на певний строк застосовується у порядку, передбаченому ст. 102.

5. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі на певний строк, за втечу з місця позбавлення волі або з-під варти підлягає кримінальній відповідальності за ст. 393.

* * *

Конституція України (статті 29, 63).

Кримінально-виконавчий кодекс від 11 липня 2003 р. (статті 86 - 101).

Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. (статті 334, 410 - 411).

Інструкція про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі. Положення про комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі. Положення про Апеляційну комісію Державного департаменту України з питань виконання покарань з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі. Затверджені наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань N 261 від 16 грудня 2003 р.