Мы ВКонтакте

Стаття 69. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом

1. За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.  

2. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Коментар:

 

1. Закон (ч. 1 ст. 69) визначає такі підстави, які можуть обумовити призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом: 1) наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину; 2) тяжкість вчиненого злочину; 3) урахування особи винного, що передбачає урахування суб'єктивних ознак, які знижують ступінь суспільної небезпеки особи винного. При цьому суд має належним чином умотивувати своє рішення про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. При цьому суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Під кількома обставинами у ч. 1 ст. 69 слід розуміти не менше двох відповідних обставин. Поняття істотне зниження ступеня тяжкості вчиненого злочину є оціночним. Наприклад, у судовій практиці Верховного Суду України не були визнані такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину такі обставини, як вчинення злочину у молодому віці і ненастання від дій винного суспільно небезпечних наслідків.

2. За наявності підстав, визначених у ч. 1 ст. 69, суд, крім призначення винному більш м'якого основного покарання, може також не призначати йому додаткове покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК як обов'язкове. Якщо таке покарання передбачене як факультативне, суд вирішує питання про його призначення, виходячи із загальних засад призначення покарання (ст. 65).

3. Більш м'яке покарання, ніж визначене санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, може бути призначене судом і у випадках, передбачених ч. 3 ст. 43 та ст. 82.

* * *

Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання N 15-рп/2004 від 2 листопада 2004 р.

Постанова Пленуму Верховного Суду України N 7 від 24 жовтня 2003 р. "Про практику призначення судами кримінального покарання" (п. 8).

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 27 березня 2007 р. у справі Т.