Мы ВКонтакте

Стаття 76. Обов'язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням

1. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на засудженого такі обов'язки:

1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого;

2) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

3) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

4) періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;

5) пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.

2. Контроль за поведінкою таких засуджених здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Коментар:

1. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого один або декілька обов'язків, які передбачені ч. 1 ст. 76. Перелік зазначених обов'язків є вичерпним, і суд на власний розсуд не може покладати на особу, до якої застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, інших, не передбачених законом, обов'язків (наприклад, обов'язків погасити заборгованість перед кредитором, не змінювати місця проживання чи місця роботи без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, закінчити навчання, влаштуватися на роботу), а також скасовувати повністю або частково чи доповнювати раніше покладені на засудженого обов'язки. Виконання вказаних обов'язків обмежується іспитовим строком, встановленим судом. Зі змісту ч. 1 ст. 76 випливає, що суд може не покладати на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, жодних обов'язків, якщо не вважає це за потрібне. Проте в останньому випадку суд не матиме можливості дорікнути засудженому у тому, що він не виконує покладені на нього обов'язки, а отже, з цієї підстави направити його для відбування призначеного покарання відповідно до ч. 2 ст. 78.

Про поняття потерпілого див. коментар до ст. 46, а про поняття захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших людей, - коментар до ст. 96. Види органів кримінально-виконавчої системи, а також порядок з'явлення засудженого для реєстрації до них, отримання дозволу на виїзд за межі України і повідомлення про зміну місця проживання, роботи або навчання визначені відповідними актами кримінально-виконавчого та іншого законодавства України. Відповідно до пунктів 2, 3 і 4 ч. 1 ст. 76 засуджений має право без дозволу відповідного органу кримінально-виконавчої системи виїжджати за межі України лише у разі, якщо це не порушує його обов'язків повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання, і періодично з'являтися для реєстрації в цей орган. Поклавши на засудженого обов'язок, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 76, суд не встановлює періодичність та дні проведення реєстрації; відповідно до ч. 3 ст. 13 Кримінально-виконавчого кодексу від 11 липня 2003 р. вирішення цього питання віднесено до компетенції кримінально-виконавчих інспекцій.

2. Застосування до засудженого звільнення від відбування покарання з випробуванням КК пов'язує із здійсненням контролю за поведінкою такого засудженого з метою встановлення факту його виправлення. Зміст контролю полягає у встановленні того, чи належно засуджений виконує покладені на нього обов'язки і чи не вчинив він правопорушень.

Суб'єктами такого контролю є: органи виконання покарань за місцем проживання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командири військових частин (у ст. 76 до командирів військових частин слід відносити також і начальників військових установ, в яких проходять службу засуджені військовослужбовці). При цьому, згідно із законодавством України:

а) з метою встановлення випадків порушення засудженим громадського порядку працівник інспекції щомісяця направляє запити до інформаційних підрозділів органів внутрішніх справ на предмет виявлення засуджених, що перебувають на обліку в інспекції і які притягувалися до адміністративної відповідальності;

б) стосовно засуджених, на яких судом покладено обов'язок періодично з'являтися на реєстрацію, виноситься постанова про встановлення днів явки на реєстрацію від одного до чотирьох разів на місяць, з якою вони ознайомлюються під розпис, після чого на засудженого заводиться листок реєстрації. Періодичність явки на реєстрацію (крім випадків, коли така періодичність визначена вироком суду) може змінюватися начальником (інспектором) інспекції залежно від поведінки засудженого, виконання ним обов'язків;

в) якщо суд зобов'язав засудженого пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, то виконання ним даного обов'язку має бути засвідчене відповідною довідкою медичної установи;

г) якщо судом засудженому встановлено обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання, то інспекція видає такий дозвіл тільки після звільнення його судом від призначеного покарання;

д) у разі покладення на засудженого обов'язку публічно або в іншій формі попросити пробачення у потерпілого він має подати до інспекції підтвердження про те, що виконав цей обов'язок;

є) засуджений, на якого покладено обов'язок повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, повинен це зробити протягом трьох днів після зміни місця проживання, роботи або навчання в письмовій формі.

* * *

Інструкція про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань. Затверджена наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України N 270/1560 від 19 грудня 2003 р.

Постанова Пленуму Верховного Суду України N 7 від 24 жовтня 2003 р. "Про практику призначення судами кримінального покарання" (п. 9).

Ухвала Колегії суддів палати з кримінальних справ ВСУ від 12 жовтня 2004 р. у справі З.